Ухвала суду № 73873427, 10.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/403/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на суму 9 945 348,39 грн до Державного бюджету України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616700 грн). За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн).

За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн). За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем подано адміністративний позов майнового характеру, за який позивач зобов’язується сплатити судовий збір в сумі 149180,22 грн, однак позивачем надано суду підтвердження сплати судового збору за поданий адміністративний позов в сумі 135943,77 гривень.

Водночас, разом з поданим позовом позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати решти суми судового збору до 25.05.2018 р., обґрунтовуючи відсутністю фінансування видатків на сплату решти суми судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Крім того, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан особи з метою зменшення тягаря у вигляді сплати судових витрат. Водночас, суд вважає, що відсутність фінансування видатків на здійснення судових витрат не є достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору в повному обсязі. Крім того, позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування заявленого клопотання та доказів того, що 25.05.2018 р. буде забезпечено сплату судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 11.01.2018 у справі №431/3868/17.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору.

Суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху також і з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд звертає увагу позивача, що в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. При цьому, податковий орган, при поданні адміністративного позову про погашення податкового боргу, зобов’язаний зазначити в якому порядку необхідно стягнути зазначену заборгованість.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділенні повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до положень ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити в прохальній частині позову процедуру стягнення податкового боргу та обґрунтувати свої вимоги додатковими доказами, відповідно до визначеної процедури стягнення такого боргу.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв’язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати решти суми судового збору в сумі 13236,45 грн, та сформувати належним чином прохальну частину позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122-123, 169, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Брезіна