Рішення № 73873358, 08.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 669/11/18

РІШЕННЯ

іменем України

08 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з врахуванням уточнених позовних вимог, звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу роботу на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1995 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, зарахувавши до загального стажу роботи період роботи на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1995 року.

В обґрунтування позову позивач вказує, що з 09.03.1981 року по 1987 рік працював в колгоспі імені XX з'їзду КПРС на посаді електрозварювальника.

З 01 червня 1987 року був обраний на посаду голови профспілкового комітету колгоспу XX з'їзду КПРС, де пропрацював до 20 лютого 1992 року, який на даний час ліквідований. Вказує, що в трудовій книжці в розділі "на підставі чого внесено запис" зазначено: "на підставі протоколу №27 засідання профкому від 01.06.1987року".

21 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про зарахування до загального стажу роботи період роботи на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, а саме період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року.

Відповідач листом від 30.11.2017 року за №12/Б/3 відмовив позивачу в зарахуванні трудового стажу голови профспілкового комітету колгоспу імені XX з'їзду КПРС з 01.06.1987 року по 20.02.1995 року, посилаючись на відсутність первинних документів. Також зазначив, що згідно записів у трудовій книжці та довідки виданої Білогірським районним архівом за вказаний період роботи відсутні кількість вироблених людино - днів, мінімум та заробітна плата.

Такі дії відповідача вважає неправомірними, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.

Позивач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за документами пенсійної справи ОСОБА_1, останній з 05.04.2017 року отримує пенсію по віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При опрацюванні документів наданих позивачем для призначення пенсії за віком Білогірським відділом з питань призначення та перерахунку пенсій Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області було обраховано страховий стаж ОСОБА_1, який становить 37 років, 0 місяців, 04 дні. До загального страхового стажу не враховано період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені XX з'їзду КПРС, так як відсутні первинні документи, що підтверджували б кількість відпрацьованих людино днів , мінімумів та заробітної плати за вказаний період.

20.04.2017 року Управлінням було надіслано запити до Державного архіву Хмельницької області та до Білогірського районного трудового архіву про підтвердження даного трудового стажу ОСОБА_1 Згідно відповіді Білогірського районного трудового архіву № 243 від 21.04.2017 року підтвердити відповідний стаж роботи на вказаній посаді не має можливості, так як документи на зберігання в архів не надходили, відповідь від Державного архіву Хмельницької області на адресу управління не надходила.

Зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За клопотанням представника відповідача судом, на підставі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України було замінено відповідача - Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у цій справі на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Встановлено, що позивач - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Яблонька Богородчанського району Івано - Франківської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3, який виданий Білогірським РВ УМВС України в Хмельницькій області.

Згідно із трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач в березні 1981 року був прийнятий в члени колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС на посаду електрозварювальника (наказ № 3 від 07.03.1981 року).

В червні 1987 року позивач був звільнений з посади електрозварювальника, в зв'язку з тим, що обраний головою профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС (наказ № 12 від 01.06.1987 року).

Згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач з 01.06.1987 року обраний головою профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС (протокол №27 засідання профкому від 01.06.1987 року).

20.02.1992 року ОСОБА_1 звільнений з посади голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС за власним бажанням, у зв'язку з переходом на іншу роботу (протокол №1 засідання профкому від 20.02.1992 року).

Оригінали вказаних трудових книжок на ім'я позивача - ОСОБА_1 оглянуто судом в судовому засіданні 19.04.2018 року.

21 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про зарахування до загального стажу роботи період роботи на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, а саме період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року.

Відповідач листом від 30.11.2017 року за №12/Б/3 відмовив позивачу в зарахуванні трудового стажу голови профспілкового комітету колгоспу імені XX з'їзду КПРС з 01.06.1987 року по 20.02.1995 року, посилаючись на відсутність первинних документів. Також зазначив, що згідно записів у трудовій книжці та довідки виданої Білогірським районним архівом за вказаний період роботи відсутні кількість вироблених людино - днів, мінімум та заробітна плата.

Позивач з такою відмовою відповідача не згоден, вважає дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його конституційні і соціальні права на пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

В силу ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Постанови КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п. 18 Постанови КМУ від 12 серпня 1993 року № 637).

Суд, враховує письмові показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтвердили, що позивач дійсно працював в період з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС.

Згідно п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Суд, вважає за потрібне звернути увагу відповідача, що записи у трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ - І № 4779159 відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року.

Разом із тим, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутні кількості вироблених людино - днів, мінімуму та заробітної плати, як на підставу відмови позивачу в зарахуванні трудового стажу голови профспілкового комітету колгоспу імені XX з'їзду КПРС з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року, оскільки представником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надано суду належних доказів в підтвердження останнього.

Серед іншого суд зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено, що позивач в період з 21.02.1992 року по 20.02.1995 року перебував на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені XX з'їзду КПРС. Суд відмічає, що належних доказів в підтвердження вказаного періоду роботи ОСОБА_1 на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені XX з'їзду КПРС сторонами суду не надано.

Водночас, із копії трудової книжки серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що позивач з 21.02.1992 року прийнятий вчителем та директором Тихомельської початкової школи на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4 (наказ №20-к від 20.02.1992), та з 01.09.1994 року - переведений на посаду вчителя фізкультури Вільшанецької ЗОШ І-ІІ ступенів (наказ №65-к від 30.08.1994).

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачам вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема на положеннях Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

ЄСПЛ в рішенні по справі «Козинець проти України» (Заява № 75520/01) сформував концепцію, згідно якої при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Підсумовуючи викладене суд вважає за необхідне вказати, що на підставі сукупності письмових доказів та показань свідків, які є достатньо вагомими, чіткими і узгодженими між собою, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких розумних сумнівів в тому, що позивач в період з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року обіймав посаду голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС. Разом із тим суд враховує, що позивачем не доведено перебування на вказаній посаді в період з 21.02.1992 року по 20.02.1995 року.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково, а саме в частині визнання неправомірними дії Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу роботу на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, зарахувавши до загального стажу роботи період роботи на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 640,00 грн. В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 320,00 грн. судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-9, 19, 44, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу роботу на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, зарахувавши до загального стажу роботи період роботи на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, період роботи з 01.06.1987 року по 20.02.1992 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вул. Герцена, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29013, код ЄДРПОУ - 21318350).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя П.М. Майстер