Рішення № 73873303, 10.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 р. № 645/5763/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними;

- зобов'язати відповідача призначити та провести нарахування позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з моменту звернення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем його права, передбаченого ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представником відповідача також надано відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, останній просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачем не надано належних документів на підтвердження обставин, з якими Закон пов'язує призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивач, проходячи службу в Радянській Армії, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі в/ч № 96772.

Згідно з посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_2, виданий Харківською облдержадміністрацією, позивач є особою - учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Позивач у жовтні 2017 року звернувся до відповідача із завою про призначення пенсії за віком відповідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до якої було подано необхідний пакет документів, у тому числі посвідчення серії НОМЕР_2 та довідку в/ч № 96772 № 372 від 17.12.1992 року в якій вказано, що останній приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідні періоди з постійним місцем дислокації у м. Чорнобиль.

Відповідачам 20.11.2017 року було прийнято рішення № 728 про відмову позивачу у призначенні пенсії.

В якості підстав відмови вказано, що довідка в/ч № 96772 № 372 від 17.12.1992 року, надана позивачем, не містить в собі підстав для її видачі, а тому, остання не може бути розглянута як документ, в якому зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що зумовило направлення до Міністерства оборони України відповідного запиту про підтвердження участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на яку отримано архівну довідку Галузевого Державного архіву МОУ, в якій вказано про неможливість надання відомостей щодо участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у складі військової частини № 96772, оскільки в перевірених наказах командира за період 25 вересня по 15 грудня 1986 року відкомандирування ОСОБА_1 в зони ЧАЕС не відображені. Згідно виписки з історичного формуляру військова частина № 96772 у повному складі участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС не приймала, командирувались окремі військовослужбовці та підрозділи частини до тих частин, які безпосередньо приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В перевірених наказах командира в/ч 43116 / по стройовій частині/ за вересень, грудень 1986 року відкомандирування ОСОБА_1 в зони ЧАЕС ( в тому числі до в/ч 96772), а також прибуття не відображені.

Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Соціальна захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій гарантується Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

У спірних правовідносинах основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( надалі - Закон).

Статтею 14 Закону унормовано, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Відповідно до ст. 65 Закону, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і "Постраждалий від Чорнобильської катастрофи" (категорії 1, 2, З серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 ( 135-97-п ) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68, число 34, с. 7; 1998 р., N 19, ст. 681), з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

Відповідно до ст. 15 Закону, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно абз.7 пп.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують особливий статус особи, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Положеннями ст. 55 Закону зокрема визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років.

Системно аналізуючи встановлені судом обставини, у поєднанні з наведеними законодавчими нормами суд зазначає, що Законом чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Досліджуючи наявну у справі копію посвідчення позивача серії НОМЕР_2, видану Харківською облдержадміністрацією, суд зазначає, що у такому, на правій стороні по діагоналі зліва направо проставлено штамп "Перереєстровано" із записом про дату перереєстрації, що підтверджує його статус в порядку Закону та дає йому, як особі, яка має такий статус, а саме: учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, право на зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років.

Посилання відповідача, які полягли в основу прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, суд відхиляє, оскільки Порядком №22-1 не обмежено підтвердження періоду роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, та передбачено таке підтвердження, зокрема, довідкою військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідкою архівної установи, або іншими первинними документами, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У свою чергу, позивачем, на підтвердження і обґрунтування своєї участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було долучено: копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році; копію військового квитка серії НОМЕР_3, в якому є запис про те, що у період з 25.09.1986 р. по 27.09.1986 р., з 29.09.1986 р. по 15.12.1986 р. позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі в/ч 96772; копію довідки в/ч № 96772 № 372 від 17.12.1992 року в якій вказано, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідні періоди з постійним місцем дислокації у м. Чорнобиль.

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що підстав для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає відповідно до архівної довідки Галузевого архіву МО України, з огляду на підтвердженість позивачем наявності у нього відповідного права.

При цьому, суд зазначає, що Верховний суд України у постанові від 21.11.2006 р. (справа №21-1048во06), постанові від 04.09.2015 р. ( справа № 690/23/15) висловив правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.03.2018 року (справа № 333/2072/17).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіряючи дії суб'єкта владних повноважень відповідно до закріплених у ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд дійшов висновку, що такі відповідачем вчинені всупереч вимогам Закону та Порядку №22-1, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У свою чергу, задовольняючи позовні вимоги, суд, застосовуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог та, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, також вважає за необхідне скасувати рішення відповідача від 20.11.2017 року № 728 про відмову позивачу у призначенні пенсії.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності відмови позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 61099, ід. код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова ( пр. Московський, 198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 20.11.2017 року № 728 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити та провести нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років.

Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з моменту звернення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10 травня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.