Рішення № 73873220, 03.05.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 року м. Рівне №817/242/18Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник ОСОБА_1, відповідача: представник Дацюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 доУправління Держпраці у Рівненській області визнання неправомірними та скасування припису, постанови, В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці в Рівненській області про визнання неправомірним та скасування припису №09П/04-4/09А від 22.12.2017 та постанови №000172 від 11.01.2018 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Ухвалою від 06.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.03.2018.

21.02.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Управління Держпраці у Рівненській області (а.с.28-29).

Ухвалою від 02.03.2018 закрито підготовче провадження у справі, а розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 30.03.2018.

В судовому засіданні 30.03.2018 оголошено перерву до 11.04.2018, а в судовому засіданні 11.04.2018 - до 03.05.2018. В судовому засіданні 03.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В судовому засіданні позовні вимоги в повному обсязі підтримані представником позивача. На їх обґрунтування він пояснив, що постановою Управління Держпраці у Рівненській області №000172 від 11.01.2018 на позивача накладено штраф за порушення законодавства про працю та прийнято припис про усунення виявлених порушень, а підставою для прийняття таких рішень став акт перевірки додержання законодавства про працю від 22.12.2017 та акт ГУ ДФС у Рівненській області про виявлені порушення правил роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах і додане до нього пояснення ОСОБА_4 Вважає дані докази неналежними та недопустимими, оскільки вони здобуті були не спеціалістами Управління Держпраці в Рівненській області при інспекційному відвідуванні суб'єкта господарювання, а спеціалістами ГУ ДФС у Рівненській області, завданням яких була перевірка дотримання правил роздрібної торгівлі та готівкових операцій. Стверджував, що факт допущення працівника до роботи без укладення відповідного трудового договору відповідачем не встановлений, рішення приймалося на підставі доказів, отриманих іншим контролюючим органом поза межами своєї компетенції. З огляду на це доводив, що постанова про накладення на позивача штрафу та припис про усунення недоліків є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. В обґрунтування своїх заперечень пояснила, що підставою для проведення перевірки стала інформація, направлена Управлінню Держпраці у Рівненській області від ГУ ДФС у Рівненській області про факт порушення законодавства про працю, виявлений під час здійснення контрольних повноважень органами ДФС. Зазначила, що факт допущення позивачем працівника до роботи встановлений посадовими особами ГУ ДФС в Рівненській області шляхом відібрання пояснень у громадянина ОСОБА_4 24.11.2017. Вказала, що жодних зауважень чи заперечень щодо складання акта перевірки та припису позивачем під час їх складання зазначено не було, а тому вважає, що порушення позивачем трудового законодавства мали місце, а постанова про накладення штрафу та припис є правомірними та обґрунтованими. З таких обставин, просила в задоволенні позову відмовити.

Допитаний в судовому засіданні 30.03.2018 свідок ОСОБА_4, підтвердив, що був присутній під час перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській, надав їм всі документи та письмові пояснення. Суду повідомив, що на час перевірки його дружина була відсутня, він стояв за торговельним прилавком, однак не продавав товар, а виконував обов'язки різноробочого. На запитання суду чи була заява на прийняття на роботу від 17.11.2017, як це зазначено в його письмових поясненнях до акту перевірки, дав ствердну відповідь, при цьому вказав, що трудові відносини з ним так оформлені і не були.

Допитана в судовому засіданні 30.03.2018 свідок ОСОБА_3 повідомила, що здійснює підприємницьку діяльність у магазині за адресою АДРЕСА_1. Пояснила, що на момент здійснення перевірки Управління Держпраці в Рівненській області вона була у магазині, здійснювала реалізацію товару, надавала всі необхідні документи для перевірки та пояснення, зокрема, що під час проведення посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області перевірки за торговельним прилавком магазину перебував її чоловік ОСОБА_4, вона в цей момент була відсутня, оскільки відлучилася з метою оформити трудові відносини з ОСОБА_4 На запитання суду повідомила, що він не продавав товар на момент перевірки ГУ ДФС у Рівненській області, і жодних найманих працівників вона не має.

Допитані в судовому засіданні 11.04.2018 свідок ОСОБА_5 та 03.05.2018 свідок ОСОБА_6, посадові особи ГУ ДФС у Рівненській області, повідомили, що на підставі наказу та направлення на перевірку здійснили виїзд в магазин "Продукти" ФОП ОСОБА_3, де здійснили контрольну закупку підакцизних товарів. Повідомили, зокрема, що за торговим прилавком перебував чоловік позивача ОСОБА_4, який був єдиним працівником в магазині та здійснював операції з продажу товару. На їх запитання ОСОБА_4 повідомив, що його трудові відносини з підприємцем оформлені, однак всі документи знаходяться в жінки (ФОП ОСОБА_3.).

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, розглянувши позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_3 з 01.07.2015 зареєстрована Гощанською районною державною адміністрацією в Рівненській області за №2 591 000 0000 00793. Основний вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями, та тютюновими виробами. Здійснює господарську діяльність в АДРЕСА_1.

31.10.2017 року на адресу ГУ ДФС в Рівненській області надійшла заява гр.ОСОБА_7, у якій зокрема повідомлялося, що у приміщенні магазину, який знаходиться по АДРЕСА_1, суб'єктом господарювання здійснюється реалізація підакцизних товарів без видачі фіскального чеку та відповідно без реєстрації операції з продажу через РРО. Крім того, зазначено, що "не виключено, що господарська діяльність провадиться з порушенням трудового законодавства, зокрема, щодо використання праці найманих осіб без оформлення трудових відносин", у зв'язку з чим гр.ОСОБА_7 просив провести фактичну перевірку суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність з порушенням вимог чинного законодавства України (а.с.30).

Зазначена заява стала підставою для проведення ГУ ДФС в Рівненській області фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, за результатами якої складено акт №334/17-00-40/311491488 від 24.11.2017 (а.с.64-66). У письмових поясненнях ОСОБА_4, які є невід'ємною частиною акта перевірки (а.с.66), останнім зазначено, що він "здійснював реалізацію товару на підставі заяви-прийняття на роботу від 17.11.2017. Трудовий договір знаходиться в підприємця ОСОБА_3 Заробітної плати не отримував".

Копію заяви гр.ОСОБА_7 та копії матеріалів перевірки листом за №7303/9/17-00-13-09-02 від 12.12.2017, у якому зазначено, що під час здійснення 24.11.2017 перевірки ФОП ОСОБА_3 було встановлено факт використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, а також, що повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів ГУ ДФС в Рівненській області не подано, були направлені ГУ ДФС в Рівненській області до Управління Держапраці в Рівненській області для розгляду з питань, що відносяться до компетенції останнього, в межах компетенції та з метою недопущення порушень законодавства про працю та зайнятість населення (а.с.63).

19.12.2017 Управлінням Держпраці в Рівненській області оформлено наказ №733 та направлення №622-Н/01-26 про направлення посадових осіб Управління для проведення інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_3 (а.с.10).

Інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 фактично проведено з 10.00 год 21.12.2017 по 15:00 год 22.12.2017. Його результати оформлені актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09А/04-4 від 22.12.2017 (а.с.7-8).

В Акті зазначено про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України, яке полягало у допуску працівника до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, не повідомленні центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановлено Кабінетом Міністрів України.

Так, в акті вказано, що згідно з актом ГУ ДФС у Рівненській області про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами було зафіксовано, що ОСОБА_4 (чоловік ФОП ОСОБА_3.) відповідно до наданих пояснень на підставі заяви про прийняття на роботу від 17.11.2017 та трудового договору, який знаходиться у підприємця, виконував обов'язки продавця, заробітної плати не отримував. На момент інспекційного відвідування відпуск товарів здійснювала ФОП ОСОБА_3 та згідно з поясненнями найманої праці не використовує (а.с.8).

З такими висновками відповідача позивач погодилася, зазначивши у відповідному розділі акту перевірки, що зауважень або заперечень немає (а.с.8, зворотній бік).

На підставі висновків акту перевірки 22.12.2017 Управлінням Держпраці в Рівненській області прийнято припис за №09П/04-4/09А, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_3 врахувати вимоги, усунути та в подальшому не допускати порушень вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України (в строк до 29.12.2017 письмово інформувати Управління про прийняті заходи щодо виконання даного припису) та 11.01.2018 - прийнято постанову за №000172, яким на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 96000 грн.(а.с.11-12).

Не погодившись з правомірністю прийнятого припису та постанови ФОП ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017.

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією: ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Пунктами 19, 20 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

В свою чергу, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Рівненської області. При цьому, суд зауважує, що акт ГУ ДФС в Рівненській області був підставою для інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 посадовими особами Управління Держпраці в Рівненській області, а підставою для винесення постанови про накладення на позивача штрафу став акт перевірки №09А/04-4 від 22.11.2017, складений за результатами такого інспекційного відвідування.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято оскаржувані припис та постанову про накладення штрафу №000172 від 11.01.2018 на підставі висновків про порушення позивачем вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України.

Відповідно до частини другої статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За правилами пункту шостого частини першої, частини третьої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013.

Так, відповідно до пункту другого цього Порядку, штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено показаннями свідків, в ході перевірки ФОП ОСОБА_3 посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_4 знаходився за торговельним прилавком у магазині та здійснював реалізацію товару, зокрема, перевіряючим. На їх запитання підтвердив, що працює продавцем на підставі заяви-прийняття на роботу від 17.11.2017, трудового договору на їх вимогу не пред'явив, так як, з його слів, він знаходився у його жінки ФОП ОСОБА_3 Натомість суду ОСОБА_4 повідомив, що трудові відносини з підприємцем не були оформлені ні на момент перевірки, ні згодом.

Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства ФОП ОСОБА_3 використовувала найману працю без оформлення трудового договору (контракту), а тому суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу №000172 від 11.01.2018 та припис №09П/04-4/09А від 22.12.2017 відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, не порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання, вимог статті 24 КЗпП України, а отже і наявність підстав, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, для прийняття оспорюваного припису про усунення порушень та рішення, згідно якого на позивача накладено штраф у розмірі 96000,00 грн.

За наведеного, позовні вимоги ФОМ ОСОБА_3 не підлягають до задоволення повністю.

Правових підстав для застосування вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) в позові до Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243, вул.Лермонтова,7, м.Рівне, 33028) про визнання неправомірними та скасування припису №09П/04-4/09А від 22.12.2017 та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №000172 від 11.01.2018, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення . Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 10 травня 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.