Рішення № 73872969, 08.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/928/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Стефанова С.О.

за участю секретаря Гунька О.В.

сторін:

представника позивача Новицька Н.В.

представника відповідача Грищенко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Столес Лоджистік» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00001 від 18.01.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Столес Лоджистік» (надалі по тексту -Позивач або ТОВ «Столес Лоджистік») звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (надалі по тексту - Відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів комерційного призначення № UA500170/2018/00001 від 18.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач в цілому зазначив, що 19 листопада 2017 року між QINGDAO LET FLEXITANK CO., LTD (поставщик) та WINLEY IMPORT AG (покупець) був укладений договір поставки № LET2171119A, відповідно до якого поставляються флексі-танки в комплекті з аксесуарами. Відповідно до умов вказаного договору, поставщик на протязі 7 днів після отримання передоплати телеграфним переказом зобов'язаний поставити 165 комплектів флексі-танків в комплекті з аксесуарами. 14 січня 2018 року були внесені доповнення № 32 до договору про надання експедиторських послуг № 208 від 01.07.2012 року, згідно яких WINLEY IMPORT AG (замовник) доручає, а ТОВ «Столес Лоджистік» (експедитор) бере на себе зобов'язання приймати по замовленню та за рахунок замовника поворотну тару для перевезення наливних вантажів - флексі-танки в розмірі 165 штук. 18 січня 2018 року з метою декларування товарів у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, ТОВ «Столес Лоджистік» було подано митну декларацію № UA500170/2018/000766 разом із пакувальним листом від 19 листопада 2017 року, навантажувальним документом 3040 від 15 січня 2018 року, некомерційним інвойсом № LET2171119A від 19 листопада 2017 року, договором поставки № LET 2171119A від 19 листопада 2017 року, договором TEO № 208 від 01 липня 2012 року, доповненням до договору № 32 від 14 січня 2018 року, довідкою № 1272/15-32-14-10-11/3 від 17 листопада 2017 року, зобов'язанням від 15 січня 2018 року, листом № AG WINLEY IMPORT від 15 січня 2018 року. 18 січня 2018 року митним органом було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00001, вказуючи на те, що декларантом порушено вимоги ч. 1, ст. 105 Митного кодексу України та вимоги п. «а» Додатку В.3 Конвенції про тимчасове ввезення, учиненої у м. Стамбул 26.06.1990 року, а саме те, що заявлені у декларації товари ввозяться не в рамках торгової операції, а в рамках надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, що підтверджується договором № 208 від 01.07.2012 року про надання експедиторських послуг.

Ухвалою судді від 06 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначене на 02.04.2018 року о 11 год. 00 хв.

05.04.2018 року за вх. № 9601/18 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись в цілому на те, що для здійснення митного оформлення товару «зворотне допоміжне обладнання, флексі-танк» до Одеської митниці ДФС разом з МД № UA500170/2018/000766 декларантом позивача були подані: пакувальний лист від 19.11.2017 року б/н; коносамент № ZYTC1711701А від 30.11.2017 року; наряд № 3040 від 15.01.2018 року; договір поставки № LET2171119A від 19.11.2017 року з перекладом; некомерційним інвойсом № LET2171119A від 19.11.2017 року; договір № 208 від 01.07.2012 року; доповнення від 14.01.2018 року № 32 до договору № 208 від 01.07.2012 року; зобов'язання від 15.01.2018 року б/н; лист AG "WINLEY IMPORT" без дати та номеру. Разом з вказаними документами, що стосуються поставки товарів позивача, до митниці декларантом позивача була надана довідка ГУ ДФС в Одеській області № 1272/15-32-14-10-11/37872143 від 17.11.2017 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Столес Лоджистік» (код ЄДРПОУ 37872143), дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.07.2014 по 31.03.2017 року, яка, також надійшла до Одеської митниці 20.11.2017 року (вхідн. № 1660/12-22) з супровідним листом ГУ ДФС в Одеській області № 10984/9/15-32-14-110-03 від 17.11.2017 року. Надані для здійснення митного оформлення товарів позивача в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами опрацьовано для встановлення та підтвердження мети переміщення цих флексі-танків. Опрацюванням вказаних документів встановлено, що заявлені у декларації товари «зворотнє допоміжне обладнання, флексі-танки, 165 комплектів» ввозяться не в рамках торгової операції, а в рамках надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, що підтверджується поданим разом з МД договором № 208 від 01.07.2012 року про надання експедиторських послуг. Таким чином, Відповідач вважає, що спірну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митницею прийнято правомірно та у відповідності до чинного законодавства. Права та законні інтереси позивача при цьому не порушувалися, а відтак позовні вимоги про визнання протиправною та скасування спірної картки відмови задоволенню не підлягають.

19 квітня 2018 року представником позивача, через канцелярію суду подано відповідь на відзив (вхід. № 10663/18).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив та відповідь на відзив, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

19 листопада 2017 року між QINGDAO LET FLEXITANK CO., LTD (поставщик) та WINLEY IMPORT AG (покупець) був укладений договір поставки № LET2171119A, відповідно до якого поставляються флексі-танки в комплекті з аксесуарами (а.с. 18-19).

14 січня 2018 року були внесені доповнення № 32 до договору про надання експедиторських послуг № 208 від 01.07.2012 року, згідно яких WINLEY IMPORT AG (замовник) доручає, а ТОВ «Столес Лоджистік» (експедитор) бере на себе зобов'язання приймати по замовленню та за рахунок замовника поворотну тару для перевезення наливних вантажів - флексі-танки в розмірі 165 штук (а.с. 20-24).

18 січня 2018 року з метою декларування товарів у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, Позивачем було подано митну декларацію № UA500170/2018/000766, а також:

- пакувальний лист від 19.11.2017 року (а.с. 14);

- коносамент № ZYTC17117001A від 30.11.2017 року (а.с. 15);

- навантажувальний документ № 3040 від 15.01.2018 року (а.с. 16);

- некомерційний інвойс № LET2171119A від 19.11.2017 року (а.с. 17);

- договір поставки № LET2171119A від 19.11.2017 року (а.с. 18-19);

- договір про надання експедиторських послуг № 208 від 01.07.2012 року (а.с. 20-22);

- доповнення № 32 від 14.01.2018 року до договору № 208 (а.с.23-24);

- зобов'язання від 15.01.2018 року (а.с. 25);

- лист AG WINLEY IMPORT від 15.01.2018 року (а.с. 26-28);

- довідка № 1272/15-32-14-10-11/3 від 17.11.2017 року (а.с. 53).

18 січня 2018 року Відповідачем було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00001. Судом встановлено, що Відповідач обґрунтовуючи оскаржуване рішення вказує на те, що декларантом порушено вимоги ч. 1, ст. 105 Митного кодексу України та вимоги п. «а» Додатку В.3 Конвенції про тимчасове ввезення, учиненої у м. Стамбул 26.06.1990 року, а саме те, що заявлені у декларації товари ввозяться не в рамках торгової операції, а в рамках надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (а.с. 12-13).

Вважаючи протиправним рішення Відповідача про відмову у митному оформленні товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00001, Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2018/00001 від 18 січня 2018 року, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року (надалі по тексту МК України) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 4 МК України митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Згідно з частиною першою статті 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем (частина перша статті 104 МК України) .

Частиною шостою статті 104 МК України встановлено, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;

2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів;

3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 106 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України:

1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

За правилами ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов'язок зі сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок зі сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Особою, на яку покладається обов'язок зі сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

У разі, якщо відповідно до норм цього Кодексу обов'язок зі сплати митних платежів покладається на кількох осіб, такі особи виконують зазначений обов'язок солідарно.

Відповідно до п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30 травня 2012 року - орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

- митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або

іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках

встановлених Кодексом, ДМВ;

- ЕМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

- митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених

Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів відповідно до розділу VII цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Чинні міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства та застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Пунктом "a" статті 1 Конвенції про тимчасове ввезення, учиненої у м. Стамбул 26.06.1990 року, термін тимчасове ввезення - означає: митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби), мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.

У розділі 1 «Тимчасовий ввіз» спеціального додатка G Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (далі - Кіотська конвенція), укладеної 18 травня 1973 року у місті Кіото (набрала чинності 25 вересня 1974 року) визначено, що "тимчасовий ввіз" - митний режим, відповідно до якого визначені товари можуть бути ввезені на митну територію з умовним звільненням, повним або частковим, від сплати ввізних мита та податків; такі товари повинні ввозитися для конкретних цілей та призначатися для зворотного вивозу протягом встановленого терміну без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їхнього використання.

З аналізу наведених норм вбачається, що можливість застосування певних митних пільг щодо товару виникає в результаті тимчасового ввезення на митну територію України товару, який є товаром, транспортним засобом комерційного призначення, зазначеним у статті 189 Митного кодексу України та в Додатках B.1-B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених Додатками.

Відповідно до доповнення № 32 від 14.01.2018 року до договору № 208 від 01.07.2012 року, який надавався Позивачем разом з митною декларацією, замовник - AG WINLEY IMPORT доручив, а експедитор - ТОВ «Столес Лоджистік» бере на себе зобов'язання прийняти по замовленню та за рахунок замовника поворотну тару для перевезення наливних вантажів - флексі-танків в розмірі 165 штук.

Згідно п. 2.1.1. зазначеного доповнення, вказується, що експедитор повинен організувати доставку флексі-танків в Україну, організувати як завантаження вантажу замовника в флексі-танки так і організувати вивезення флексі-танків з території України.

Позивачем також було надано листа AG WINLEY IMPORT від 15 січня 2018 року (а.с.26-28), який був доданий і до митної декларації, згідно якого флексі-танки використовуються як допоміжне обладнання для контейнерів для перевезення наливних вантажів та право власності не переходить на експедитора ТОВ «Столес Лоджистік».

При цьому судом встановлено, що ТОВ «Столес Лоджистік» надало зобов'язання не реалізовувати без дозволу митниці товар: «Флексі-танки» (ємність - 25000 л. та 26000 л.) з полімерного матеріалу, допоміжне пристосування морських контейнерів, для транспортування наливних вантажів разом із контейнером (зворотна тара)», який надійшов згідно з коносаментом № ZYTC17117001A від 30.11.2017 року та надав зобов'язання зворотного вивезення або проведення його декларування для вільного використання.

Суд погоджується з висновками Позивача, що фактично предметом такої операції не було придбання вказаних флексі-танків у вигляді товару, який у розумінні норм митного законодавства підпадає під об'єкт нарахування митних платежів, а її предметом є використання флексі-танків у вигляді засобу для поміщення і переміщення імпортованого товару.

Зазначені висновки відповідають висновкам з аналогічних відносин, які викладені у постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 16.01.2017 року (а.с. 29-34), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 року (а.с. 136-143), а саме вказаним судовим рішенням встановлено, що використання флексі-танків ТОВ «Столес Лоджистік» у господарських операціях на пільгових митних умовах відбулось з дотриманням правил ч. 1 ст. 105 Митного кодексу України, оскільки власне їх ввезення не є торговою операцією у розумінні Додатку В.3 статті 1 Глави 1 Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 року «Додаток щодо контейнерів, піддонів, упаковки, зразків, та інших товарів, що ввозяться в рамках торгової операції».

Окрім зазначеного, Позивачем також надано довідку ГУ ДФС в Одеській області № 1272/15-32-14-10-11/37872143 від 17 листопада 2017 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Столес Лоджистік» код ЄДРПОУ 37872143, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.07.2014 року по 31.03.2017 року (а.с. 35-52).

Відповідно до зазначеної довідки, протягом періоду, що перевірявся ТОВ «Столес Лоджистік» було оформлено 349 митних декларацій пов'язаних з ввезенням на митну територію України товарів у митному режимі тимчасове ввезення на митну територію України оформлено 25 МД типу ІМ 31 на загальну фактурну вартість 28 605 895,09 грн. здійснено митне оформлення товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3925100000: «зворотне, допоміжне обладнання, флексі-танки (ємність - 24000л.), з полімерного матеріалу, з аксесуарами (сталевий сортовий прокат, картонна перегородка, гофрований папір), допоміжне пристосування морських контейнерів, для транспортування наливних вантажів разом з контейнером у вигляді еластичних цистерн подушкової форми». Виробники: QINGDAO BLT PACKING INDUSRIAL CO., LTD, Китай; Liqua Endustriyel Ambataj Malz. San. ve Tic. Ltd. Sti, Туреччина. За вказаними митними деклараціями Позивачем ввезено 5 522 комплектів флексі-танків.

Статтею 2 Глави ІІ Додатку В.3 до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) встановлено, що правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї конвенції користуються, зокрема, такі товари, ввезені в рамках торгової операції:

а) упаковки, ввезені наповненими з метою реекспорту порожніми або наповненими, або ввезені порожніми з метою реекспорту наповненими;

b) контейнери, завантажені або не завантажені товарами, а також тимчасово ввезені додаткові пристосування та обладнання контейнерів, які ввозяться з контейнерами з метою реекспорту окремо чи з іншим контейнером, або ввозяться окремо, з метою вивезення з контейнером.

Для цілей цього Додатка термін упаковка означає усі вироби та матеріали, які служать або призначені служити у тому стані, в якому вони ввозяться, для упаковування, захисту, розміщення і кріплення або розділення товарів, за винятком пакувальних матеріалів, таких як солома, папір, скловолокно, стружка тощо, у разі, якщо товари ввозяться навалом.

Суд критично ставиться до обґрунтування представника відповідача, щодо не прийняття саме таких рішень у попередній період господарської діяльності Позивача, пов'язуючи це зі змінами у політиці держави та органів ДФС без посилань на норми діючого законодавства.

Крім цього слід зазначити, що Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності прийнятого рішення, окрім відзиву на позовну заяву.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що флексі-танки відповідають критеріям, за якими цей товар звільнений від нарахування митними платежами в розумінні положень Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул 1990 рік) та Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Зважаючи на задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС судові витрати у сумі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідністю «Столес Лоджистік» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00001 від 18.01.2018 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500170/2018/00001 від 18.01.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 08.05.2018 року.

Суддя Стефанов С.О.

.