
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/806/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіної Лілії Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
12 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 / позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіної Лілії Олександрівни (далі по тексту - Державний реєстратор прав на нерухоме майно УДРВК КМР Полтавської області Поркіна Л.О. / відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Порконої Лілії Олександрівни про відмову в державній реєстрації прав №38786547 від 18 грудня 2017 року;
- зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Поркіну Лілію Олександрівну вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 - провести державну реєстрацію за нею прав на домоволодіння з наднадвірними будівлями, що знаходяться по вулиці АДРЕСА_1, а саме: на житловий будинок літ. "А, а, а1, а2", який складається з наступних приміщень: кухня "2-3", площею 9,6 кв.м, кімната "2-4" площею 13,4 кв.м, веранда "III" площею 3,6 кв.м, сіни "II" площею 3,1 кв.м., загальною площею 39,7 кв.м, житловою площею 13,4 кв.м; на надвірні (господарські) будівлі, які складаються з сараю літ. "В", вбиральні літ. "Е", колодязю літ "К1", частини огорожі літ. "№2-5", незакінченого будівництва житлового будинку літ. "Г, г".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято без врахування усіх обставин та наданих для реєстрації документів. Зазначив, що відповідачем не враховано того, що відповідно до заочного рішення Крюківського районного суду від 30 травня 2017 року у власність позивача, крім частини житлового будинку перейшли і надвірні будівлі, які перелічено у висновку експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження №106-16, складеного 26 грудня 2016 року, перейшло все домоволодіння з надвірними будівлями.
Позивач у судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с. 9).
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти його задоволення, зазначивши, що державний реєстратор позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації права власності, оскільки рішенням Крюківського районного суду Полтавської області в натурі виділено лише житловий будинок літ. "А, а, а1, а2", який складається з наступних приміщень: кухня "2-3" площею 9,6 кв.м., кімната "2-4" площею 13,4 кв.м., веранда "III" площею 3,6 кв.м, сіни "II" площею 3,1 кв.м, загальною площею приміщень 29,7 кв.м, житловою площею 13,4 кв.м. (без зазначення господарських будівель та споруд).
Розгляд справи просив проводити без його участі в порядку письмового провадження (а.с. 32-36).
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою №25772466 про державну реєстрацію прав та їх обмежень щодо проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 39).
Для проведення державної реєстрації права власності заявником подано:
- договір купівлі-продажу частини домоволодіння №9363 від 17 грудня 2008 року, згідно якого ОСОБА_1 купила 1/2 (одну другу) частину домоволодіння з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку літ. А-а2 , жилою площею 22.4 кв. м., сараю літ Б., сараю літ. В., вбиральні лут. Д, сараю-льоху літ. Ж, жл, колодязів літ. КК1 , огорожі №1-3, житлового будинку незакінченого будівництва літ. Г, г, готовність якого складає 67%, розташованих на земельній ділянці площею 2168 кв.м (а.с. 42);
- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вищевказаного майна (а.с. 43);
- Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 саме: житловий будинок "А, а, а2", житловий будинок (незав. буд-во) "Г, г", сарай "В", вбиральня "Е", колодязь "К1", огорожі №2, 3, 4 (а.с. 44-46);
- висновок експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження №109-16 від 27 грудня 2016 року, відповідно до якого 2-му співвласнику (ОСОБА_1) на 1/2 частини домоволодіння, розташованого в місті АДРЕСА_1: в житловому будинку літ. "А, а, а1, а2" - кухня "2-3", площею 9,6; кімната "2-4" площею 13,4 кв.м; веранда "III" площею 3,6 кв.м; сіни "II" площею 3,1 кв.м. по надвірним господарським будівлям та спорудам - незавершене будівництво житлового будинку літ. "Г, г"; сарай літ. "В"; вбиральня літ "Е"; колодязь літ. "К1"; частина огорожі літ "№2-5" (а.с. 50-57).
- заочне рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 травня 2017 року по справі №537/492/17, відповідно до резолютивної частини якого виділено ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину домоволодіння з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 а саме: житловий будинок літ "А, а, а1, а2", розташований в АДРЕСА_1 який складається з наступних приміщень: кухня "2-3" площею 9,6 кв.м, кімната "2-4" площею 13,4 кв.м, веранди "III" площею 3,6 кв.м, сіни "II" площею 3,1 кв.м, загальною площею приміщень 29,7 кв.м житловою площею 13,4 кв.м (а.с. 47-49);
- Свідоцтво №2313 Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про присвоєння поштової адреси об'єкту державної реєстрації, розташованому на території міста Кременчука Полтавської області" (назва об'єкта: 1/2 частини будинку з господарськими будівлями, присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1) (а.с. 50-51).
18 грудня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Поркіною Лілією Олександрівною виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області прийнято Рішеня №38786547 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с. 65).
В обгрунтування прийнятого Рішення Державний реєстратор прав на нерухоме майно УДРВК КМР Полтавської області Поркіна Л.О. зазначив: "у ході розгляду заяви встановлено, що подані документи містять суперечності та не узгоджуються між собою. Так, відповідно до Висновку експертного будівельно-технічного та земельнотехнічного дослідження №109-16, Свідоцтва про присвоєння поштової адреси та Технічного паспорта, об'єкт нерухомого майна, який утворився в результаті поділу, складається з - житлового будинку літ. А, а, а2, житлового будинку (незавершене будівництво) літ Г, г, сараю літ В, вбиральні літ Е, колодязя літ. К1, огорожі №2, 3, 4. При цьому, рішенням суду в натурі виділяється житловий будинок літ. "А, а, а1, а2", розташований в АДРЕСА_1 який складається з наступних приміщень: кухня "2-3" площею 9,6 кв.м, кімната "2-4" площею 13,4 кв.м, веранди "III" площею 3,6 кв.м, сіни "II" площею 3,1 кв.м, загальною площею приміщень 29,7 кв.м житловою площею 13,4 кв.м (без зазначення господарських будівель та споруд)" (а.с. 65).
Позивач не погоджуючись із таким рішенням звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.
Регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01 липня 2004 року (далі по тексту - Закон №1952-IV).
Відповідно до статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори) (частина перша статті 6 Закону №1952-IV).
Пунктом 9 частини першої статті 27 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року (далі по тексту - Порядок №1127).
Відповідно до пункту 56 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:
1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;
2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.
Пунктом 54 Порядку №1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються:
- документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
- технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна;
- документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
Для проведення державної реєстрації прав та їх обмежень на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області подано заяву №25772466 та:
- договір купівлі-продажу частини домоволодіння №9363 від 17 грудня 2008 року, згідно якого ОСОБА_1 купила 1/2 (одну другу) частину домоволодіння з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку літ. А-а2 , жилою площею 22.4 кв. м., сараю літ Б., сараю літ. В., вбиральні лут. Д, сараю-льоху літ. Ж, жл, колодязів літ. КК1 , огорожі №1-3, житлового будинку незакінченого будівництва літ. Г, г, готовність якого складає 67%, розташованих на земельній ділянці площею 2168 кв.м (а.с. 42);
- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вищевказаного майна (а.с. 43);
- Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 саме: житловий будинок "А, а, а2", житловий будинок (незав. буд-во) "Г, г", сарай "В", вбиральня "Е", колодязь "К1", огорожі №2, 3, 4 (а.с. 44-46);
- висновок експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження №109-16 від 27 грудня 2016 року, відповідно до якого 2-му співвласнику (ОСОБА_1) на 1/2 частини домоволодіння, розташованого в місті АДРЕСА_1: в житловому будинку літ. "А, а, а1, а2" - кухня "2-3", площею 9,6; кімната "2-4" площею 13,4 кв.м; веранда "III" площею 3,6 кв.м; сіни "II" площею 3,1 кв.м. по надвірним господарським будівлям та спорудам - незавершене будівництво житлового будинку літ. "Г, г"; сарай літ. "В"; вбиральня літ "Е"; колодязь літ. "К1"; частина огорожі літ "№2-5" (а.с. 50-57).
- заочне рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 травня 2017 року по справі №537/492/17, відповідно до резолютивної частини якого виділено ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину домоволодіння з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 а саме: житловий будинок літ "А, а, а1, а2", розташований в АДРЕСА_1 який складається з наступних приміщень: кухня "2-3" площею 9,6 кв.м, кімната "2-4" площею 13,4 кв.м, веранди "III" площею 3,6 кв.м, сіни "II" площею 3,1 кв.м, загальною площею приміщень 29,7 кв.м житловою площею 13,4 кв.м (а.с. 47-49);
- Свідоцтво №2313 Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про присвоєння поштової адреси об'єкту державної реєстрації, розташованому на території міста Кременчука Полтавської області" (назва об'єкта: 1/2 частини будинку з господарськими будівлями, присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1) (а.с. 50-51).
З вищевикладеного випливає, що ОСОБА_1 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно подано документи передбачені пункто 54, 56 Порядку №1127.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону №1952-IV відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
Аргументуючи вищевикладене, суд зазначає, що за достовірність даних в документах поданих для державної реєстрації відповідає заявник.
При цьому досліджуючи оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37786547 від 18 грудня 2017 року судом встановлено, що державний реєстратор, як на підставу для відмови у проведенні державної реєстрації вказує на суперечності та не ухгодженість між собою у поданих документах.
Суд не може погодитися з такими твердженями відповідача з огляду на наступне.
Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав визначений частиною першою статті 24 Закону №1952-IV.
Так у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
У вищевказаному переліку відсутня така підстава для відмови в державній реєстрації прав на яку у своєму рішенні посилається державний реєстратор.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на частину п'яту статті 24 Закону №1952-IV якою прямо встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що державний реєстратор, всупереч вимог Закону №1952-IV, прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37786547 від 18 грудня 2017 року з підстав не передбачених даним Законом.
Щодо посилань відповідача у відзиві на позов на ту обставину, що державний реєстратор був позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації права власності, оскільки в ході розгляду заяви встановлено, що подані документи містять суперечності та не узгоджуються між собою, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор:
- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
- наявність обтяжень;
- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Таким чином, до повноважень державного реєстра не віднесено встановлення суперечностей та не узгодженостей між собою у поданих для проведення державної реєстрації прав документах.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав №38786547 від 18 грудня 2017 року.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Поркіну Лілію Олександрівну вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 - провести державну реєстрацію за нею прав на домоволодіння з наднадвірними будівлями, що знаходяться по вулиці АДРЕСА_1, а саме: на житловий будинок літ. "А, а, а1, а2", який складається з наступних приміщень: кухня "2-3", площею 9,6 кв.м, кімната "2-4" площею 13,4 кв.м, веранда "III" площею 3,6 кв.м, сіни "II" площею 3,1 кв.м., загальною площею 39,7 кв.м, житловою площею 13,4 кв.м; на надвірні (господарські) будівлі, які складаються з сараю літ. "В", вбиральні літ. "Е", колодязю літ "К1", частини огорожі літ. "№2-5", незакінченого будівництва житлового будинку літ. "Г, г", то суд доходить висновку, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на слідуюче.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо проведення державної реєстрації прав власності є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією даного суб'єкта.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Також Постановою ВАСУ від 21 жовтня 2010 року №П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Поркіну Лілію Олександрівну вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 - провести державну реєстрацію за нею прав на домоволодіння з наднадвірними будівлями, що знаходяться по вулиці АДРЕСА_1, а саме: на житловий будинок літ. "А, а, а1, а2", який складається з наступних приміщень: кухня "2-3", площею 9,6 кв.м, кімната "2-4" площею 13,4 кв.м, веранда "III" площею 3,6 кв.м, сіни "II" площею 3,1 кв.м., загальною площею 39,7 кв.м, житловою площею 13,4 кв.м; на надвірні (господарські) будівлі, які складаються з сараю літ. "В", вбиральні літ. "Е", колодязю літ "К1", частини огорожі літ. "№2-5", незакінченого будівництва житлового будинку літ. "Г, г", то суд доходить висновку, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновків щодо необхідності визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав №38786547 від 18 грудня 2017 року, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2017 року №25772466 про державну реєстрацію прав та їх обмежень щодо проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України cуд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип верховенства права, який відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи вищевикладене позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунтом 1.1 та 1.2 Положення про Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, яке розміщено на офіційному сайті Кременчуцької міської ради за посиланням (https://www.kremen.gov.ua/index.php/branches/page/486) визначено, що Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - Управління) є виконавчим органом Кременчуцької міської ради Полтавської області, який утворюється Кременчуцькою міською радою. Управління у своїй діяльності підзвітне і підконтрольне Кременчуцькій міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Кременчуцької міської ради, міському голові та першому заступнику міського голови.
Враховуючи, що Управління є виконавчим органом Кременчуцької міської ради та підпорядковане виконавчому комітету, який зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 04057287, суд приходить до висновку про необхідність стягнення сплаченого позивачем судового збору саме з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1409 грн., що підтверджується квитанцією №2Р06106 від 06 березня 2018 року (а.с. 5).
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця перебування: бульвар АДРЕСА_3) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіної Лілії Олександрівни (вулиця Ігоря Сердюка, 27, місто Кременчук, Полтавська область, 39600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіної Лілії Олександрівни про відмову в державній реєстрації прав №38786547 від 18 грудня 2017 року.
Зобов'язати Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 12 грудня 2017 року №25772466 про державну реєстрацію прав та їх обмежень щодо проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (код ЄДРПОУ 04057287) судові витрати, понесені ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Суддя С.О. Удовіченко
Судове рішення № 73872887, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 10.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/806/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: