Рішення № 73870970, 24.04.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/115/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Калуської районної ради Івано-Франківської області, вул. Шевченка, буд. 6, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: Калуської районної державної адміністрації вул. Шевченка, 6, м. Калуш, 77300

про стягнення збитків 161 860 грн.

за участю:

від відповідача: Середюк Н.Й. (довіреність № 60/01-28/01 від 06.02.2018)-начальник юридичного відділу апарату районної державної адміністрації

від позивача: Твардовський С.О. (довіреність № 01-29/42/61 від 14.02.2018 )- керуючий справами виконавчого апарату районної ради

ВСТАНОВИВ

15.02.2018 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Калуської районної ради Івано-Франківської області до Калуської районної державної адміністрації про відшкодування збитків. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2018 позовну заяву Калуської районної ради до Калуської РДА про відшкодування збитків у розмірі 161860,00грн. прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання з розгляду даної справи на 27.02.2018. Ухвалою суду від 29.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті поданої заяви та підтримав її в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на дану заяву.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Між Калуською районною радою та Калуською районною державною адміністрацією 12.05.2015р. укладено договір оренди легкового автомобіля Chevrolet Epika LF69K, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_2. В результаті неналежної експлуатації транспортного засобу, в порушення умов договору, на даний час орендований автомобіль відповідачем втрачений.

За розрахунком позивача збитки, які зазнала районна рада від втрати автомобіля становлять 161 860 грн. Розрахунок збитків зроблений експертно-консалтинговою фірмою «ЕКА-Захід».

Після закінчення терміну дії договору 31.12.2015р.його кілька раз було пролонговано за згодою сторін. Так 3 червня 2016 року до районної ради звернулася голова Н.Бабій (лист №359/01-20/01) з проханням вважати договір оренди легкового автомобіля продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені основним договором, оскільки на автомобілі виконувалися ремонтно-відновлювані роботи. Тому, перебіг терміну дії договору оренди закінчувався 12.04.2017 року.

06.04.2017року районна рада звернулася до відповідача (лист №01-24/112-р/62) з вимогою визначитися щодо продовження дії договору оренди чи повернення автомобіля. Відповідач щодо даної вимоги відповіді не надіслав, будь-яких дій щодо повернення об'єкта оренди Відповідачем не вчинено, так як відповідно до пунктів 2.3,2.4 Договору у разі припинення цього договору автомобіль повертається орендарем протягом трьох днів з моменту закінчення терміну оренди та підписання акту передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону , яка передає автомобіль.

01.06.2017 року Калуська районна рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з вимогою до Відповідача про спонукання до виконання умов договору оренди легкового автомобіля в частині його повернення.

У в судовому засіданні 27.09.2017р районна рада дізналася, що орендованого майна у відповідача немає. Доказом його відсутності було надано суду протокол інвентаризаційної комісії від 18.07.2017р. З огляду на це, суд відмовив районній раді у задоволенні позовних вимог щодо повернення автомобіля. Проте, колегія суддів прийшла до висновку, що в даному випадку права Калуської районної ради як орендодавця і власника майна порушені орендарем Калуською РДА. Однак, обраний нею спосіб захисту порушеного права не може бути застосований, оскільки відповідач позбавлений можливості виконати обов'язок в натурі у нього відсутнє індивідуально визначене майно яке просить повернути районна рада.

Відповідно до частини 1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.6.2, 6.3 договору оренди легкового автомобіля від 12.05.2015 року позивач (Калуська районна рада) вправі вимагати від орендаря (Калуської РДА) відшкодування збитків. Такі ж висновки зробив і Львівський апеляційний господарський суд, відмовивши районній раді у задоволенні апеляційної скарги, (постанова від 21.12.2017р).

Враховуючи висновки Господарського суду Івано-Франківської області та Львівського апеляційного господарського суду, Калуська районна рада звертається до суду з позовом до Калуської райдержадміністрації про відшкодування вартості автомобіля.

Відповідно до пункту 6.3. вищезазначеного Договору орендар несе відповідальність за збереження транспортного засобу, а у випадках крадіжки чи пошкодження проводить відшкодування вартості автомобіля переданого в оренду. Ризик випадкового знищення або пошкодження автомобіля чи його частини несе орендар.

Легковий автомобіль Chevrolet Epika LF69K, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, зеленого кольору придбаний районною радою згідно договору №1612-03 купівлі-продажу автомобіля від 21.12.2010 року у ТзОВ «Капітал-лізинг» за ціною 55000,00.грн.

На даний час згідно висновку експертно-консалтингової фірми «ЕКА-захід» орієнтовна ринкова вартість легкового автомобіля Chevrolet Epika LF69K з об'ємом двигуна 1993см3 2008 року випуску згідно статистичних даних про середній діапазон цін аналогічних КТЗ становить 161 860 грн.

Факт порушення прав Калуської районної ради як орендодавця з боку Калуської райдержадміністрації як орендаря встановлено в рішеннях Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2017р (справа №909/533/17) та постанові від 21.12.2017р Львівського апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до відповідача про стягнення 161860,00грн. збитків згідно розрахунку експортно-консалтингової фірми "Ека-захід".

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч.1 ст.174 Господарського кодексу України є договір.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи договір від 12.05.2015 сторонами було погоджено усі істотні умови даного договору.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 906 ЦК України унормовано, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Автомобіль був переданий орендарю згідно з Актом приймання-передачі від 12.05.2015 року, від Калуської районної державної адміністрації автомобіль прийняв водій ОСОБА_4.

Калуський міжрайонний суд згідно вироку від 16.03.2016 у кримінальній справі №345/4036/15-к встановив, що ОСОБА_4 керуючи автомобілем порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило завдання трьом потерпілим різної тяжкості тілесних ушкоджень. Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 286 КК України. Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішив долю речових доказів - вказав, що автомобіль, який переданий на зберігання ОСОБА_4 слід повернути власнику Калуській районній Раді народних депутатів Івано-Франківської області. Даний вирок набрав законної сили 15.04.2016 р.

Проте, орендованого майна у відповідача немає, доказом його відсутності є протокол інвентаризаційної комісії від 18.07.2017р.

Відповідно до умов договору оренди легкового автомобіля орендар взяла на себе зобов'язання, що у разі пошкодження автомобіля внаслідок порушення правил його використання, відшкодувати власнику заподіяну цими діями шкоду у повному обсязі. А у випадках крадіжки чи втрати майна відшкодувати вартість автомобіля переданого в оренду, що передбачено пунктом 6.3 договору.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування Ввідповідно до п.1.1. договору орендодавець передає , а орендар приймає у строкове платне користування терміном на один рік легковий автомобіль Chevrolet Epika LF69K, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, зеленого кольору , вартість якого становить 45830грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача вартості автомобіля, відповідно до п.1.1. договору оренди легкового автомобіля від 12.05.2015року у розмірі 45830грн, так як відповідач позбавлений можливості виконати обов'язок в натурі. В частині стягнення з Калуської районної державної адміністрації 116030,00грн. заборгованості - відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються сторони пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ

позов Калуської районної ради Івано-Франківської області, вул. Шевченка, буд. 6, м. Калуш, Івано-Франківська область до Калуської районної державної адміністрації вул. Шевченка, 6, м. Калуш про стягнення збитків 161 860 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Калуської районної державної адміністрації вул. Шевченка, 6, м. Калуш ( код ЄДРПОУ 20551682) на користь Калуської районної ради Івано-Франківської області, вул. Шевченка, буд. 6, м. Калуш, Івано-Франківська область ( код 04054406) - 45830,00грн. заборгованості та 498,82грн. судового збору . Видати наказ.

В частині стягнення з Калуської районної державної адміністрації 116030,00грн.заборгованості - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.05.2018

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.