Постанова № 73870657, 08.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1784/18 Справа № 206/4424/17 Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К.С. Доповідач - Демченко Е.Л.Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 рокуколегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів – Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі – Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про захист прав споживача та стягнення суми за вкладом, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства “Дельта Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства “Дельта Банк” (далі — АТ “Дельта Банк”), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача та стягнення суми за вкладом, мотивуючи тим, що 25 лютого 2015 року між ним та АТ “Дельта Банк” укладено договір банківського вкладу (депозиту) №005-03616-250215 “Зростаючий”, за умовами якого банк приймає на депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 1.999 євро на строк до 11 березня 2015 року, зі сплатою процентів з розрахунку 4,5% річних, того ж дня було укладено додаткову угоду №1 до нього.

Вказував, що 26 лютого 2015 року між ним та банком було укладено договір банківського вкладу (депозиту) №012-03727-260215 “Зростаючий”, за яким банк приймає від вкладника грошові кошти у розмірі 3.950 євро на строк до 12 березня 2015 року, зі сплатою 4,5% річних та договір банківського вкладу (депозиту) №008-03727-260215 “Зростаючий”, за яким банк приймає від вкладника грошові кошти у розмірі 895 доларів США на строк до 12 березня 2015 року, зі сплатою 5,5% річних.

Зазначав, що 26 лютого 2015 року за усіма договорами були зараховані обумовлені грошові кошти на загальну суму 203.626 грн.32 коп., а 02 березня 2015 року розпочалася процедура ліквідації банку, протягом березня-червня 2015 року він звертався до банківської установи з відповідними заявами, втім грошові кошти йому повернуті не були.

Посилаючись на те, що 06 листопада 2015 року тимчасова адміністрація банку повідомила про нікчемність укладених ним договорів та жодних грошових коштів за ними не повернула, а тому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути на його користь гарантовану суму відшкодування за договором №005-03616-250215 від 25 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) “Зростаючий” у євро у розмірі 60.345 грн.81 коп., договором №012-03727-260215 від 26 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) “Зростаючий” у євро у розмірі 119.242 грн.60 коп. та договором №008-037270-260215 від 26 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) “Зростаючий” у доларах США у розмірі 24.037 грн.91 коп.

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити та стягнути з АТ “Дельта Банк”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму у розмірі 200.000 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що грошові кошти на депозитні рахунку, відкриті на його ім’я, надійшли з дотримань вимог законодавства, а отже він має право на їх повернення.

03 травня 2018 року від відповідача АТ «Дельта Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, зазначаючи, що спір всебічно та об’єктивно вирішений, а висновки суду повністю відповідають доказам, наведеним в матеріалах справи.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

У відповідності до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Разом з цим, частиною 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов’язковою.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 25 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та АТ “Дельта Банк” укладено договір банківського вкладу (депозиту) №005-03616-250215 “Зростаючий”, за умовами якого банк приймає на депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 1.999 євро на строк до 11 березня 2015 року, зі сплатою процентів з розрахунку 4,5% річних, того ж дня було укладено додаткову угоду №1 до нього.

26 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та банком було укладено договір банківського вкладу (депозиту) №012-03727-260215 “Зростаючий”, за яким банк приймає від вкладника грошові кошти у розмірі 3.950 євро на строк до 12 березня 2015 року, зі сплатою 4,5% річних.

В той же день, 26 лютого 2015 року, між ОСОБА_2 та банком укладено договір банківського вкладу (депозиту) №008-03727-260215 “Зростаючий”, за яким банк приймає від вкладника грошові кошти у розмірі 895 доларів США на строк до 12 березня 2015 року, зі сплатою 5,5% річних.

За умовами укладених договорів з урахуванням додаткових угод, які були укладені до усіх депозитних договорів, було встановлено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

25 лютого 2015 та 26 лютого 2015 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснено переказ коштів з рахунків НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 (далі-Рахунки) на ім'я позивача у сумах 1.999 євро, 3.950 євро та 895 доларів США на рахунки, відкриті на підставі договорів вкладу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №№46452208,46532299, 46520608 (а.с.17-19).

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з якою з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено Кадирова В.В.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08 квітня 2015 року тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 по 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03 серпня 2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Постановою НБУ №664 від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію АТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02 жовтня 2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

13 липня 2015 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про надання інформації щодо невиплати грошових коштів за депозитними договорами. Наразі здійснюється перевірка операцій за рахунками (а.с.22).

Листом №05-3037371 від 14 липня 2015 тимчасовою адміністрацією було повідомлено позивача про те, що за рахунками, відкритими на ім'я позивача в банку, операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації (а.с.20).

Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №408 від 29 травня 2015, визначено, що «за результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у договорах банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами банку після 16 січня 2015року включно

Дії певних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в АТ «Дельта Банк», були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (200.000 грн.), і відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни АТ «Дельта Банк», для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ «Дельта Банк» та реалізації його майна.

З огляду на це, вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом ініціатору переказу та/або отримувачу переказу.

При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами ПАТ «Дельта Банк» за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.

При цьому, зазначені операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в ПАТ «Дельта Банк» були здійсненні в період дії Постанови Національного банку України №692/БТ від 30 жовтня 2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних».

Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, ПАТ «Дельта Банк» було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Як зазначено в рішенні виконавчої дирекції Фонду (протокол №174/15 від 27 липня 2015 року), керівників структурних підрозділів банку було повідомлено про обмеження здійснення певних операцій, встановлені постановою, лише 15 січня 2015 року, а отже, факт надання переваги банком переваги кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16 січня 2015 року включно.

16 вересня 2015 року тимчасовою адміністрацією прийнято наказ щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями №813, відповідно до якого вирішено застосувати наслідки нікчемності до договорів вкладу на поточні рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов договорів, на відповідність реєстру операцій, наведеному в додатку №2, а також здійснити фактичне підтвердження таких проводок (а.с.53-54).

Відповідно до додатку до витягу з реєстру операцій входять договори вкладу, де платником визначено ОСОБА_2, а утримувачами: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на Рахунки у сумах 1.999 євро, 3.950 євро та 895 доларів США (а.с.56).

22 вересня 2015 року наказом тимчасової адміністрації №836 «Про внесення змін до Наказу № 813 від 16 вересня 2015 року» п. 1.5. викладено в іншій редакції: не застосовувати наслідки нікчемності Договорів вкладу в частині повернення коштів платникам, які перерахували кошти на вклади за такими Договорами (а.с.60-61).

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань вкладів фізичних осіб, призначеної наказом Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №73 від 12 березня 2015 року, прийняття наказу №836 від 22 вересня 2015 зумовлено тим, що внаслідок реституції банк повинен повернути перераховані кошти на рахунок первинного бенефіціара-платника, з огляду на що на рахунку такого платника з'являться кошти, які підлягатимуть відшкодуванню Фондом. Оскільки платники за операціями, які призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування, підлягають розблокуванню, зазначені клієнти отримують виплати від Фонду в межах гарантованої суми. При цьому можуть мати місце звернення клієнтів, які отримували кошти від таких платників, до суду з позовами щодо визнання дій Уповноваженої особи незаконними та зобов'язання включити отримувачів коштів в перелік вкладників та зобов'язання Фонду здійснити відшкодування коштів. В разі, якщо суд прийме рішення на користь клієнта, і зобов'яже Банк включити такого отримувача в перелік вкладників, може мати місце подвійна виплата коштів: які повернуті внаслідок реституції та отримувачу буде виплачено Фондом в рахунок рішення суду ... (а.с.62-67).

23 вересня 2015 року позивачу було повідомлено про нікчемність договорів вкладу (а.с.88-90).

19 жовтня 2015 року позивачем до уповноваженої особи ФГВФО та ліквідації АТ «Дельта Банк» подано кредиторську вимогу за всіма договорами укладеними між позивачем та банком, просив визнати його кредитором АТ «Дельта Банк» (а.с.23)

Листом №05-3099779 від 06 листопада 2015 року позивача було проінформовано, про те що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, було виявлено, що договори банківського вкладу (депозиту) 005-03616-250215 від 25 лютого 2015 року, 012-03727-260215 та 008-03727-260215 від 26 лютого 2015 року, є нікчемними відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ... Таким чином, інформацію щодо вищезазначених Договорів не включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.21).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ґрунтуються на нікчемних правочинах, що не спростовано позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Разом із тим, частина перша статті 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклади фізичних осіб банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України.

Згідно ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.2 Закону системою гарантування вкладів фізичних осіб є сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

Метою запровадження такої системи, згідно Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Водночас, особа яка вступає в комерційні відносини з конкретним банком, залучаючи власні кошти на депозит в банку, свідомо несе ризик неповернення вказаних коштів у випадку визнання банку неплатоспроможним та неможливістю виконання банком своїх зобов'язань. Держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснює співпрацю з банками та гарантує повернення вкладникам банку повернення їх вкладів лише в межах визначеної суми. Проблемний банк не може повністю перекладати власні зобов'язання перед вкладниками на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема й шляхом внесення коригувань до структури банківського балансу шляхом збільшення чи зменшення зобов'язань банку перед окремими особами. Такі дії банку суперечать вимогам Закону та призводять до неправомірних відрахувань з Фонду.

Відповідно до п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» (далі - Правила), затверджених Рішенням Ради директорів АТ «Дельта-Банк», протоколом №14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається.

Згідно матеріалів справи кошти на рахунки спірних депозитних договорів вносилися третіми особами, що є порушенням умов Договору та Правил.

Порядок залучення вкладів банками України від фізичних осіб врегульовані Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою правління НБУ від 01 червня 2011 року №174, та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджених постановою правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492. Згідно п.10.1 Інструкції №492 зазначено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішнім положенням банку.

Згідно постанови правління НБУ від 16 вересня 2013 року №365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України» заборонений переказ коштів в іноземній валюті в межах України з рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи.

Матеріалами справи підтверджується факт того, що грошові кошти в іноземній валюті на рахунки відкриті за спірними договорами були переведені іншими фізичними особами.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями та на підставі ч.3 ст.38 Закону встановлено, що спірні договори є нікчемним.

ОСОБА_2 не оскаржував рішення про нікчемність спірних договорів.

З позовом про визнання спірних правочинів чинними не звертався.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для відмови в позові.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального й процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,379,381-383 ЦПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.