Ухвала суду № 73869329, 08.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2018 року справа № 823/1827/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/1827/18

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538)

про зобов'язання вчинити певні дії, прийнято ухвалу.

07.05.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, державну пенсію відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі визначеному постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2011, починаючи з 01.11.2011 до 19.06.2017, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам ст.160, ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п.2 ч.5 цієї статті стосовно представника. У позовній заяві не зазначено ідентифікаційний номер представника позивача - ОСОБА_2.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позивачем не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем зазначено та надано незасвідчену копію постанови Чорнобаївського районного суду від 09.03.2017 у справі № 709/2543/16-а, проте не надано копії позовної заяви ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаській області про визнання дій неправомірними у частині щодо припинення виконання ухвали Апеляційного суду Черкаської області та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі з 01.01.2017 продовжити виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2011 у частині встановленого розміру пенсії.

Згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі № 709/2543/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09.10.2017 скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено повністю: визнано неправомірними дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови у призначені ОСОБА_1, державної пенсії відповідно до ст.50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі визначеному постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2011; зобов'язано Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію відповідно до ст.50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, визначеному постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2011, починаючи з 20.06.2017.

Відповідно до постанови Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2011 постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23.12.2009 скасовано та постановлено нове рішення, яким позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області щодо відмови у призначенні та перерахунку ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; визнано за ОСОБА_1 право на державну пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області провести, починаючи з 01.11.2009, перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 - інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі відповідно до ст.54, ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до встановленого Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Право на доступ до суду має бути ефективним. Вимога ефективності передбачає чіткість законодавчих положень і прозорість системи судового контролю. У випадку, коли виконання оспорюваного акта вже розпочалося, ефективність права доступу має передбачати можливість заявника вимагати припинення чи попередження його негайного виконання, а у випадку відхилення такої вимоги - проведення судового процесу із ретельністю, що вимагають наявні обставини (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Janosevic проти Швеції, 23.07.2002, №34619/97). Визнаючи силу прецедентів, застосовуючи принцип stare decisis («стояти на вирішеному» - принцип, за яким не можна відходити від раніше прийнятого рішення), у рішенні у справі Kaysin and Others проти України», 03.05.2001, № 46144/99, ЄСПЛ розглядає невиконання судового рішення як порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ). Одним з аспектів принципу верховенства права, на якому базується право на судовий розгляд, є принцип правової певності (legal certainty), що, зокрема, передбачає, що «якщо судом остаточно вирішено спір, це рішення не може піддаватись сумніву» (рішення ЄСПЛ у справі Brumгrescu проти Румунії, від 28.10.1999, № 28342/95).

У випадку невиконання адміністративним органом судового рішення у національному законодавстві передбачено можливість примусового виконання. У рішенні ЄСПЛ у справі Hornsby проти Греції від 19.03.1997, № 18357/91, заявники стверджували, що відмова адміністративних органів підкоритися рішенням органу адміністративної юстиції порушила їх право на ефективний судовий захист своїх цивільних прав. У своєму рішенні (п. 40) ЄСПЛ зазначив, що згідно з усталеною практикою п.1 ст.6 ЄКПЛ гарантує кожному розгляд судом спорів щодо його цивільних прав і обов'язків; таким чином реалізується право на суд. Однак, як зазначив Суд, це право було би ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове рішення залишалось недіючим на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, що ст.6 ЄКПЛ, детально визначивши процесуальні гарантії прав сторін, залишила без захисту реалізацію судових рішень. Якщо вважати, що ст.6 ЄКПЛ говорить тільки про доступ до правосуддя та судовий процес, це призвело би до ситуацій, що є несумісними із принципом верховенства права. Виконання рішення, прийнятого будь-яким судом, повинно таким чином розглядатись як невід'ємна частина «суду» у сенсі ст.6 ЄКПЛ. Дієвий захист особи та відновлення законності включає і обов'язок органу управління діяти відповідно до рішення суду. У зв'язку із цим ЄСПЛ зауважив, що державна адміністрація є елементом правової держави і її інтереси є ідентичними цілям належного здійснення правосуддя. Якщо державні органи відмовляються виконувати або затримують виконання судових рішень, гарантії ст.6 ЄКПЛ втрачають сенс. ЄСПЛ у рішеннях у справах Ryabykh проти Росії від 24.07.2003, № 52854/99, Ponomaryov проти України від 03.04.2008, № 3236/03 констатував, що рішення, що набрало законної сили, не може бути предметом ще одного перегляду тільки тому, що сторона продовжує сумніватися у його правильності. У справі (п.40) Ponomaryov проти України ЄСПЛ нагадує, що право на справедливий розгляд судом, що гарантовано п.1 ст.6 ЄКПЛ має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Один із фундаментальних аспектів верховенства права передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип означає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2011 у справі № 22а-554/2011 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області провести, починаючи з 01.11.2009, перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 - інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі відповідно до ст.54, ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до встановленого Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Кінцевого терміну виплати перерахованої пенсії (що є постійним періодичним платежем) не визначено.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст.252 КАС України). У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст.252 КАС України).

Про обов'язковість судових рішень зазначено, зокрема у ч.1 ст.370 КАС України: судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.273 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» належать примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, що набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ст.254 КАС України).

Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено КАС України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).

КАС України (ч.4, ч.5 ст.94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії, що не засвідчені у встановленому порядку (належним чином засвідчено лише копію доручення від 12.04.2018 № 148).

Законом України «Про судовий збір» передбачено (ст.9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. КАС України встановлено (ч.3 ст.161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить вимогу немайнового характеру: «зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, державну пенсію відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі визначеному Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2011 починаючи з 01.11.2011 до 19.06.2017, з урахуванням раніше проведених виплат». Судовий збір за подання даної позовної заяви становить 704 грн. 80 коп. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача - 31212206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Позивачем не надано доказів сплати судового збору або засвідченого відповідно до вимог ст.94 КАС України документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивачеві пропонується з огляду на ч.2 ст.6 КАС України взяти до уваги наведені мотиви щодо судового контролю у справі № 22а-554/2011 та № 709/2543/16-а у межах конкретно вирішеного спору з метою забезпечення реального захисту права, мінімальних затрат часу, позаяк судовий розгляд завершується виконанням рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 11, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова