Рішення № 73869113, 26.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 р. Справа№805/772/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб’єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

за участі: позивача - ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представників відповідача-1 – ОСОБА_3, представника відповідача-2 – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі – Мін`юст, Відповідач-1), Державної установи «Торецька виправна колонія №2» (далі – Колонія, Відповідач-2) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

05 лютого 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Мін`юсту та Колонії, у якому Позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту №4429/к від 13 листопада 2017 року;

- поновити Позивача на службі в Державній кримінально виконавчій службі (далі - ДКВС) на посаді начальника Колонії з 04 грудня 2017 року;

- зобов’язати Колонію виплатити Позивачу середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 09 лютого 2018 року відкрито загальне провадження у справі.

Після заміни судді, ухвалою суду від 02 березня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Аляб’євим І.Г.

Ухвалою суду від 05 березня 2018 року вирішено закінчити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21 березня 2018 року провадження у справі зупинено у зв’язку зі знаходженням Позивача на лікуванні.

Провадження у справі поновлено усною ухвалою суду від 12 квітня 2018 року.

До судового засідання, призначеного на 26 квітня 2018 року, сторони з’явилися.

Позиція сторін.

Позивач зазначає, що його звільнено з підстави скоєння адміністративного корупційного проступку.

Вважає звільнення незаконним, оскільки підстава звільнення (норма частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію») не розповсюджує свою дію на працівників ДКВС, порядок звільнення яких унормовано спеціальним Законом України «Про державну кримінально-виконавчу службу».

Також вказує, що Відповідачами не виносилося рішення про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, а одразу винесено оскаржуваний наказ, який є формою реалізації такого стягнення.

Позивач стверджує, що оскаржуваний наказ не завізований заступником міністра, як того вимагає Положення про Колонію.

Крім того, зазначає, що з висновком службового розслідування його не ознайомили.

Позивач просить визнати поважним причину пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні.

Відповідач-1 подав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що ОСОБА_1 звільнено за вчинення корупційного правопорушення, факт вчинення якого підтверджується рішенням суду про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, а також висновком службового розслідування.

Також Мін`юст зазначає, що на працівників ДКВС розповсюджуються порядок та умови проходження служби поліцейськими.

Обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 85200, Донецька область, м. Залізне, м. Торецьк, вул. Дегтярьова, 15, РНОКПП НОМЕР_1.

З 1998 року Позивач працював на різних посадах ДКВС, з лютого 2013 року – на посаді начальника Колонії.

Постановою Дзержинського міського суду від 27 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 25 липня 2017 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП у вигляді штрафу.

14 серпня 2017 року прокурором Донецької області направлено до Мін`юсту подання № 21-195вих-17 з проханням провести службове розслідування за фактами, встановленими відповідними судовими рішеннями.

Наказом Мін`юсту від 08 вересня 2017 року призначено службове розслідування, проведення якого доручено начальнику Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін`юсту.

За результатами розслідування складений висновок, затверджений державним секретарем Мін`юсту 06 жовтня 2017 року.

У висновку вказано про визнання судом ОСОБА_1 винним у вчиненні корупційного правопорушення та запропоновано направити матеріали до Мін`юсту для вирішення питання про подальше проходження останнім служби в ДКВС.

Наказом Мін`юсту від 13 листопада 2017 року № 4429/к вирішено звільнити ОСОБА_1 із займаної посади у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення останнього до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу» та пункту 10 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно з актом від 05 грудня 2017 року, складеним посадовими особами Колонії, Позивача ознайомлено з висновком службового розслідування та наказом про звільнення, проте поставити свій підпис на копіях вказаних документів Позивач відмовився.

Позиція суду.

1. Щодо розповсюдження на спірні відносини Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про державну кримінально-виконавчу службу» (далі – Закон № 2713) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Статтею 77 Закону № 580 визначені підстави для звільнення поліцейських, зокрема пунктом 10 - у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Закон № 2713 містить аналогічного змісту норму, яка міститься в абзаці п’ятому частини восьмої статті 14 цього Закону. За її правилами особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», підлягають звільненню із служби у триденний строк з дня отримання відповідним органом або установою виконання покарань копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Суд звертає увагу, що зміст наведеної норми Закону № 2713 є застарілим, та не враховує законодавчих змін, зокрема втрати чинності Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» з 01 вересня 2016 року.

Зі змісту Закону № 2713 також вбачається, що він не унормовує підстави звільнення працівників органів ДКВС, відсилаючи до Законів України «Про міліцію» (раніше) та «Про національну поліцію» в питаннях щодо порядку та умов проходження служби.

З викладеного суд приходить до висновку, що Закон № 580 розповсюджує свою дію на спірні відносини з приводу звільнення працівника ДКВС внаслідок вчинення ним корупційного правопорушення.

2. Щодо відсутності у спірному випадку наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд не приймає до уваги відповідні доводи позивача з огляду на те, що набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580) є самостійною підставою для звільнення та не охоплюється пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580, яка унормовує звільнення у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

3. Щодо відсутності погодження оскаржуваного наказу із заступником Міністра юстиції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 Положення про Колонію, затвердженого наказом Мін`юсту від 15 грудня 2016 року № 2679/1/5, начальник колонії звільняється з посади державним секретарем Мін`юсту за погодженням із заступником Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України.

Як вбачається з наказу Мін`юсту від 23 лютого 2018 року № 799/к про розподіл повноважень між Міністром та його заступниками, заступник міністра ОСОБА_5 спрямовує діяльність територіальних органів Міністерства та забезпечує, в межах повноважень, реформування пенітенціарної системи за напрямком: виконання покарань, пробація та ресоціалізація, координує напрямки роботи Департаменту ресурсного забезпечення ДКВС.

До суду надано копію проекту наказу Мін`юсту про звільнення Позивача з посади, на якому міститься підпис ОСОБА_5

Суд вважає, що наявність такого підпису свідчить про погодження цим заступником міністра звільнення Позивача. Суд відхиляє доводи останнього з приводу відсутності погодження на оригіналі наказу, виходячи з такого.

Інструкція з діловодства в Міністерстві юстиції України затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 03 серпня 2015 року N 1405/5.

Відповідно до пункту 20 цієї Інструкції у разі виникнення потреби у проведенні оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється погодження проекту документа.

Погодження може здійснюватись як в установі посадовими особами, які відповідно до їх компетенції вирішують питання, порушені в проекті документа (внутрішнє погодження), так і за її межами іншими заінтересованими установами (зовнішнє погодження).

Внутрішнє погодження оформляється шляхом проставляння візи. Віза включає: особистий підпис, ініціали (ініціал імені) і прізвище особи, яка візує документ, дату візування із зазначенням у разі потреби найменування посади цієї особи.

Якщо під час візування з'ясується, що у підготовлений до підписання документ необхідно внести істотні зміни, він потребує повторного візування.

Як вбачається зі змісту проекту оскаржуваного наказу, до нього внесені зміни щодо дати звільнення Позивача, в решті – зміст оригіналу наказу є тотожним змісту його проекту.

Враховуючи, що проект відповідного наказу, у відповідності до вимог глави 3 розділу IV Інструкції з діловодства, підлягає збереженню у відповідній справі, суд вважає, що у спірному випадку погодження звільнення позивача здійснено у відповідності до вимог законодавства.

4. Доводи Позивача про його неознайомлення з висновком службового розслідування спростовуються актом від 05 грудня 2017 року, складеним посадовими особами Колонії, та за змістом якого Позивача ознайомлено з висновком службового розслідування та наказом про звільнення, проте поставити свій підпис на копіях вказаних документів він відмовився.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не стверджує про інші порушення під час проведення службового розслідування, відтак у суду немає підстав вважати його незаконним.

5. Щодо строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п’ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду у лютому 2018 року.

Як вбачається з виписок з медичної карти ОСОБА_1 Центральної міської лікарні м. Торецька Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні протягом переважної періоду часу листопада 2017 року - січня 2018 року.

З викладеного суд приходить до висновку про поважність причин строку звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (85200, Донецька область, м. Залізне, м. Торецьк, вул. Дегтярьова, 15, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДПОУ 00015622), Державної установи «Торецька виправна колонія №2» (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Херсонська, 32, код ЄДРПОУ 08563091) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Вступна та резолютивна частини рішення складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 квітня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 травня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.