Рішення № 73869087, 07.05.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2018 р. Cправа № 902/1160/17

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1, м.Вінниця

до закритого акціонерного товариства - науково - виробнича фірма "ЕЛЕКОМС", м.Вінниця

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, м.Вінниця та ОСОБА_3

про визнання права власності на акції та зобов'язання вчинити дії

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Вінницької області з позовом до закритого акціонерного товариства - науково - виробнича фірма "ЕЛЕКОМС" про встановлення факту та зобов'язання до вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 27.12.2017 постановлено справу №902/1160/17 розглянути за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 20.02.2018.

Ухвалою суду від 20.02.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №902/1160/17 на тридцять днів; підготовче засідання у справі відкладено до 20.03.2018. Водночас, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та викликано для дачі пояснень по суті спору спеціаліста Департаменту контрольно-правової роботи Національної комісії з цінних паперів Фондового ринку.

Ухвалою від 20.03.2018, з огляду на неявку в судове засідання всіх учасників судового процесу, відкладено підготовче судове засідання на 27.03.2018.

27.03.2018 від представника позивача надійшла заява б/н від 27.03.2018 "про уточнення позовних вимог", в якій останній зазначив, що предмет та підстави заявленого ОСОБА_1 позову залишаються незмінними, які останній підтримує в повному обсязі. Водночас, користуючись своїм правом, позивач уточнює (деталізує) раніше заявлені у позовній заяві вимоги, виклавши їх в новій редакції, а саме просить суд:

1. Визнати за ОСОБА_1 (інд. код НОМЕР_1) право власності на 3600 штук простих іменних акцій ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" сумарною номінальною вартістю 180000,00 грн що становить частку 36 % в статутному капіталі ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" (код ЄДРПОУ 20110825: зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 22.06.1999; номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 11741200000004761; місцезнаходження: м.Вінниця, вул.М.Шимка, 8 (колишня - К.Маркса);

2. Зобов'язати ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" здійснити необхідні дії на виконання вимог п.5 Розділу ХVП "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-V15 у повному обсязі, а саме:

- відновити реєстр акціонерів ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" у документарній формі з подальшим переведенням їх у бездокументарну форму існування акцій (здійснити дематеріалізацію) шляхом вчинення таких послідовних дій, визначених цим Законом, у тому числі: 1) внести зміни до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства: з закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а також забезпечити виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) привести внутрішні положення товариства у відповідність із вимогами цього Закону; 3) привести діяльність товариства у відповідність із вимогами цього Закону в частині забезпечення існування акцій виключно у бездокументарній формі шляхом здійснення таких дій: наглядова рада акціонерного товариства в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку, зобов'язана прийняти рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну (далі рішення про дематеріалізацію) та забезпечити подальше вчинення нижчезазначених дій у такій послідовності:

- опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про прийняте рішення про дематеріалізацію цінних паперів та повідомити про це персонально кожного акціонера, зареєстрованого в реєстрі власників іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується, у спосіб, визначений при прийнятті рішення про дематеріалізацію;

- подати до Національної комісії з цiнних паперів і фондового ринку документи для заміни свідоцтва про реєстрацію випуску іменних акцій документарної форми існування на свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування;

- укласти в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку, договір про обслуговування емісії цінних паперів з обраним наглядовою радою депозитарієм, який буде обслуговувати випуск акцій, що дематеріалізується, з наступним відкриттям рахунку в цінних паперах емітента в цьому депозитарії та укладення договору про відкриття рахунків у цінних паперах власникам з обраним наглядовою радою зберігачем;

- забезпечити передачу реєстру власників іменних цінних паперів та переведення обліку прав власності на акції у бездокументарній формі до зберігача.

Враховуючи те, що заява про уточнення позовних вимог подана представником позивача до закінчення підготовчого засідання згідно п.2. ч.2 ст.46 ГПК України із дотриманням встановлених законом вимог, вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить приписам чинного законодавства.

Водночас, в даній заяві представник позивача ОСОБА_5 просить суд залишити без розгляду пункт другий прохальної частини позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 27.03.2018.

Враховуючи те, що заява про залишення частини позовних вимог, а саме: "...щодо зобов'язання ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" здійснити необхідні дії на виконання вимог п.5 Розділу ХVП "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-V15..." без розгляду подана представником позивача до початку розгляду справи по суті, вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить приписам чинного законодавства.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання (27.03.2018) судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч.2 ст.182 ГПК України, на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України суд, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 25.04.2018.

25.04.2018 в судове засідання з'явилися представник позивача ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_2

Відповідач - ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" та третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 правом участі в судовому засіданні не скористались, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується відміткою на штемпелі канцелярії суду від 02.04.2018 про направлення на їх адресу ухвали від 27.03.2018 рекомендованою кореспонденцією.

Факт отримання вказаної ухвали суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи №2101801453315 від 12.04.2018.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 20.02.2018 та від 27.03.2018 направлені на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом в графі "причина повернення (досилання)" - "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача в судове засідання враховується наступне.

Пунктами 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того суд наголошує, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.3 ч.1 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце судового слухання, однак останні не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.2018 в повному обсязі підтримав позовні вимоги, а саме про визнання за ОСОБА_1 права власності на 6600 штук простих іменних акцій ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" сумарною номінальною вартістю 180000,00 грн, що становить частку 36 % в статутному капіталі ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС". При цьому в решті позовних вимог останній просив суд позов залишити без розгляду з урахуванням поданої 27.03.2017 заяви "про залишення позову без розгляду".

Водночас представник позивача просив суд розгляд справи здійснювати без участі останнього, з урахуванням вищезазначеної позиції.

В судовому засіданні 25.04.2018 судом було оголошено перерву до 25.04.2018 на 17 год. 00 хв., про що представника позивача та третю особу було повідомлено під розпис.

25.04.2018 о 17 год. 00 хв. в судове засідання учасники судового засідання не з'явились.

Частиною 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв'язку з неявкою учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням вищезазначених обставин справи, справа №902/1160/17 розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відтак, суд розглянувши заяву позивача від 27.03.2018 "про залишення позову без розгляду" щодо частини позовних вимог вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Заява позивача подана з дотриманням вимог ГПК України до початку розгляду спору по суті, тому суд вважає за необхідне задовольнити її, та залишити без розгляду позовні вимоги викладені в п.2 прохальної частини позовних вимог з урахуванням заяви б/н від 27.03.2018 "про уточнення позовних вимог".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак, враховуючи положення ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з залишенням позову в частині вимог без розгляду за заявою позивача, судовий збір у цій частині залишається за позивачем.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, розглянувши вимогу про визнання за ОСОБА_1 права власності на 6600 штук простих іменних акцій ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" сумарною номінальною вартістю 180000,00 грн що становить частку 36 % в статутному капіталі ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС", повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.12.2006 державним реєстратором ОСОБА_7 включено відомості про юридичну особу - закрите акціонерне товариство науково-виробнича фірма "ЕЛЕКОМС" (код юридичної особи 20110825) за номером 11741200000004761.

Згідно п.п. 4.3, 4.4 долученої позивачем до матеріалів справ копії статуту товариства останнє є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "ЕЛЕКОМС". Майно товариства складається з основних фондів та оборотних засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в балансі товариства.

Відповідно до п.6.2. статуту товариства, особи, які набули права власності на акції товариства, набувають статусу акціонерів товариства. Акціонерами можуть бути фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства при його перетворенні та на вторинному ринку цінних паперів.

Права та обов'язки акціонерів, порядок і умови їх реалізації визначено (п.п.6.3 -6.13 статуту товариства).

Згідно п.п. 7.1 - 7.3 статуту товариства, статутний капітал товариства становить 500000,00 грн, який поділено на 10000,00 грн простих іменних акцій, номінальною вартістю 50 грн кожна. Форма випуску акцій - документарна. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу.

Відповідно до п.п. 8.1 - 8.3 та статуту товариства, акції товариства не можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки вільно купуватися та продаватися на біржі. Всі акції товариства є простими іменними та неподільними. Якщо акція належать кільком особам, всі вони визнаються єдиним власником акції та можуть здійснювати свої права через співвласника або через іншого представника. Вкладом до статутного капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Випуск акцій товариства здійснюється у документарній формі. На сумарну номінальну вартість належних акцій акціонерам товариства, не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій, видається сертифікат акцій товариства. Товариство, в порядку, визначеному чинним законодавством, здійснює реєстрацію випуску акцій товариства та облік права власності на акції, шляхом ведення реєстру власників акцій. Перехід та реалізація права власності на акції товариства здійснюється відповідно до законодавства України (п.п.8.6, 8.7 статуту товариства).

02.04.2012 згідно договору дарування цінних паперів ОСОБА_8 (дарувальник) було подаровано позивачці - ОСОБА_1 (обдарована) прості іменні акції ЗАТ НВФ "Елекомс" номінальною вартістю 30000,00 грн у кількості 600 штук, що належать дарувальникові (п.1.1 договору дарування) (а.с.17).

Згідно п.1.2 договору дарування, номінальна вартість одного цінного паперу складає 50,00 грн за кожну акцію, код цінних паперів UA0201301001, що становить частку 6% в статутному капіталі товариства.

Вказаний договір дарування цінних паперів від 02.04.2012 посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В.І. 02.04.2012 за реєстром №766.

Окрім того, 04.04.2012 між громадянкою України ОСОБА_1 (довіритель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" було укладено договір доручення №1 (а.с.30).

Згідно п.п. 1.1-1.5 договору доручення, повірений зобов'язується надати послуги з купівлі цінних паперів від імені та за рахунки довірителя, а довіритель зобов'язується виплатити повіреному винагороду. повірений має право укладати договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме простих іменних акцій ЗАТ НВФ "Елекомс" сумарною номінальною вартістю 50,00 грн за одну акцію (код цінних паперів UA0201301001). Кількість цінних паперів 3000 (три тисячі) штук. Договірна вартість одного цінного паперу 50,00 грн. Загальна сума договору на виконання цього договору складає 150000,00 грн.

Відповідно до п.1.6 договору доручення, повірений повинен укласти від імені довірителя договір купівлі-продажу за якими довіритель набуває у власність цінні папери, що зазначені в п.1.2 цього договору.

Також 04.04.2012 між громадянином України ОСОБА_10 (продавець) та громадянкою України ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ2 (а.с.29), згідно якого ОСОБА_1 як покупець через ТОВ "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" ("Повірений покупця") придбала в гр. ОСОБА_10 (продавець) 3000 штук простих іменних акцій ЗАТ НВФ "Елекомс" сумарною номінальною вартістю 50,00 грн за одну акцію (код цінних паперів UA0201301001), що становить частку 30 % в статутному капіталі товариства.

Таким чином, з огляду на укладені правочини, ОСОБА_1 стала акціонером товариства, як власник (володілець) 3600 штук іменних акцій ЗАТ НВФ "Елекомс" сумарною номінальною вартістю 180000 грн, що становить частку 36% в статутному капіталі товариства, що підтверджено випискою №9 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку на 04.04.2012 (а.с.33).

01.08.2012 між ТОВ "Реєстр-Консалтинг" (реєстратор) та ЗАТ НВФ "Елекомс" (емітент) було підписано акт приймання-передавання реєстру власників іменних цінних паперів та документів, на підставі яких здійснювалися зміни в системі реєстру ЗАТ НВФ "Елекомс" (а.с.34), згідно якого реєстратор "Реєстр-Консалтинг" передав, а уповноважений на зберігання емітент ЗАТ НВФ "Елекомс" прийняв документи системи реєстру власників іменних цінних паперів та документи, на підставі яких була сформована система реєстру власників іменних цінних паперів та документи, на підставі яких була сформована система реєстру та здійснювались зміни в системі реєстру ЗАТ НВФ "Елекомс".

На той час реєстр (облік) реєстр власників (акціонерів) власників іменних цінних паперів ЗАТ НВФ "Елекомс" фактично існував в документарній (паперовій) формі, а обслуговування системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ НВФ "Елекомс" (емітент) здійснювало ТОВ "Реєстр-Консалтинг".

При цьому як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач свою діяльність, статут та інші необхідні документи у відповідність вимогам Закону №514-VI5 до цього часу не привів, у тому числі не забезпечив переведення випуску акцій у бездокументарну форму існування та їх подальше належне зберігання, хоча продовжує здійснювати свою фінансово-господарську діяльність.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що організаційно-правовою формою відповідача є закрите акціонерне товариство.

Пунктом 9 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що статутний капітал акціонерного товариства - це капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

Пунктом 48 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі додатково містяться відомості для акціонерних товариств тип акціонерного товариства; номінальну вартість та кількість розміщених акцій, оплачених в інший спосіб, ніж у грошовій формі, із зазначенням виду майна, що внесено в рахунок оплати акцій, що розміщуються; особу, яка сплатила за розміщені акції іншим способом, ніж у грошовій формі, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи (із зазначенням для юридичної особи - резидента - коду згідно з Єдиним державним реєстром, для юридичної особи - нерезидента - коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи) тощо.

Разом з цим, всупереч зазначеним вимогам Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначених відомостей не містить.

Слід також зазначити, що закрите акціонерне товариство (ЗАТ) - організаційно-правова форма юридичної особи, в якій в Україні створювались приватні акціонерні товариства в період з 1 жовтня 1991 року до 30 квітня 2009 року. Протягом двох років (з 30 квітня 2009 року до 30 квітня 2011 року) закриті акціонерні товариства в Україні повинні були змінити організаційно-правову форму на публічне або приватне акціонерне товариство.

Статтею 20 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено існування акцій акціонерних товариств виключно в бездокументарній формі.

Порядок дій емітента та професійних учасників депозитарної системи України щодо забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму до набрання чинності Законом України "Про депозитарну систему України" (12.10.2013), встановлюється Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі.

Разом з цим станом на час вирішення спору у справі №902/1160/17 емітентом не забезпечив існування у бездокументарній формі цінних паперів.

Згідно листа за підписом Голови Правління Національного депозитарію України ОСОБА_11 №549/09 від 16.04.2018 до Центрального депозитарію не передавались документи системи реєстру власників іменних цінних паперів зазначеного емітенту.

Позивачка не має змоги підтвердити свої права власника простих іменних акцій відповідача та позбавлена можливості реалізовувати свої права як акціонера товариства, передбачені ст.ст. 4, 25 Законом України "Про акціонерні товариства", що стало підставою звернення з даним позовом до суду.

Водночас слід зазначити, що 26.04.2018 до суду від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) надійшли письмові пояснення №15/01/12432 від 24.04.2018 на вимогу суду.

Так, згідно наданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку інформації, вбачається, що відповідно до даних Державного реєстру випусків цінних паперів, Вінницьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зареєстровано випуск акцій ЗАТ "Науково-виробнича фірма "Елекомс" в кількості 10000 простих іменних акцій, номінальною вартістю 50,00 грн, розмір статутного капіталу - 500000,00 грн, форма існування - документарна, про що видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №20/02/1/07 від 23.11.2007, дата видачі 14.04.2008.

У зв'язку із виявленням Комісією порушення ЗАТ "Науково-виробнича фірма "Елекомс" вимог п.5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про акціонерні товариства" в частині не приведення статуту та внутрішніх положень у відповідність до норм цього Закону, та з метою захисту інтересів інвесторів у цінні папери, з 09 липня 2013 року зупинено внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Науково-виробнича фірма "ЕЛЕКОМС" на строк до усунення порушення, про що винесено рішення Комісії від 9 липня 2013 року №1207 "Щодо зупинення надання інформації (копій документів) до ЗАТ НВФ "Елекомс", однак товариство не надає інформації (копій документів) щодо діяльності ЗАТ НВФ "Елекомс", за що у відношенні ЗАТ НВФ "Елекомс" Центральним територіальним департаментом Комісії у період з 2013 року накладалися штрафні санкції та виносились розпорядження про усунення порушені законодавства про цінних паперів.

Як стверджується матеріалами справи, розпорядження Комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери ЗАТ НВФ "Елекомс" не виконує, інформацію та документів стосовно системи реєстру власників іменних цінних паперів не надає, за що Центральним територіальним департаментом Комісії накладалися штрафи санкції та здійснювалися виклики керівника Товариства на складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак, керівник ЗАТ НВФ "Елекомс" до Центрального територіального департаменту Комісії не з'являвся.

У зв'язку з неявкою керівника ЗАТ НВФ "Елекомс" на складання протоколів про адміністративне правопорушення на ринку цінних паперів, Центральним територіальним департаментом направлялись повідомлення де правоохоронних органів щодо примусового приводу керівника ЗАТ НВФ "Елекомс" на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Також департаментом НКЦПФР у Центральному регіоні здійснювалися заходи та застосовувались санкції до ЗАТ "Науково-виробнича фірма "Елекомс" у зв'язку із не приведенням діяльності товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності заявником повинно бути доведено, зокрема, факт правомірного набуття відповідного майнового права та невизнання чи оспорювання цього права іншою особою.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку врегульовано ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок".

Згідно ч.1 ст.3 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Частинами 1, 5, 6, 7 ст.6 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, зокрема, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів. Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції. У разі існування акцій у документарній формі власникові акцій видається сертифікат акції (акцій). Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права. Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Згідно з ст.4 Закону України "Про депозитарну систему України", система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків, про емітентів, власників цінних паперів, що мають права за цінними паперами та права на цінні папери, обмежень прав на цінні папери, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, яка містить дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), а також інша передбачена законодавством інформація.

Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

За приписами ст. 8 ЗУ "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

Суд приймає до уваги наявні в матеріалах справи документи, зокрема, виписку депозитарної установи №9 від 04.01.2016 в якості належного та допустимого доказу наявності у ОСОБА_1 майнових прав (права власності) на прості іменні акції у кількості 3600 штук, загальною номінальною вартістю 180000,00 грн, емітентом яких є ЗАТ НВФ "Елекомс".

Так, на підставі укладених ОСОБА_1 правочинів, а саме: договору дарування цінних паперів від 02.04.2012, договору доручення №БВ1 та договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ2, вона стала власником (володільцем) 3600 штук простих іменних акцій сумарною номінальною вартістю 180000,00 грн, яка становила частку 36% в статутному капіталі товариства, що підтверджено випискою №9 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку на 04.04.2012 з депозитарним кодом UA0201301001 (а.с.33).

Відповідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачкою ОСОБА_1 внаслідок укладення вищеперелічених правочинів набуті права власності на 3600 штук простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 180000,00 грн (номінальна вартість одніє - 50,00 грн, реєстраційний номер випуску - 20/02/07 від 14.04.2008, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів - UA0201301001), що становить 36% відсотків статутного капіталу Емітента - ЗАТ НВФ "Елекомс" (код за ЄДРПОУ 20110825).

Разом з тим, протиправне невиконання відповідачем законодавчих приписів щодо приведення діяльності ЗАТ НВФ "Елекомс" у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок" унеможливлює реалізацію правомочностей позивача, пов'язаних із набуттям останнім акцій товариства.

Зокрема, незабезпечення ЗАТ НВФ "Елекомс" переведення випущених ним акцій (в т.р. тих, які придбала позивачка) у бездокументарну форму фактично виключає такі цінні папери з обігу. В свою чергу вказане позбавляє позивачку як власника можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Вказане суд розцінює як невизнання відповідачем права власності позивачки на придбані нею акції товариства, оскільки обмежує вільне розпорядження належними акціонеру акціями, що свідчить про порушення права.

Ст.15 ЦК України гарантовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способи захисту цивільних прав передбачені ст.16 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Приписами п.1 ч.2 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України передбачено, що способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права. Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України п.2 ч.1 ст.3, ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Враховуючи, що згідно зі ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню. Аналогічну правову позицію наведено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (п. 5 Постанови № 5 від 07.02.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").

За приписами ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 317 ЦК України, власнику належить виключне право на володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто, застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст.392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст.392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

За таких обставин позов підлягає задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 3600 штук простих іменних акцій ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" сумарною номінальною вартістю 180000,00 грн що становить частку 36 % в статутному капіталі ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС".

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

В зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи №902/1160/17, суд підписав рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України). При цьому в силу вимог частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, ст.ст. 14, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) право власності на 3600 штук простих іменних акцій ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" сумарною номінальною вартістю 180000,00 грн, що становить частку 36% в статутному капіталі ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" (код ЄДРПОУ 20110825).

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма "ЕЛЕКОМС" (21034, м.Вінниця, вул.М.Шимка, 8; код ЄДРПОУ 20110825) на користь ОСОБА_1 (21018, АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) 1600,00 грн судового збору.

4. В решті позовних вимог позов залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України повне рішення у справі №902/1160/17 складено 07 травня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ОСОБА_1 (21018, АДРЕСА_1);

3 - відповідачу - ЗАТ НВФ "ЕЛЕКОМС" (21034, м.Вінниця, вул.М.Шимка, 8);

4 - третій особі - ОСОБА_2 (21029, АДРЕСА_2);

5 - третій особі - ОСОБА_3 (21012, АДРЕСА_3);