Постанова № 738680, 19.06.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

19.06.07 Справа№ 5/1068-18/146А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні у м.Львові

розглянувши справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) „Електрон Банк”

до

Державної податкової інспекції (надалі ДПІ)

у м.Львові

про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

з участю представників сторін:

представників позивача –ххххх –юрисконсульт (довіреність від 21.02.2007 року);

представника відповідача –хххххх –старший державний податковий інспектор (довіреність за №8877/22/10-0 від 21.05.2007 року),

В С Т А Н О В И В :

що ВАТ „Електрон Банк” звернувся з позовом до господарського суду про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення за №22095/17-0 від 25.12.2006 року, прийнятого ДПІ у м.Львові.

Позовні вимоги мотивовані тим, що не є об‘єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб доходи, що отримані суб‘єктами господарювання. Окрім того, позивач вважає, що зобов‘язання з нарахування, утримання та сплати податку до бюджету з доходів фізичних осіб у ВАТ „Електрон Банк” –як податкового агента, виникає тільки при умові виплати ВАТ „Електрон банк” таких доходів самій фізичній особі (платником такого податку) за виконані нею роботи (надані послуги). Також, позивач вважає, що ВАТ „Електрон Банк” взагалі не є податковим агентом по податку з доходів фізичних осіб, а зобов‘язання щодо повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу у ВАТ „Електрон Банк” не виникало, оскільки кошти в розмірі 2000 грн. 00 коп., як оплата спонсорської допомоги, були перераховані суб‘єкту господарювання, а не фізичній особі.

В доповненні до позовної заяви за №12-1/3090 від 08.06.2007 року позивач окрім викладених підстав вважає, що оподаткування спонсорської допомоги повинно здійснюватись за правилами оподаткування подарунку. Також, в даних доповненнях зазначено, що позивач повинен був би утримати податок з доходів фізичних осіб за надане додаткове благо, у разі коли б спонсорська допомога виплачувалась самій фізичній особі і дана особа перебувала з ВАТ „Електрон Банк” у трудових відносинах.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань. Просить позов задоволити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає, що орган державної податкової служби діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та жодною мірою спірним податковим повідомленням-рішенням не порушив прав та охоронюваних законом інтересів платника податків –позивача у справі.

Представники відповідача проти позову заперечили з тих самих міркувань, просять в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази та обставини, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами планової виїзної перевірки ВАТ „Електрон Банк” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.06.2006 року ДПІ у м.Львові складено акт за №178/22-0/19358632 від 15.12.2006 року та прийнято податкове повідомлення-рішення за №22095/17-0 від 25.12.2006 року, яким, відповідно до підп.4.2.9 п.4.2, підп.4.3.5 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, підп.8.1.1, підп.8.1.2 п.8.1. ст.8, підп. „а” п.17.2 ст.17, підп. „а” п.19.2 ст.19, підп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” за №889-ІV від 22.05.2003 року з наступними змінами та доповненнями, підп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, визначено суму податкового зобов‘язання за платежем „податок з доходів фізичних осіб” в розмірі 780 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж 260 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 520 грн. 00 коп.

В процедурі апеляційного узгодження суми податкового зобов‘язання згадане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін та позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення за №22095/17-0/1/0000051701/3071 від 21.02.2007 року.

Суд звертає увагу на те, що позивачем оспорюється первинне податкове повідомлення-рішення №22095/17-0 від 25.12.2006 року.

Як зазначено в акті перевірки, ВАТ „Електрон Банк” у жовтні 2005 року не оподаткувало податком з доходів фізичних осіб надані громадянці додаткові блага у вигляді спонсорської допомоги в сумі 2000 грн. 00 коп. і не перерахувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 260 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд врахував наступні норми чинного законодавства та обставини справи.

На підставі листа від 05.10.2005 року та протоколу №108 від 06.10.2005 року фізичній особі Горовій Л. було надано спонсорську допомогу для завершення роботи над відео-кліпом у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Дана спонсорська допомога згідно платіжного доручення за №2261 від 11.10.2005 року була перерахована фізичній особі підприємцю Опанасенко С.В.

Орган державної податкової служби трактує спонсорську допомогу, як додаткове благо надане фізичній особі Горовій Л.

У відповідності до вимог п.1.1 ст.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, додатковим благом вважаються кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Як вбачається з наведеної норми та у відповідності до вимог підп.4.2.9 п.4.2 ст.4 згаданого Закону саме працедавець виплачує додаткове.

У відповідності до довідки ВАТ „Електрон Банк” за №09/3047 від 06.06.2007 року Горова Л. Не перебувала з ним у трудових відносинах з дня його існування.

Згідно підп.8.1.1 п.8.1 ст.8 даного Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Як передбачено підп. „а” п.17.2 ст.17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент;

Не можна залишити поза увагою те, що згідно вимог підп.4.2.9 п.4.2 ст.4 цього ж Закону, зазначено - якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Так, у відповідності до вимог п.14.1 ст.14 даного Закону, кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Згідно п.13.4 ст.13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Таким чином, як вбачається з викладених норм додаткове благо, в даному випадку спонсорська допомога, яка надана не працедавцем повинна оподатковуватись за правилами оподаткування спадщини, тобто фізична особа , яка отримала таке благо повинна відобразити його у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) і позивач не може бути за таких обставин податковим агентом.

Більше того, в матеріалах справи наявна постанова Галицького районного суду м.Львова від 16.03.2007 року у справі за №3-1095 про притягнення до адміністративної відповідальності Загородньої Л.Н. –голови правління ВАТ „Електрон Банк”.

Даною постановою встановлено, що ВАТ „Електрон Банк” не може бути притягнутий до відповідальності за ст.155-1 КпАП України, оскільки не є суб‘єктом вищенаведених правовідносин –порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб, та закрито провадження в адміністративній справі у зв‘язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Слід також зазначити, що оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини правомірності нарахування основного платежу, необгрунтованим є нарахування і штрафних (фінансових) санкцій.

Окрім того, судом не береться до уваги посилання позивача на те, що зобов‘язання щодо повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу у ВАТ „Електрон Банк” не виникало, оскільки кошти в розмірі 2000 грн. 00 коп., як оплата спонсорської допомоги, були перераховані суб‘єкту господарювання, а не фізичній особі, з врахуванням наступного.

Як вбачається з обставин справи спонсорська допомога була надана саме фізичній особі, однак, була перерахована на рахунок фізичної особи –підприємця.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Окрім того, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зі змісту ч.11 ст.171 КАС України, термін „нечинність” стосується нормативно-правових актів.

Враховуючи те, що позивачем оспорюється ненормативно-правовий акт (акт індивідуальної дії), який він просить визнати нечинним, та положення абзацу 1 та 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд, встановивши протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, вважає за необхідне скасувати його.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Скасувати, прийняте ДПІ у м.Львові, податкове повідомлення-рішення за №22095/17-0 від 25.12.2006 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Електрон Банк”, яке знаходиться за адресою м.Львів, вул.Грабовського, 11, (код ЄДРПОУ 19358632) 3 грн. 40 коп. судових витрат сплачених позивачем при поданні позову.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя