Постанова № 73866289, 04.05.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/984/18

Провадження № 3/675/359/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Демчук П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративними матеріалами управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, начальника Державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)»,

за п. 6. ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника Державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» і маючи допуск до державної таємниці за формою 2 та доступ до секретної інформації з найвищим грифом «Цілком таємно» як посадова особа, якій надано доступ до державної таємниці, не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, проведеною 22.02.2018 року та 27.02.2018 року підрозділом охорони державної таємниці управління Служби безпеки України у Хмельницькій області спеціальною експертизою наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, згідно з приписом від 19 лютого 2018 року № 72/26/16-942 встановлено, що в установі передача секретних документів здійснюється без відповідних відміток в облікових формах, що є порушенням п.п. 116, 306 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939. Крім того, ознайомлення працівників установи із секретними розпорядчими документами здійснюється без письмового розпорядження (резолюції) начальника установи, що є порушенням п.п. 99, 346 зазначеного Порядку. Вказані порушення свідчать про те, що начальник установи ОСОБА_1 не здійснив контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного суспільно-небезпечного діяння, крім зізнавальних показань, підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими доказами.

Так, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23 січня № 212/к ОСОБА_1 обіймає посаду начальника Ізяславської виправної колонії (№31).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме щодо невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Суб’єктами даного адміністративного правопорушення можуть бути посадові особи, які мають доступ до державної таємниці.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, будучи посадовою особою - начальником Ізяславської виправної колонії (№31) - має допуск до державної таємниці та доступ до секретної інформації з найвищим грифом «Цілком таємно».

Суд бере до уваги, що в зв'язку з наданням допуску до державної таємниці ОСОБА_1 21 вересня 2015 року взяв на себе відповідне письмове зобов’язання та дав згоду на обмеження своїх прав відповідно до статті 29 Закону України «Про державну таємницю», був проінформований про відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Згідно номенклатури посад №89 дск від 28.07.2017 року начальник установи забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці у підпорядкованій установі; організовує та контролює виконання заходів, що становлять державну таємницю.

Суд вважає доведеним факт порушення начальником установи ОСОБА_1 п.п. 99, 116, 306, 346 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.

Надавши оцінку зібраним і дослідженим під час розгляду справи доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Відповідно до положень ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного суспільно-небезпечного діяння визнав, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.

Таким чином, з огляду на характер скоєного адміністративного правопорушення, даних про особу порушника, суд вважає застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

На підставі ст. 39 закону України «Про державну таємницю», п.п. 99, 116, 306, 346 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939. керуючись ст.ст. 27, 33-35, 212-2 ч. 1 п. 6, 283, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп. (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУ ДКС України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, р/р 31215256700001, ККД бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя П.В.Демчук