Ухвала суду № 73865492, 04.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/203/18 Справа № 694/1560/16-к Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.11.2016 р., якою задоволено клопотання слідчого Звенигородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відносно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 а Ємик, Ізраїль, раніше не судимого, -

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

16.11.2016 слідчий Звенигородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_9, за погодженням із прокурором Звенигородської місцевої прокуратури в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8.

В обґрунтування клопотання вказав, що Звенигородським ВП ГУ НП в Черкаській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню, внесеному 28.02.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013250140000188, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України.

У клопотанні зазначено, що у проміжок часу з 12.12.2004 р. по 02.08.2006 р., працюючи на громадських засадах на посаді голови та по сумісництву на посаді бухгалтера громади бувшого кооперативу «Тікич», м. Звенигородка Черкаської області, в силу договірних відносин та спеціального доручення від членів бувшого кооперативу «Тікич», послідовно отримав від громадян-нових споживачів, які під’єднувались до новозбудованої та введеної у експлуатацію вуличної газової мережі середнього тиску Південно-західного району м. Звенигородка, кошти в загальній сумі 65892,86 грн., які йому були ввірені громадою та перебували у його віданні, частину з яких ОСОБА_8 у вказаний проміжок часу використав правомочно:

6589,29 грн. отримав особистої винагороди у вигляді 10 % від вказаної вище суми зібраних грошей;

7430 грн. відповідно до відомостей на видачу коштів розподілив та видав у вигляді компенсації членам кооперативу «Тікич»;

46 грн. виплатив гр.ОСОБА_4 за надання автопослуг;

550 грн. виплатив винагороди адвокату за ведення цивільної справи в інтересах кооперативу «Тікич» в суді,

а решту коштів в сумі 51277,57 грн. умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, утримав на свою користь (привласнив), внаслідок чого завдав збитків громаді бувшого кооперативу «Тікич» на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в його віданні, кваліфікуючими ознаками якого є: вчинене у великих розмірах.

За вказаним фактом 28.04.2007 Звенигородською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу №0710700037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

21.07.2007 ОСОБА_8 обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

25.07.2007 ОСОБА_8 пред’явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

02.08.2007 у кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт, який разом із кримінальною справою направлений у Звенигородський районний суд для розгляду по суті.

25.04.2008 ухвалою Звенигородського районного суду, Черкаської області кримінальна справа направлена прокурору для проведення додаткового розслідування.

12.12.2008 в зв’язку з тим, що ОСОБА_8, порушуючи дану ним підписку про невиїзд із місця проживання зник, постановою старшого слідчого Звенигородської міжрайонної прокуратури ОСОБА_11 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено в порядку п. 1 ст. 206 КПК України (Кримінально процесуальний кодекс 1960 року), а обвинувачений ОСОБА_8 оголошений у розшук.

09.10.2012 постановою виконувача обов’язків прокурора Черкаської області Рогатюком І.В. у кримінальній справі №0710700037 визначено підслідність за слідчими органів внутрішніх справ.

28.02.2013 кримінальна справа №0710700037 внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 191 КК України.

Станом на 01.11.2016 підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до оперативної та слідчої інформації, ОСОБА_8 на даний час перебуває на території Ізраїлю та на територію України, не повертався, володіючи інформацією про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення. Відтак існує передбачений ст. 177 КПК України ризик переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Ухвалою слідчого судді від 16.11.2016 р. клопотання слідчого Звенигородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_9 про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою з тих мотивів, що слідчим і прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків того, що ОСОБА_8 переховується від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, слідчий суддя вказала, що ОСОБА_8 перебуває згідно відомостей сектора Украбюро Інтерполу ГУ НП в Черкаській області в міжнародному розшуку, що підтверджує ризик переховування. Крім того, слідчий суддя вказав, що підозра ОСОБА_8 є обґрунтованою та підтверджена доказами по справі.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7, діючи в інтересах ОСОБА_8, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вказує, що розгляд справи відбувся у його відсутність та відсутність ОСОБА_8, а копію оскаржуваної ухвали суду він отримав лише 29.03.2018 р., тому строк на апеляційне оскарження ним не пропущений.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що обрання судом ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є незаконним.

Крім того вказує, що наявне в матеріалах кримінального провадження повідомлення про підозру від 02.10.2013 р. підписане слідчим Настичем О.В. за погодженням з прокурором Борщем В.М., не містить відомостей про час його вручення ОСОБА_8, оскільки не містить підпису останнього. Також, відсутні дані про вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру як особі, яка проживає за кордоном, згідно з міжнародними договорами про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, або за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. Тому, вважає, що ОСОБА_8 не визнаний підозрюваним в кримінальному провадженні від 28.02.2013 р., а тому і жоден із запобіжних заходів не може бути до нього застосований.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, пояснення адвоката, в підтримку поданої апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступних обставин.

Висновок слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є законним та обґрунтованим.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії вказані в ч.1 даної статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Разом з тим, слідчим суддею вірно встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків того, що ОСОБА_8 переховується від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, слідчий суддя вірно вказала, що ОСОБА_8 перебуває згідно відомостей сектора Укрбюро Інтерполу ГУ НП в Черкаській області в міжнародному розшуку, що підтверджує ризик переховування. Крім того, слідчий суддя вказала, що підозра ОСОБА_8 є обґрунтованою та підтверджена доказами по справі.

Наявність таких ризиків підтверджується тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Доводи апеляції захисника про те, що суд безпідставно розглянув справу за відсутністю ОСОБА_8, так як відсутні дані про знаходження останнього в міжнародному розшуку, є безпідставними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно бази даних ASF Генерального Серкетаріату Інтерполу громадянин ОСОБА_8 перебуває у міжнародному розшуку каналами Інтерполу з метою екстрадиції з 18.10.2010 року.

Доводи апеляції захисника про те, що підозра ОСОБА_8 не оголошувалась і він не є підозрюваним, а тому відносно нього неможливо обирати запобіжний захід, також є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_8 до слідчого за викликом не з’явився і відповідно до положень КПК України така підозра була направлена йому за місцем проживання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняла законне і обґрунтоване рішення щодо застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому ухвала слідчого судді від 16 листопада 2016 року скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.11.2016 р., якою задоволено клопотання слідчого Звенигородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, - без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :