Вирок № 73865235, 08.05.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2579/18

Провадження № 1-кп/711/252/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.

при секретарі Бак М.А.,

за участі прокурора Крижевського Д.В., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за звинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не заміжньої, яка має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6,

в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 121 КК України,

встановив:

Обвинувачена (підсудна) ОСОБА_2 вчинила умисний злочин за наступних обставин.

Близько 21 години 20 лютого 2018 року, перебуваючи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, підсудна ОСОБА_2, захищаючись від нападу свого співмешканця потерпілого ОСОБА_1, який під час конфлікту здавив її рукою за шию, потім відпустив і через декілька хвилин знову підійшов до неї та замахнувся рукою для нанесення удару, але, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, умисне нанесла йому один удар кухонним ножем в область передньої поверхні грудної клітини ліворуч, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді рани грудної клітини ліворуч, яка проникає в плевральну порожнину з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку з небезпекою для життя в момент заподіяння.

Зазначеними діями обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 124 КК України – умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину доведена наступними доказами: показаннями обвинуваченої, потерпілого і свідка, іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні зазначеного у вироку злочину фактично визнала і пояснила, що проживає однією сім’єю з потерпілим ОСОБА_1 Біля 21 години 20.02.2018 р. вона перебувала на кухні і чистила картоплю, і у неї з ініціативи потерпілого виник конфлікт, в ході якого потерпілий застосував до неї фізичне насильство, а саме, стиснув рукою за шию, перекривши доступ повітря. Потім ОСОБА_1 припинив свої дії, але згодом знову підійшов до неї і замахнувся рукою для нанесення удару. Захищаючись від його нападу, вона нанесла йому в груди один удар кухонним ножем, який був у неї в руці, заподіявши тілесні ушкодження. Після цього вона надала йому першу медичну допомогу і викликала «швидку».

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що на протязі майже двох років перебуває в фактичних сімейних стосунках із обвинуваченою ОСОБА_2 20.02.2018 р. між ними виникла сварка, в ході якої він стискав рукою обвинувачену за шию, а потім відпустив. Через деякий час під час сварки він підійшов до неї і замахнувся для нанесення удару і в цей час потерпіла нанесла йому удар в груди кухонним ножем, яким в цей час різала картоплю. Потім потерпіла викликала «швидку» і супроводжувала його до лікарні.

Свідок ОСОБА_4 дав показання про те, що він не був очевидцем нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, а увечері 20.02.2018 р. його покликав на кухню син його сестри – обвинуваченої ОСОБА_4, де він побачив, що потерпілий сидить на стільці, а потерпіла закриває рукою йому рану на грудях. На прохання сестри він приніс спиртову суміш і вату.

При огляді місця події в квартирі АДРЕСА_1 виявлено кухонний ніж з плямами бурого кольору, чоловічу футболку і кофту з такими ж слідами і наскрізними отворами.

Проведеною криміналістичною експертизою на вилученому ножі не виявлено слідів рук, але за висновками судово-медичної експертизи № 05-5-06/60 на клинку ножа знайдено кров людини, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_1.

Потерпілий і обвинувачена підтвердили, що тілесне ушкодження потерпілому заподіяне саме вказаним ножем.

Під час досудового розслідування з обвинуваченою та потерпілим проведено слідчі експерименти, в ході яких вона відтворили спосіб і обставини нанесення обвинуваченою удару ножем потерпілому в область грудної клітини.

За висновками судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_1 виявлено рану грудної клітини ліворуч, яка проникає в плевральну порожнину з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку з небезпекою для життя в момент заподіяння, що могло мати місце за обставин, які потерпілий вказав під час слідчого експерименту.

З урахуванням викладеного суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_4 заподіяла потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження в приміщенні квартири АДРЕСА_2 кухонним ножем.

Підсудній висунуто обвинувачення в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Проаналізувавши надані суду докази у виді показань обвинуваченої, потерпілого і свідка, суд встановив, що між обвинуваченою та потерпілим за час їх сумісного проживання іноді виникали сварки, під час яких потерпілий застосовував до неї фізичне насильство. 20.02.2018 р. потерпілий ОСОБА_1 став ініціатором чергової сварки і застосував до обвинуваченої ОСОБА_4 фізичне насильство, а саме, схопив її рукою за шию і душив, короткочасно перекривши доступ повітря, тобто на переконання суду у обвинуваченої були підстави переживати за своє здоров'я і життя. Через незначний час після застосування вказаного насильства потерпілий знову підійшов до обвинуваченої і замахнувся на неї рукою для нанесення удару, тобто вчинив дії, які дали їй підстави для самозахисту. Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_4 перевищила межі необхідної оборони, тому що вибрала спосіб оборони з використанням ножа, який явно не відповідав небезпечності посягання, чим згідно з положеннями, які містяться в ч.3 ст. 36 КК України, перевищила межі необхідної оборони.

Такі показання потерпілого і обвинуваченої були стабільними на протязі як судового розгляду, так і під час досудового розслідування, що зафіксовано в протоколах слідчих експериментів, і не спростовані стороною обвинувачення.

У зв’язку з викладеним суд на підставі ч.3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод виходить за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, і змінює правову кваліфікацію кримінального правопорушення, вважаючи доведеним вчинення підсудною ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 124 КК України - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Пом’якшує покарання підсудної наявність у неї неповнолітньої дитини, сприяння наданню потерпілому необхідної медичної допомоги. Обставини, що обтяжують її покарання, відсутні. За висновками судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляла і не виявляє.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує, що вона вчинила умисний злочин невеликої тяжкості згідно з положеннями ст. 12 КК України, особу винної, яка раніше не судима, має малолітню дитину і постійне місце проживання, де позитивно характеризується, не працює, а також те, що вона помирилась із потерпілим, який не наполягає на її суворому покаранні.

При цьому суд не застосовує положення ст.ст. 45, 46 КК України, тому що обвинувачена не відшкодувала завдану державі шкоду, а саме, витрати на лікування потерпілого.

З урахуванням викладеного суд призначає обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт.

Підстав для застосування запобіжного заходу не встановлено, процесуальні витрати на залучення експерта потрібно стягнути з підсудної.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України і враховує думку потерпілого та обвинуваченої.

По кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з підсудної ОСОБА_2 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 Цей позов визнано стороною захисту і його розмір підтверджується відповідною довідкою закладу охорони здоров'я, тому суд повністю задовольняє цивільний позов.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбачену ст. 124 КК України, і призначити їй покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п’ятдесят) годин.

Цивільний позов прокурора задовольнити, стягнути із ОСОБА_2 на користь КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради 2286 грн.42 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 572 грн.

Речові докази у справі: кухонний ніж, чоловічу футболку, чоловічу кофту «Адідас» - знищити як такі, що не мають цінності; жіночу кофту і жіночі спортивні штани – повернути підсудній ОСОБА_2

Копію вироку вручити прокурору і підсудній негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.

Головуючий: ОСОБА_5