Ухвала суду № 73864779, 08.05.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №699/176/17

1-кп/705/280/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі колегії суддів:

головуючого – судді Коваля А.Б.

суддів Мазуренко Ю.В.

ОСОБА_1

при секретарі Остропольській О.В.

з участю прокурора Федоренка В.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження № 12016250190000451 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області пебеувають матеріали кримінального провадження № 12016250190000451 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід в виді тримання під вартою, продовжений строк якого, згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2018 року закінчується 11.05.2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки до сплину строку тримання під вартою закінчити розгляд кримінального провадження не надається можливим та мають місце ризики, які були на момент обрання міри запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просить змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’яку, а саме на домашній арешт, оскільки вважає, що будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а також, у зв’язку з тим, що він є опікуном свого батька ОСОБА_5, який є інвалідом ІІ групи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив суд обрати його підзахисному більш м’яку міру запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 цієї частини. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, який, згідно зі ст. 183 КПК України застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У ст. 197 КПК України вказано, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою щодо ОСОБА_2 був продовжений судом до 11 травня 2018 року, однак судовий розгляд до вказаної дати здійснити не можливо.

Суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 днів з моменту закінчення дії попередньої ухвали, так як провадження у справі не може бути завершене до закінчення строку дії запобіжного заходу, оскільки не досліджені письмові матеріали справи, не допитані потерпілі та свідки обвинувачення, і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, так як ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК України, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів.

Також, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання сторони захисту необхідно відмовити, в тому числі, у зв’язку з тим, що обвинуваченим не надано підтверджуючих документів щодо стану здоров’я батька ОСОБА_5, потреби у сторонньому догляді тощо.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід в виді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту закінчення терміну дії попередньої ухвали, а саме з 11 травня 2018 року до 09 липня 2018 року, включно.

У задоволення клопотання сторони захисту – відмовити.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, начальнику ІТТ № 2 ГУ Національної поліції в Черкаській області, начальнику слідчого ізолятора, до відому та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Б. Коваль

Суддя Ю.В.Мазуренко

Суддя О.В.Корман