ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" грудня 2009 р.Справа № 6/100-1899 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом Парохії Святого Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви Тернопільсько-Зборівської Єпархії (вул. 15 Квітня, 3, м. Тернопіль,46023)
до Приватного підприємства "Вікмар" (с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області,47713)
про стягнення 38127 грн. збитків, 4136,51 грн. пені.
За участю представників сторін:
Позивача: Пилипчак Б.І.,Онищук Я.М
Відповідача: не з'явився
Суть справи:
Парохія Святого Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви Тернопільсько-Зборівської Єпархії звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Вікмар" про стягнення, з врахуванням уточнення 38127 грн. збитків, 4136,51 грн. пені.
У зв’язку з запровадженням Постановою Кабінету Міністрів України № 1152 від 30.10.09р. "Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 і гострих респіраторних захворювань серед населення" карантину, судове засідання призначене вперше на 06 листопада 2009 року було відкладено на 04 грудня 2009 року, а пізніше на 11 грудня 2009 року
Представник відповідача, участь якого не визнавалась обов’язковою, в судове засідання жодного разу не з’явився, відзив на позов не подав, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.
При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.
В розпочатому судовому засіданні представникам позивача роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне:
20 січня 2009 року між Церквою Св. Архистратига Михаїла та ПП «Вікмар»укладено договір підряду №22-01, за змістом якого підрядник (відповідач) брав на себе зобов’язання до 01 лютого 2009 року провести монтаж віконно-дверних блоків в парафіяльному 13 квартирному житловому будинку по вул. 15 квітня у м. Тернополі, а замовник (позивач) зобов’язувався прийняти та оплатити виконану роботу в межах договірної ціни, що становить 75184 грн. на умовах 100% передплати.
На виконання умов договору, по видаткових касових ордерах б/н від 22,26 та 29 січня 2009 року ПП «Вікмар»отримано від позивача 75184 грн.
Як вбачається з представлених документів, зокрема Акта звірки від 26 жовтня 2009 року, в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 837 ЦК України, ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач свої зобов’язання по договору виконав лише частково, не вмонтувавши станом на час розгляду справи в суді 16 віконних та 4 дверних блоків на суму 38127 грн.
Отриману 21 травня 2009 року претензію про щодо невиконання умов угоди та розірвання договірних відносин, ПП «Вікмар»залишило без відповіді та задоволення.
За змістом ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед яких і відшкодування збитків.
В порядку ст.ст.15, 16,22 ЦК України, у разі порушення цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу, кожна особа має право звернутися до суду за його захистом, у т.ч. шляхом відшкодування збитків.
У розумінні ст. 22 ЦК України, збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Якщо внаслідок прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, в порядку ч.3 ст. 612 ЦК України, останній може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Обов’язок боржника відшкодувати кредиторові збитки, завдані порушенням виконання зобов’язання, передбачається ст. 623 ЦК України.
В силу ч. 2 ст. 852 ЦК України, у разі порушення підрядником договору підряду, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Як зазначалось вище, роботи по договору підряду №22-01 від 20 січня 2009 року оплачені позивачем, відповідач не виконав на суму 38127 грн., внаслідок чого заявнику завдано реальні збитки.
Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. відшкодування збитків за порушення договірних зобов’язань в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення збитків, за порушення договірних зобов’язань в сумі 38127 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.
Згідно з п 7.2 Договору, у разі порушення строків завершення робіт, ПП «Вікмар»зобов’язувалось сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Враховуючи положення п.7.2 Договору, приписи ст.ст. 546-550,624 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, вимога про стягнення 4136,51 грн. пені підлягає до задоволення.
Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, які підлягають відшкодуванню в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. (Лист Вищого господарського суду від 14.07.2004р. № 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").
Беручи до уваги приписи перелічених норм, долучені до матеріалів справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання юридичних послуг від 26 січня 2009р., видатковий касовий ордер від 26 січня 2009 року про оплату правової допомоги, клопотання позивача про відшкодування 5000 грн. витрат на послуги адвоката за рахунок відповідача, підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно сумі уточнених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Вікмар" (с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, код 33282073)
На користь Парохії Святого Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви Тернопільсько-Зборівської Єпархії (вул. 15 Квітня, 3, м. Тернопіль,46023) 38127 грн. збитків, 4136,51 грн. пені, 422,63 грн. сплаченого держмита, 217,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5000 грн. витрат на послуги адвоката.
Видати наказ.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 17 грудня 2009р., через місцевий господарський суд.
Суддя І.П. Шумський
Судове рішення № 7386406, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 11.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/100-1899. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: