Постанова № 73863975, 07.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

м. Харків

Справа № 642/634/17

Провадження № 22-ц/790/2647/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Кружиліної О.А.

суддів: Кіся П.В., Хорошевського О.М.

імена (найменування сторін):

скаржник - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 22 січня 2018 року в складі судді Гримайло А.М.,

в с т а н о в и в:

07 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення власникові перешкод у користуванні майном.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 22 січня 2018 року зупинено провадження у справі №642/634/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення власникові перешкод в користуванні майном до розгляду Ленінським районним судом м.Харкова цивільної справи № 642/19/18 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М., третя особа: ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису та набрання судовим рішенням, яке буде прийнято за результатами розгляду справи, законної сили.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, істотне порушення норм процесуального права.

Зокрема, зазначила, що зупиняючи провадження у цивільній справі про вселення власника в квартиру на підставі поданої представником відповідача відповідної заяви, районний суд фактично сприяв відповідачу затягненню справи та ухвалення рішення по суті позовних вимог, чим фактично перешкодив власнику ОСОБА_1 в реалізації її права на вселення до належного їй майна з підстав непередбачених законом.

При постановленні ухвали про зупинення провадження у справі суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду України, викладених в його постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-923цс15 та від 01 лютого 2017 року у справі №6-1957цс16.

Крім того, зупинивши провадження, районний суд на порушення вимог пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про вселення власника в квартиру, не проаналізував предмети спорів у справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання договору недійсним виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги, та можливості самостійно надати їм правову оцінку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував з посиланням на те, що він був протиправно позбавлений права власності на квартиру АДРЕСА_1. У зв'язку з цим 27 грудня 2017 року він звернувся з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М., свідоцтво НОМЕР_1, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису.

12.02.2016 року на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2016 року, яким була визначена сума заборгованості за договором позики від 01.10.2010 року, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 233 715,32 гривень та судовий збір у розмірі 2337,15 гривень. Даний факт підтверджується письмовою нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_1 від 12.02.2016 року.

Однак, ігноруючи правові та моральні засади, цинічно користуючись ситуацією, порушивши права та законні інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_1, незважаючи на сплату ОСОБА_2 боргу, конкретно визначеного рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2016року, звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М., яка здійснювала функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, з заявою №20688340 від 25.01.2017 року щодо проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 35,5 кв.м, житлова площа 19,6 кв.м.

Розглянувши зазначену заяву, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Купровською Я.М. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33598138 від 27.01.2017 року, на підставі якого внесено запис про право власності на квартиру загальною площею 35,5 кв.м, житловою площею 19,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1157412663101, за ОСОБА_1

Вказане рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М. № 33598138 від 27.01.2017 року, вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На даний час відсутнє рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М., свідоцтво НОМЕР_1, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними Вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив обставини даної справи щодо зупинення провадження у справі № 642/634/17, оскільки підставою для виселення відповідача з квартири є право власності позивача на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі суд першої інстанції мотивував тим, що підставою для виселення відповідача з квартири є право власності позивача на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М. про державну реєстрації прав та обтяжень, індексний номер: 33598183 від 27.01.2017 р., на підставі якого внесено запис про право власності на квартиру загальною площею 35,5 кв.м, житлова площа 19,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, р№:1157412663110 за ОСОБА_1, яке наразі оспорюється ОСОБА_2

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведені вимоги закону та не навів в своїй ухвалі мотивів об'єктивної неможливості розгляду цієї справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при вирішенні питання про зупинення провадження, суд першої інстанції не мав достовірних даних (копії ухвали про відкриття провадження) щодо наявності в провадженні будь-якого суду справи, до розгляду якої, зупинено провадження.

Колегією суддів не встановлено об'єктивних причин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи № 642/634/17 до розгляду та набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено за результатами розгляду справи № 642/19/18 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М., третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису.

Також слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що зупинення провадження до розгляду та набрання судовим рішенням, яке буде ухвалено за результатами розгляду справи, законної сили порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Зупинивши провадження у справі, суд не врахував право сторін на розумні строки розгляду справи.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підставі, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 22 січня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складене 07 травня 2018 року.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський