Рішення № 7386397, 23.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2009 р.Справа № 12/46-1664 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.

Розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВК "Юран", вул. В. Великого, 6/133, м. Тернопіль, 46016

до приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, 46000

За участю представників від:

позивача: Марків В.Б. –представник (довіреність №4 від 31.08.2009р.)

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВК "Юран", м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №3 від 25.08.09р. про стягнення з приватного підприємства "Продторг –Тернопіль", м. Тернопіль, 15472грн. 98коп., з них 10147грн. 00коп. - заборгованості згідно договору №7545 від 30 жовтня 2007 року на виготовлення та встановлення алюмінієвих та метало пластикових конструкцій; 1726грн. 65коп. –інфляційних; 405грн. 53коп. –3% річних; 3193грн. 80коп. –пені. Одночасно із позовною заявою позивач звернувся з заявою про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на всі рахунки відповідача на суму позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов’язань відповідачем по оплаті виконаних робіт по виготовленню та встановленню алюмінієвих та метало пластикових конструкцій на виконання укладеного між сторонами договору №7545 від 30.10.2007р.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов, акту звірки взаєморозрахунків не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

30 жовтня 2007 року між ТзОВ НВК "Юран" (далі - Виконавець) та ПП "Продторг-Тернопіль" (далі - Замовник) укладено договір №7545 на виготовлення та встановлення алюмінієвих та метало пластикових конструкцій (далі - Договір) за адресою: вул. Поліська, 14, м. Тернопіль.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. Договору сторони визначили, що його вартість становить 29491грн.00коп. і відповідач зобов’язався здійснити попередню оплату на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання угоди.

У п.п. 4.1., 6.1 Договору сторони передбачили, що зобов’язання вважаються виконаними Виконавцем і прийнятими Замовником з моменту здачі робіт, а також що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.638 ЦК України, 180 Господарського кодексу України (далі –ГК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови які визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з тексту договору, сторони погодили, предмет договору, його ціну, умови виконання замовлення, порядок його приймання-передачі, а також строк дії договору, які є істотними умовами договору підряду, а відтак даний договір є таким, що укладений.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору здійснив роботи по виготовленню та встановленню метало пластикових конструкцій будови розташованої по вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, підтвердженням чого є проміжний акт № 1 від 12 листопада 2007 року, засвідчений підписами повноважних представників та печатками сторін, відповідно до якого вартість виконаних робіт складала 12174грн.00коп., проміжний акт № 2 від 28 листопада 2007 року, згідно якого вартість робіт становила 7963грн.00коп. та кінцевий акт №3 від 14.12.2007р., де визначено, що роботи виконані на суму 12184грн.00коп., (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), дані акти (№2 та №3) виконаних робіт з боку відповідача посвідчені печаткою підприємства.

Як слідує з вищевказаних актів, дані роботи виконані позивачем в межах дії Договору, однак під час виконання робіт по виготовленню та встановленню метало пластикових конструкцій будови розташованої по вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, зросла їх вартість.

Відповідно до приписів ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Матеріалами справи доведено та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, що сторонами не укладалася письмова угода про зміну ціни договору, що є обов'язковим в силу ст. 654 ЦК України. Проте, враховуючи, що позивачем на виконання вимог ст. 882 Цивільного кодексу України направлялись відповідачу для підписанні акти виконаних робіт і згідно із приписами ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Окрім того, ПП "Продторг-Тернопіль" частково сплатив за виконані роботи, про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення, в яких у графі "Призначення платежу" вказано "оплата за вікна по дог. №7545 від 30.10.2007р.", а відтак слід вважати, що відповідач визнав здійснені позивач роботи виконаними.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, 525 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У зв'язку із невиконанням ПП "Продторг-Тернопіль" умов договору №7545 від 30.10.2007р. позивач 29.07.2009р. надіслав відповідачу претензію №1 з вимогою погасити неоплачену частину наданих послуг у розмірі 10147грн.00коп., яка отримана відповідачем 30.07.2009р., про що свідчить підпис представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія якого знаходиться в матеріалах справи), однак, як стверджує позивач дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Приймаючи до уваги, що строк оплати за виконані без попередньої оплати роботи згідно договору №7545 від 30.10.2007р. по видатковим накладним № Ю-00000031 та № Ю-00000032 від 30.11.2007р., № Ю-00000045 від 27.12.2007р. сторонами не встановлений, тому в силу ст. 530 ЦК України товар підлягав оплаті у 7-денний з дня отримання вимоги про оплату товару, а саме: з 30.07.2009р. до 06.08.2009р.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт виконав несвоєчасно і не в повному обсязі, сплативши 22274грн.00коп., у зв’язку з чим станом на 29.08.2009р. за ним рахується заборгованість в сумі 10147грн.00коп.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, або про повну сплату боргу за виконані роботи не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 10147грн.00коп.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами Договору (п.5.2.), у вигляду сплати пені, що за період з 07.08.2009р. (дати з якої, із врахуванням претензії від 29.07.2009р., у позивача настало право нарахування неустойки) по 21.08.2009р. (дати, по яку позивач у позовній заяві нараховував пеню) становить 93грн.27коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, що за вищевказаний період становить 13грн.34коп.

Позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3100грн.53коп., 1726грн.65коп. –інфляційних нарахувань та 392грн.19коп. –3% річних заявлений безпідставно та задоволенню не підлягає.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню в частині стягнення з приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВК "Юран" 10147грн.00коп. –боргу, 93грн.27коп. –пені, 13грн.34коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на всі рахунки відповідача на суму позовних вимог, в порядку ст.66, 67 ГПК України, суд, приймаючи до уваги, що позивачем не зазначено, чому саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення коштів, також не надано доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому дана заява позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Суд неодноразово зобов’язував відповідача надати докази, які мають значення для вирішення спору по суті, та забезпечити явку керівника приватного підприємства "Продторг - Тернопіль". Факт отримання відповідачем ухвал суду від 03.09.2009р., 14.09.2009р., 19.10.2009р. та 29.10.2009р. підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення. Крім того, відповідач звертався із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки повноважного представника у судове засідання призначене на 29.10.2009р., отже відповідач був обізнаний щодо вимог суду в частині витребування необхідних доказів. Проте, відповідачем жодного витребуваного судом документу не надано, явку керівника підприємства не забезпечено. Докази поважності причини не надання відповідачем документів відсутні, а тому суд приходить до висновку про ухилення відповідачем від вчинення дій, покладених на нього судом. Враховуючи вищевикладене, з відповідача має бути стягнуто в доход Державногобюджету 500грн.00коп. штрафу.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 83, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34473634 на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВК "Юран", вул. В. Великого, 6/133, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34599984 - 10147грн.00коп. боргу, 93грн.27коп. пені, 13грн.34коп. –3% річних, 102грн.54коп. витрат по сплаті державного мита, 156грн.40коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.В решті позову –відмовити.

5.Стягнути з приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34473634 в дохід державного бюджету України на р/р 31111095700002, банк ГУДКУ у Тернопільській області, отримувач УДК у м. Тернополі, код банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119 - 500грн.00коп. штрафу за ухилення від дій, покладених господарським судом.

6.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "14" грудня 2009р. через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.А. Френдій