Рішення № 7386335, 24.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.09 Справа № 15/264-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-виробничого підприємства “АРІС ЛТД”, м. Харків

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кролевець

про стягнення 2261 грн. 28 коп.

СУДДЯРезніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тарасенко Д.Ю., довіреність б/н від 01.11.2009р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 2261 грн. 28 коп. заборгованості за поставлену продукцію по договору на виготовлення пакувальних пакетів №43 від 10.07.2008р.

Позивачем на виконання ухвали суду від 10.12.2009р. в дане судове засідання було подано пояснення щодо розбіжностей у видаткових накладних, оскільки в них як підстава поставки вказано інший договір поставки. Так, позивачем зазначено, що у видаткових накладних №А-00566 від 15.08.2008р. та №А-00564 від 15.08.2009р. помилково як підставу поставки визначено договір №А-00000070 від 10.07.2008р., а договір за яким здійснювалася поставка має №43 від 10.07.2008р., про що сторонами був складений акт від 17.12.2009р.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення 11.11.2009р.), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 10.07.2008р. був укладений договір поставки №43, за умовами п.1.1. якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) приймає на себе зобовязання по виготовленню пакетів в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата замовником виконавцю здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в такому порядку:

-100% вартості по переддрукарській підготовці протягом 2-х календарних днів з моменту надання рахунка-фактури виконавцем;

- 90% вартості продукції, зазначеної в специфікації, протягом 2-х календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації, а решту не пізніше одного календарного дня з моменту першої відгрузки продукції.

Представник позивача пояснив, що 17.07.2008р. відповідачу був виставлений рахунок-фактура №А-000508 на суму 9679 грн. 86 коп. на оплату переддрукарської підготовки, а 28.07.2008р. рахунок-фактура №А-000519 на суму 34726 грн. 85 коп. на оплату вартості пакетів.

Так, на виконання умов договору по видатковим накладним №А-00566 від 15.08.2008р. та №А-00564 від 15.08.2009р. відповідач прийняв виконані роботи по переддрукарській підготовці та отримав товар (пакети).

Позивачем в дане судове засідання подано пояснення, що у видаткових накладних №А-00566 від 15.08.2008р. та №А-00564 від 15.08.2009р. помилково як підставу поставки було визначено договір №А-00000070 від 10.07.2008р., а договір за яким здійснювалася поставка має №43 від 10.07.2008р., про що сторонами був складений акт від 17.12.2009р.

Відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок з позивачем повністю не провів, розрахувався лише частково в сумі 42145 грн. 43 коп. (в підтвердження проплат позивачем подані копії банківських виписок від 17.07.2008р., 29.07.2008р., 30.07.2008р., 16.09.2008р., 27.10.2008р.).

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №№А-00566 від 15.08.2008р. та №А-00564 від 15.08.2009р., на яких міститься підпис відповідача, довіреністю на отримання товару серії ЯОК №136003 від 15.08.2008р. на імя ОСОБА_2 Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи (а.с.15-17).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію б/н від 17.08.2009р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 2261 грн. 28 коп. (в підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано опис-вкладення у цінний лист, а в підтвердження отримання відповідачем претензії поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 03.09.2008р.).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 2261 грн. 28 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 2261 грн. 28 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (41300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-виробничого підприємства “АРІС ЛТД” (61204, м. Харків, пр-т Л.Свободи, 42 а, кв. 127, код 14090946) 2261 грн. 28 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 28.12.2009р.

Суддя