Рішення № 73860876, 03.05.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/808/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2018 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В поданій до суду заяві позивач зазначив, що згідно кредитного договору № б/н 06 лютого 2013 року відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Взяті зобов'язанні позичальник не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті кредиту, відсотках, штрафних санкціях. Загальна сума боргу становить 121897 грн. 20 коп. Претензія банку до відповідача залишилась без задоволення. Дані обставини дають право стягнути з позичальника кредит з нарахованими відсотками, пенею, штрафом в примусовому поряду.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 121897 грн. 20 коп., а також сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1828 грн. 46 коп.

В судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві зазначив, що просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовільнити їх. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомив. Заява про відкладення розгляду справи не надходила.

Суд вважає можливим розгляд справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

В судовому засіданні встановлено, що 06 лютого 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1, був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями ст.ст.610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) та у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду розрахунку заборгованості за договором, укладеним з відповідачем 06.02.2013 року, вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, в результаті чого станом на 29.01.2018 року виникла заборгованість у розмірі 121897 грн. 20 коп., з яких 4970 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 106491 грн. 41 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 4154 грн. 97 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 5780 грн. 82 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 4970 грн. 00 коп., заборгованості за процентами, яка становить 106491 грн. 41 коп. та заборгованості за пенею в сумі 4154 грн. 97 коп.

Разом з тим, згідно розрахунку, до заборгованості включено 500 грн. 00 коп. фіксованої частини штрафу та 5780 грн. 82 коп. процентної складової штрафу за порушення грошового зобов'язання, вирішуючи питання щодо стягнення яких, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція міститься у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, зважаючи на яку з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час здійснення завдань цивільного судочинства у відповідності до Конституції України суд вважає, що вимога у частині стягнення штрафів не ґрунтується на законі, а тому в цій частині вимог позивачу слід відмовити.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту, відсотках та пені на загальну суму 115616 грн. 38 коп. є обґрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню.

Також з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530, 536, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № б/н від 06 лютого 2013 року, яка станом на 29 січня 2018 року становить 115616 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1828 (одну тисячу вісімсот двадцять вісім) грн. 46 коп. в рахунок погашення судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову.

Публічному акціонерному товариству КБ «ПриватБанк» в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу в сумі 5780 грн. 82 коп. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят)грн. відмовити.

Рішення позивачем може бути оскарженим в апеляційний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Рівненської області через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Здолбунівським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя