Рішення № 7385969, 23.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.09                                                                                           Справа№ 29/141

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу”, м. Львів,

до відповідача: інспекції державного акрітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м. Львів,

про: стягнення 109’789,59 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Кіцак М. С. –дов. №2/09 від 02.01.2009 р.,

відповідача:Добушовський О. В. –дов. №7/13-06-4896 від 09.09.2009 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” до інспекції державного акрітектурно-будівельного контролю у Львівській області про стягнення 109’789,59 грн. Ухвалою від 30.11.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.12.2009 р. В судовому засіданні оголошено перерву до 23.12.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №2512-1/2008 від 25.12.2008 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 90’153,33 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1’333,77 грн. –3% річних, 7’632,29 грн. інфляційних збитків, 10’670,20 грн. пені.

Відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що заборгованість у сумі 90’153,33 грн. не було оплачено, оскільки передбачені кошти на грудень 2008 р. були недофінансовані з державного бюджету України. Вважає, що неможливість виконання умов договору виникла з незалежних від відповідача обставин, а тому він не може відповідати за таке невиконання.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір поставки №2512-1/2008 від 25.12.2008 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується поставити та передати у власність покупцеві (відповідач у справі) певний товар, відповідно до специфікації (Додаток №1), а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов цього Договору.

На виконання своїх зобов’язань позивач поставив товар на адресу відповідача, про що свідчить накладна №2512/00002 від 25.12.2008 р., на суму 95’821,20 грн., та довіреність на отримання товару №71 від 24.12.2008 р. Як зазначив позивач та підтвердив відповідач, зазначений товар було частково оплачено 29.12.2008 р., в сумі 5’667,87 грн.

Позивач скерував на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості №1\09 від 01.07.2009 р.

Сторонами по справі підписано акт звірки розрахунків за січень –жовтень 2009 р., в якому відповідач визнав заборгованість на суму 90’153,33 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 5.2 Договору розрахунок за отриману партію товару покупець здійснює протягом 10 днів з дня його одержання. Днем одержання товару вважається день підписання сторонами, або їх уповноваженими представниками накладної або акту приймання-передачі товару. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 90’153,33 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 11.2 Договору покупець за договором несе відповідальність у разі порушення строків остаточної оплати та сплачує постачальнику неустойку в розмірі 1000 гривень за порушення взятих на себе зобов’язань, штраф у розмірі 10% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання та пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 10’670,20 грн. пені є обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наведені норми закону, суд не бере до уваги посилання відповідача на недофінансування видатків з державного бюджету як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того, згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1’333,77 грн. –3% річних та 7’632,29 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (адреса: вул. Ген. Чупринки, 71, м. Львів, 79044; код ЄДРПОУ 35563550) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” (юридична адреса: вул. П’ясецького, 12, м. Львів, 79040; фактична адреса: вул. Шептицьких, 26, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 22396671) 90’153,33 грн. основного боргу, 1’333,77 грн. –3% річних, 7’632,29 грн. інфляційних збитків, 10’670,20 грн. пені, 1’097,89 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технгічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Синчук М.М.