Постанова № 73858541, 07.05.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Третяк О.Г.

Доповідач -Коротенко Є.В.

Справа № 409/2174/16-ц

Провадження № 22ц/782/239/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Луганської В.М., Яреська А.В.,

за участю секретаря Перишкіна Т.М.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області;

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2016 року (ухвалене у складі судді Третяка О.Г.) у цивільній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області (далі - Фонд) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.09.2008 року ОСОБА_3, яка є матір'ю відповідача, було забезпечено спецавтотранспортом з передачею права керування автомобілем відповідачу.Зазначений транспортний засіб є власністю Фондуз усіма правами відповідно до діючого законодавства. Він знаходиться на обліку у позивача та включений до оборотної відомості по розділу автомобілів для інвалідів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Відповідач ОСОБА_2 є сином померлої.

Відповідно до п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, після смерті інваліда автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається в користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда, або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації, не має іншого автомобіля, в тому числі і отриманого від Фонду. Члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом 6 місяців з дня смерті інваліда на рахунок відповідного управління виконавчої дирекції вартості автомобіля.

Фонд неодноразово в телефонному режимі та поштою повідомляв відповідача про необхідність повернення зазначеного автомобіля або про сплату його залишкової вартості, але добровільно даний спір між сторонами не вирішився. Тому, позивач просив суд, витребування із незаконного чужого володіння ОСОБА_2 транспортний засіб М1 ЗАЗ 110307-42, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, колір королівський синій.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 04.11.2016 року позовні вимоги Фондубули задоволені. Суд вирішив: витребувати із незаконного чужого володіння ОСОБА_2 транспортний засіб М1 ЗАЗ 110307-42, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, колір королівський синій, на користь Фонду. Також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Фонду відмовити за необгрунтованістю.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення частин 1 та 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Встановлено, що згідно акту приймання-передачі транспортного засобу № 802524 серія НДЦ від 26.09.2008 року ОСОБА_3 особисто одержала автомобіль марки ЗАЗ 110307-42, 2008 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, колір королівський синій (а.с.6).

Автомобіль був зареєстрований ВРЕР м.Луганська за ОСОБА_3 з правом керування ОСОБА_2(а.с.11-12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с.13).

12.10.2016 року ОСОБА_2 в установленому законом порядку отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого він на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України успадкував належний його померлій матері автомобіль М1 ЗАЗ 110307-42, 2008 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, колір королівський синій (а.с.94).

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Таким чином встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 12.10.2016 року державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Водолазькою Т.Ф., відповідач у справі - ОСОБА_2 успадкував після смерті матері - ОСОБА_3 спірний автомобіль та набув право на нього.

При цьому колегія суддів зауважує, що, відповідно до Законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», Постанови КМУ від 07.09.1998 року № 1388 про затвердження Порядку державної реєстрації транспортних засобів, Наказу МВС України від 29.12.2015 року, момент виникнення права власності на транспортний засіб не пов'язаний із його державною реєстрацією. Отже, державна реєстрація не породжує права власності, а лише обліковує вже існуюче право. Але відсутність такої реєстрації є обмеженням права власності, оскільки унеможливлює експлуатацію транспортного засобу, тобто користуванням ним, втім це не скасовує саме право власності особи на автомобіль.

Разом із тим, відповідно до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Встановлено, що ні позивач, ні інша особа на підставі ст.1301 ЦК України до суду з позовом про визнання недійсним вказаного свідоцтва про право на спадщину не звертались.

Питання ж дійсності або недійсності свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 12.10.2016 року державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Водолазькою Т.Ф., не може бути предметом розгляду в межах цієї цивільної справи, оскільки виходить за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України встановлено, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Встановлено, що на час розгляду вказаної цивільної справи у суді першої інстанції, а також на час ухвалення оскаржуваного рішення відповідач набув спірний автомобіль та зберігав його, маючи на те відповідну правову підставу - застосувавши право на успадкування майна.

Вказане право на цей час ніким у встановленому законом порядку не оскаржене, а тому, на думку апеляційного суду, позов Фонду до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння не може бути задоволено, оскільки він є передчасним.

Крім того, колегія суддів зауважує, що, відповідно до приписів ст.387 ЦК України, право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, має виключно власник майна. Але при цьому позивачем в рамках розгляду цієї цивільної справи суду не надано достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього права власності на спірне майно. Жодних клопотань з цього приводу учасниками справи не заявлялось.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи , а, згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України - порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04.11.2016 року скасувати, ухваливши нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог Фонда до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 08.05.2018 року.

Головуючий Є.В. Коротенко

Судді: В.М. Луганська

А.В. Яресько