Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.09 Справа № 15/210пн
За позовом Луганського університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка,
м. Луганськ
до Державного підприємства “Луганськвуглезв’язок”, м. Луганськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ
про усунення перешкод щодо користування майном, яке перебуває на балансі
Судова колегія у складі головуючого Мінської Т.М., суддів Зюбанової Н.М., М.О.Москаленко
в присутності представників сторін:
від позивача - Старук Ю.О. - старший юрисконсульт, довіреність № 3356від 31.10.08;
від відповідача - Купріянський Б.О., представник за довіреністю № 27/495 від 07.10.09;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області –Маркєлов О.Ю., начальник юридичного відділу, довіреність № 18-01-00108 від 13.01.09;
На підставі ст. 29 ГПК України у справу вступив прокурор Луганської області. Участь у судовому засіданні прийняла - Колесніченко В.І. - старший прокурор, посвідчення № 806 від 05.08.09.
За клопотанням представника відповідача, поданим 05.11.2009р., відповідно до ст. 4-4, 81-1 ГПК України у судових засіданнях здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду Луганської області від 23.09.2009р. для розгляду даної справи призначена колегія у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. –головуючий, Мінська Т.М., Яресько Б.В. Розпорядженням голови Господарського суду Луганської області від 16.10.2009р. суддю Пономаренко Є.Ю. виключено із складу колегії, введено у склад колегії суддю Зюбанову Н.М., призначено суддю Мінську Т.М. головуючим колегії.
Розпорядженням голови Господарського суду Луганської області від 05.11.2009р. суддю Яресько Б.В. виключено із складу колегії, у зв‘язку з закінченням строку повноважень та введено у склад колегії суддю Москаленко М.О.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про усунення перешкод щодо користування позивачем вбудованими нежитловими приміщеннями № 1-15 площею 245,5 кв.м, які знаходяться на першому поверсі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка та нежитловим приміщенням № 15 площею 36,8 кв.м, яке знаходиться в підвалі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О Дідоренка, загальною площею 282,3 кв.м, розміщені за адресою: м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4, які знаходяться на балансі ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка.
Представник позивача надав заяву про уточнення та доповнення позовної заяви, за якою просить усунути перешкоди щодо користування позивачем вбудованими нежитловими приміщеннями № 1-15 площею 245,5 кв.м, які знаходяться на першому поверсі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка, та нежитловим приміщенням № 15 площею 36,8 кв.м, яке знаходиться в підвалі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О Дідоренка, загальною площею 282,3 кв.м, розміщені за адресою: м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4 “А”, які знаходяться на балансі ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка, шляхом виселення відповідача з вказаних приміщень. Заява позивача прийнята судом до розгляду.
Відповідач просить припинити провадження у справі, оскільки вважає, що даний спір не підвідомчий господарському суду, оскільки майно і позивача і відповідача є державним, отже Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області є власником і позивача і відповідача, тому вирішити питання усунення перешкод без судового розгляду. Також відповідач зазначає, що раніше обладнання АТС «Квант» розміщувалось в гуртожитку, який належав СБУ «Луганськвугілля», а після зносу цього гуртожитку позивачем в ході будівництва споруд університету, на підставі рішення технічної наради від 17.08.2000р., прийнято варіант будівництва учбового корпусу з виносом АТС у вигляді вставки між існуючим корпусом університету та гуртожитком. Отже, на думку відповідача зайняте ним приміщення надано взамін знесеного приміщення в порядку ст. 31 п. 5 Закону України «Про телекомунікації». .
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Ювілейної селищної ради від 05.12.2007р. на підставі рішення Ювілейної селищної ради від 04.12.2007р. № 338, об’єкт нерухомого майна, розташований у сел. Ювілейному по вул. Генерала Дідоренка, 4 “А”, належить державі в особі Міністерства внутрішніх справ України на праві державної власності. Право власності на вказаний об’єкт 22.12.2009р. зареєстровано в МКП БТІ за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України (закріплено на праві оперативного управління за Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка).
Частину вказаного приміщення, а саме: нежитлові приміщення № 1-15 площею 245,5 кв.м, які знаходяться на першому поверсі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка, та нежитлове приміщення № 15 площею 36,8 кв.м, яке знаходиться в підвалі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О Дідоренка, загальною площею 282,3 кв.м, фактично займає відповідач у справі - Державне підприємство “Луганськвуглезв’язок”. Даний факт підтверджується укладеними між сторонами договорами на участь у витратах по утриманню будинку і при будинкової території та на надання послуг по опаленню. Факт користування спірними приміщеннями не заперечується і відповідачем.
З 13.08.2003р. відповідач займав вказані приміщення на підставі договору № 31054 від 13.08.2003р., строк дії якого закінчився 31.12.2004р. Після цього строку нові договори оренди не укладалися.
Представник третьої особи надав відзив на позовну заяву, де зазначено, що договір оренди нежитлового приміщення площею 215 кв.м, яке розташоване за адресою м. Луганськ, сел.. Ювілейне, вул. Карла Маркса, 4, від 13.08.03 не був узгоджений із Регіональним відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу необхідності укладення договору оренди на користування вказаними приміщеннями з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області.
Відповідач відмовлявся від укладення договору оренди з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області, оскільки вважав, що правомірно користується приміщеннями без договору оренди тому, що дані приміщення були надані для розміщення обладнання АТС «Квант» після зносу позивачем гуртожитку, в якому розміщалось раніше обладнання АТС «Квант».
На час звернення з позовом і на час розгляду справи договір оренди на спірні приміщення між відповідачем і регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області не укладено.
Дослідивши обставини справи суд визнав позовні вимоги частково обґрунтованим з огляду на наступне:
Згідно ст. 329 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та майно, набуте нею у власність з підстав, не заборонених законом.
Ст. 326 цього кодексу передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Нежитлові приміщення, щодо яких позивач просить усунути перешкоди в користуванні є державною власністю і знаходяться в оперативному управління позивача, отже позивач у справі має право на захист свого права шляхом усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном в порядку ст. 391 ЦК України.
Стосовно доводів відповідача щодо непідвідомчості спору господарському суду, суд зазначає наступне:
Згідно частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В Рішенні Конституційного Суду України N 15-рп/2002р. від 09.07.2002 зазначено, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Право на судовий захист передбачено й іншими статями Конституції України. Так, частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.
Даний спір виник між юридичними особами, тому в силу ст. 1 ГПК України за своїм суб’єктним складом підвідомчій господарському суду.
Доводи відповідача що зайняте ним приміщення надано взамін знесеного приміщення в порядку ст. 31 п. 5 Закону України «Про телекомунікації» не спростовують позовні вимоги позивача, оскільки даною нормою передбачено, що замовники реконструкції та будівництва мостів, тунелів, колекторів, вулиць, шляхів, будівель, ліній електропередачі зі спільним використанням опор для підвішування ліній телекомунікацій за власні кошти виконують роботи, пов'язані з упорядкуванням і перенесенням телекомунікаційних мереж, що знаходяться в зоні забудови, відповідно до технічних умов, виданих власниками цих мереж. В даній нормі йдеться лише про те, хто несе витрати, пов'язані з упорядкуванням і перенесенням телекомунікаційних мереж, що знаходяться в зоні забудови. Отже, факт перенесення обладнання відповідача в зв’язку із знесенням гуртожитку, в якому розміщувалось АТС, в інше приміщення, яке є державною власністю і знаходиться в оперативному управління позивача, не надає право відповідачу користуватися і цим приміщенням без відповідних правових підстав (договору оренди тощо).
З огляду на вищевикладене, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
За згодою учасників судового процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Усунути перешкоди щодо користування Луганським університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, м. Луганськ, сел. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4, код ЄДРПОУ 08682387 - вбудованими нежитловими приміщеннями № 1-15 площею 245,5 кв.м, які знаходяться на першому поверсі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка, та нежитловим приміщенням № 15 площею 36,8 кв.м, яке знаходиться в підвалі учбового корпусу № 4 ЛДУВС імені Е.О Дідоренка, загальною площею 282,3 кв.м, розміщені за адресою: м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4 “А”, які знаходяться на балансі ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка, шляхом виселення Державного підприємства “Луганськвуглезв’язок”, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1 г, код ЄДРПОУ 32586659 з вказаних приміщень, видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвуглезв’язок”, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1 г, код ЄДРПОУ 32586659 на користь Луганського університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, м. Луганськ, сел. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4, код ЄДРПОУ 08682387 судові витрати у сумі 397 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Рішення підписано 28.12.2009р.
Головуючий суддя Т.М.Мінська
Суддя Н.М. Зюбанова
Суддя М.О.Москаленко
Судове рішення № 7385680, Господарський суд Луганської області було прийнято 23.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/210пн. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: