Постанова № 73856450, 08.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 391/768/17

провадження № 22-ц/781/827/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Голованя А.М., Черненка В.В.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

заявник – Червонослобідська сільська рада

представник заявника – адвокат ОСОБА_1

заінтересована особа – ОСОБА_2 районна державна адміністрація

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Червонослобідської сільської ради Компаніївського району на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2018 року у складі судді Червонописького В.С. у справі за заявою Червонослобідської сільської ради Компаніївського району, заінтересована особа ОСОБА_2 районна державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року Червонослобідська сільська рада звернулась в суд із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа ОСОБА_2 районна державна адміністрація.

Зазначала, що на території Червонослобідської сільської ради Компаніївського району знаходиться земельна частка (пай) загальною площею 6,58 умовних кадастрових гектарів, право власності на яку належить ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 0053665. ОСОБА_3 помер 19 травня 1996 році на території Червонослобідської сільської ради, що підтверджується актовим записом у Книзі обліку свідоцтв про смерть № 4 від 21 травня 1996 року. Саме з цієї дати відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі на земельну частку (пай).

З часу відкриття спадщини та до часу звернення до суду спливло більше 21 року, ніхто із спадкоємців протягом цього часу не прийняв спадщину на цю земельну частку (пай). Сільській раді не відомо чи були у ОСОБА_3 спадкоємці за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини та відмови від її прийняття. ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори роз’яснено, що для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 сільській раді необхідно звернутись в суд.

Просила визнати відумерлою спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), що залишилась після смерті ОСОБА_3, передати право на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_3, як відумерлу спадщину у власність територіальній громаді в особі Червонослобідської сільської ради

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2018 року в задоволенні заяви Червонослобідської сільської ради Компаніївського району про визнання спадщини відумерлою відмовлено. Суд дійшов висновку, що оскільки упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_3, який помер 21 травня 1996 року, ніхто зі спадкоємців не прийняв спадщину, спадщина відповідно до ст.555 ЦК УРСР підлягає переходу до держави. Правила про відумерлу спадщину та її перехід до територіальної громади не застосовуються до спадщини, яка відкрилася до набрання чинності з 01 січня 2004 року ЦК України.

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення заяви. Зазначає, що ЦК України набрав чинності з 01 січня 2004 року. Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року. Тобто правила статті 1277 ЦК України мають застосовуватись до спадщини, яка відкрилась до 01 січня 2003 року та не була прийнята ніким із спадкоємців, що мають право на спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. ОСОБА_3 помер у 1996 році, що свідчить про можливість застосування статті 1277 ЦК України та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки з часу відкриття спадщини до набрання чинності ЦК України спливло майже 8 років. При розгляді справи суд не повинен був застосовувати роз’яснення, надані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», оскільки ці роз’яснення не є джерелом права.

Апеляційне провадження відкрито 10 квітня 2018 року (а.с.71), розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 08 травня 2018 року (а.с.82).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 районна державна адміністрація просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. На момент відкриття спадщини 21 травня 1996 року діяв ЦК УРСР, який взагалі не передбачав перехід прав та обов’язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування. Строк на прийняття спадщини, встановлений нормами ЦК УРСР становив шість місяців та сплив 22 листопада 1996 року. Перехід до держави права на земельну частку (пай), яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 носить безумовний характер. Червонослобідська сільська рада просить суд спростувати право державної власності шляхом застосування більш нового акту цивільного законодавства до відносин, які виникли до набрання чинності цього акту. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР (а.с.77-80).

В засідання апеляційного суду учасники справи, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи під розписку ( а.с.84-97, 88-92), не прибули, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Частиною першою статті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Матеріалами справи підтверджується, що 19 травня 1996 року помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) загальною площею 6,58 умовних кадастрових га (а.с.3,53). До дня смерті спадкодавець з 1991 року проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.76).

Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що така заява не підлягає задоволенню на підставі ст.1277 ЦК України, оскільки згідно з п.п.4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила ст.1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснено, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі — ЦК), законами України: від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі — ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки спадщина відкрилася після смерті ОСОБА_3 19 травня 1996 року, то визнання її в судовому порядку відумерлою на підставі ст.1277 ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, є неправильним та суперечить зазначеним нормам матеріального права.Суд першої інстанції правильно врахував, що Цивільним кодексом УРСР 1963 року не було передбачено визнання спадщини відумерлою. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

За змістом ст.555 ЦК УРСР у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, в разі їх відмови від спадщини або неприйняття ними спадщини, позбавлення їх права спадкування, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави.

В межах доводів та вимог апеляційної скарги підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення заяви не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Червонослобідської сільської ради Компаніївського району залишити без задоволення, а рішенняКомпаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 08 травня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: А.М.Головань

ОСОБА_4