Постанова № 73855274, 26.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/2399/17 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 22-ц/783/348/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. І.

Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м.Львів

Колегія суддів Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, з участю третіх осіб: Стрийської міської ради, Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області, ОСОБА_4 про демонтування самочинної будови та заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову,-

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову оскільки, вважає, що спірне приміщення на вулиці С.Петлюри, 56а у м.Стрий побудоване з порушенням норм ДБН та на невідведеній земельній ділянці і на даний час використовується в комерційних цілях. Дане приміщення не введене в експлуатацію, право власності не оформлено, що дає право забезпечити позов шляхом заборони відповідачу використовувати спірне приміщення в комерційних цілях та заборонити вчиняти дії щодо реєстрації права власності на дане приміщення.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року заяву задоволено частково .

Ухвалено до вступу рішення суду в законну силу заборонити ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, вчиняти дії щодо реєстрації права власності на приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Стрий, вулиця С.Петлюри, 56а.

В задоволенні клопотання в частині заборони ОСОБА_5, використовувати приміщення, яке знаходиться за цією адресою в комерційних цілях відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_5 В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу в частині задоволення вимог про забезпечення позову та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Зазначає, що на даний час не доведено факт порушення норм ДБН оскільки, сам позивач просить провести з цього питання експертизу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про демонтаж самочинного будівництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності та інші відомості, необхідній для забезпечення позову.

Згідно роз»яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв»язку із застосуванням відповідних заходів.

З наявних матеріалів вбачається, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні чи відмові у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки незабезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог в частині демонтажу споруди тому, слід заборонити відповідачу та іншим особам проводити реєстрацію права власності на спірне майно.

В решті ухвала не оскаржується і не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись: п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Залишити ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена 3 травня 2018 року.

Головуючий

Судді