Вирок № 73854910, 08.05.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/88/18

№ провадження 1-кп/453/47/18

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

з участю прокурора Масяка Ю.М.,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2,

її законного представника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

та його захисника – адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні троє малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 16.05.2017 року у темну пору доби, близько 00 год. 05 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та керуючи технічно справним легковим автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по сільській дорозі населеного пункту с. Орявчик Сколівського району Львівської області у напрямку до с. Козьова Сколівського району Львівської області, порушив вимоги розділу 1 п.п. 1.2, 1.5; розділу 3 п.п. 2.3 б, д, 2.9 а); розділу 10 п. 10.1; розділу 11 п. 11.3; розділу 12 п.п. 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України, які виразилися у тому, що він, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вів керований ним транспортний засіб забезпеченням безпечного бокового інтервалу до краю проїзної частини дороги, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, виїхав за межі проїзної частини дороги, що призвело до зіткнення вказаного транспортного засобу з перешкодою у виді бетонної конструкції містка. Внаслідок зіткнення з перешкодою у виді бетонної конструкції містка, транспортний засіб марки ВАЗ-2106 державний номерний знак НОМЕР_2 отримав технічні пошкодження, а його неповнолітній пасажирці – ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 142 від 12.01.2018 року та № 7 від 17.01.2018 року, спричинено перелом правої лонної кістки, струс головного мозку, рани на лівій гомілці і лівій брові, множинні садна обличчя, котрі утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і є середньої тяжкості тілесним ушкодженням, що спричинило тривалий розлад здоров’я. У свою чергу, пасажиру ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи № 143 від 12.01.2018 року та № 8 від 17.01.2018 року, спричинено струс головного мозку, перелом кісток носа, множинні рани обличчя та двох кистей, перелом верхньої щелепи і скульової кістки, котрі утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і є середньої тяжкості тілесним ушкодженням, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, після роз’яснення йому змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та підтвердив наведені в обвинувальному акті обставини. На даний час він щиро кається у скоєному, просить його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції з вказано приводу, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вищенаведеного, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обтяжуючою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при обранні йому міри покарання обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, суд вбачає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Пом’якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при обранні йому міри покарання обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, суд вбачає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра КЗ Сколівської РР «Сколівська ЦРЛ» не перебуває, має на утриманні троє малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Суд враховує і те, що заподіяна обвинуваченим ОСОБА_4 внаслідок кримінального правопорушення майнова шкода потерпілим не відшкодована.

Крім того, як вбачається із виконаної 05.03.2018 року органом з питань пробації досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4, результати його оцінки не показали високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, також окремих осіб, а, отже, існує ймовірність виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

З урахуванням наведених обставин, суд під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у виді обмеження волі на певний строк без позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк. Одночасно суд вважає за можливе та доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України – звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі на певний строк з випробуванням, та покласти на нього певні обов’язки, визначені у ст. 76 КК України.

Долю речових доказів та питання щодо стягнення судових витрат слід вирішити у порядку, визначеному ст. ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_1 – повернути ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1 361 (одну тисячу триста шістдесят одну) грн. 80 коп. витрат на залучення експерта.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою, через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя В.Я. Микитин