Рішення № 7385344, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/26917.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/26917.12.2009

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Ерком»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-інвестиційна компанія»

простягнення 327852,18 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:адвокат ОСОБА_1 (довіреність від 16.10.2009 року)

Від відповідача:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерком»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-інвестиційна компанія»заборгованості за договором на виконання робіт по перенесенню телефонної мережі №22/03-24 від 24.03.2008 року у сумі 321160,65 грн. (у тому числі 263616,55 гривень основного боргу; 23335,34 гривень пені; 6 001,79 гривень 3% річних та 28206,97 гривень інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року порушено провадження у справі № 23/269 та призначено її розгляд на 22.10.2009 року.

Розгляд справи відповідно до статті 77 Господарського кодексу України відкладався.

17.11.2009 року Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому заявлені вимоги заперечив посилаючись на відсутність акту державної приймальної комісії, який є підставою для остаточних розрахунків.

16.12.2009 року Позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Відповідача 263616,55 гривень основного боргу, 23335,34 гривень пені, 8 211,84 гривень 3% річних, 32688,45 гривень інфляційних втрат та покласти на Відповідача судові витрати (в тому числі 5200 грн. послуги адвоката).

Відповідач у судові засідання своїх представників не направляв. Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресами Відповідача, вказаними у позовній заяві, одна з яких відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.12.2009 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 24 березня 2008 року укладено договір №22\03-24, відповідно до якого Позивач зобовязався виконати роботи по перенесенню телефонної мережі з будівельного майданчика Відповідача (двоповерховий паркінг з надбудованими торгівельними приміщеннями, розташований за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 166-Б) та здати в обумовлені строки обєкт в експлуатацію Відповідачу, а Відповідач, в свою чергу, зобовязався оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 3.1 Позивач прийняв на себе обовязок закінчити всі роботи до 15.05.2008 року. Додатковою угодою №5 до договору №22\03-24 сторони продовжили строки виконання робіт до 31.10.2008 року.

Рішенням комісії, відображеним у акті №22/03, затвердженим 06.08.2008 року заступником начальника ЦЕЗ №10 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком», прийнято та введено в експлуатацію завершені будівництвом трубопроводи для прокладки телефонних кабелів та телефонні колодязі по проекту «Перенесення телефонної мережі з будівельного майданчика»за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 166-Б.

Рішенням комісії, відображеним у акті №22/03, затвердженим 31.10.2008 року заступником начальника ЦЕЗ №10 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком», прийнято та введено в експлуатацію прокладені телефонні кабелі перенесеної мережі на обєкті за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 166-Б.

Таким чином, наявними у справі документами спростовується твердження Відповідача про відсутність акту державної комісії з введення в експлуатацію, який є підставою для остаточних розрахунків. Про існування означених документів Відповідач не міг не знати, оскільки замовником введення в експлуатацію виступав саме Відповідач та підписи його посадових осіб присутні на актах, як членів приймальної комісії.

До того ж, матеріали справи містять дві письмові відповіді Відповідача на заявлені Позивачем претензії про сплату суми боргу, якими підтверджується наявність заборгованості без посилань на додаткові обовязки Позивача та вибаченнями за затримку платежів. Листи №121/2009 від 12.03.2009 року та №483/2009 від 28.05.2009 року підписані генеральним директором Відповідача та скріплено печаткою товариства.

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в за вересень 2008 року Відповідачем прийнято без застережень та зауважень виконання Позивачем будівельних та монтажних робіт загальною вартістю 450502,8 гривень.

Виконані Позивачем роботи оплачені лише частково, що підтверджено актами звіряння розрахунків станом на 15.06.2009 року та станом на 28.07.2009 року, підписаними керівниками сторін та скріплені печатками. Сума боргу складає 263616, 55 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, невиконання господарського зобовязання Відповідачем та наявність його заборгованості перед Позивачем належним чином доведено та документально підтверджено, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 263616, 55 грн. підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка є способом забезпечення виконання зобовязань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 11.2 договору №22\03-24 від 24.03.2008 року встановлено відповідальність замовника (Відповідача) за порушення ним строків перерахування платежів у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач, відповідно до наведеного ним розрахунку, заявив позовну вимогу про стягнення пені за період з 01.12.2008 року по 03.09.2009 року.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Позивач не врахував зазначеної вимоги законодавства та надав суду розрахунок пені за більший період часу, ніж встановлений законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за період прострочення у шість місяців у сумі 15816,98 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд погоджується з наданим Позивачем розрахунком трьох процентів річних та задовольняє відповідну вимогу (станом на 16 грудня 2009 року) у сумі 8211,84 гривень.

Суд також погоджується з наданим Позивачем розрахунком інфляційних втрат та задовольняє відповідну вимогу (станом на 01.12.2009 року) у сумі 32688,45 гривень.

Позичем також заявлено вимогу про відшкодування на його користь витрат на послуги адвоката у сумі 5200 гривень.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката розподіляється між сторонами залежно від результатів розгляду справи. Питання про розподіл господарських витрат, включаючи витрати на адвоката, має розглядатись водночас з розглядом справи, у якій ці послуги надавалися, що передбачено ст.ст.49, 84 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання адвокатських послуг №12/09 від 02.09.2009 року вирішення питання стягнення заборгованості з Відповідача було доручено приватному підприємству «Юридична фірма «Радник». Пунктом 2.3 цієї угоди визначено, що представляти інтереси Позивача буде адвокат ОСОБА_1 Платіжними дорученнями №78 від 03.09.2009 року та №132 від 20.10.2009 року Позивачем було перераховано у якості оплати адвокатських послуг 5200 гривень.

У судових засіданнях інтереси Позивача представляла адвокат ОСОБА_1 (адвокатське свідоцтво №НОМЕР_1 від 01.06.2001 року).

Таким чином, суд встановлює, що у даному випадку сума витрат на адвокатські послуги може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита і витрати на послуги адвоката - пропорційно розміру задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-інвестиційна компанія"(86147, Донецька область, м. Макіївка, квартал Гвардійській буд. 21, офіс 107, ідентифікаційний код 33440660) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ерком» (03134, м. Київ, вул. Жолудєва, 4-Б, кв. 32, ідентифікаційний код 21584755) 263616,55 грн. (двісті шістдесят три тисячі шістсот шістнадцять гривень 55 коп.) основного боргу; 15816,98 грн. (пятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 98 коп.) пені; 8211,84 грн. (вісім тисяч двісті одинадцять гривень 84 коп.) трьох процентів річних; 32688,45 грн. (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 45 коп.) інфляційних втрат; 3203,34 грн. (три тисячі двісті три гривні 34 коп.) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5186,60 (пять тисяч сто вісімдесят шість гривень 60 коп.) витрат на послуги адвоката.

3.Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 22.12.2009 року.