Рішення № 7385322, 28.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/65928.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні технології» До

Треті особиПромислового об’єднання «Укрпротез»

1)          Міністерство праці та соціальної політики України

2) Міністерство фінансів України

3)          Державне Казначейство України

простягнення 2800 255, 94 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Кушнаренко І.О. –представник за довіреністю від 23.12.2009 року; Від відповідача:

Від третіх осіб:Лисиця О.В. –представник за довіреністю від 30.07.2008 року;

1)          не з’явились;

2)          не з’явились;

3)          Проніна Е.С. –представник за довіреністю від 16.06.2009 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні технології» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Промислового об’єднання «Укрпротез»про стягнення заборгованості у сумі 2031 379, 00 грн., збитків від інфляції у сумі 205169, 28 грн., 3% річних у розмірі 53831, 54 грн., пені у розмірі 367679, 59 грн. та штрафу у сумі 142196, 53 грн. за договором підряду № 139/08 від 24.07.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.12.2009 року. Залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України та Державне Казначейство України.

Представник позивача у судовому засіданні 28.12.2009 року надав пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що договір підряду № 139/08 від 24.07.2008 року був укладений на виконання програми 2501170 «Розробка нових видів протезно-ортопедичних виробів та обслуговування інвалідів у стаціонарах при протезних підприємствах».

Представник відповідача у судовому засіданні 28.12.2009 року проти основної суми заборгованості не заперечував, проте зазначив, що заборгованість виникла внаслідок недофінансування бюджетної програми у сумі 2031379, 00 грн. на підтвердження чого надав довідку з Управління державного казначейства у Подільському районі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, відповідно до якої вказується, що станом на 01.01.2009 року в Управлінні Державного казначейства у Подільському районі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві була зареєстрована кредиторська заборгованість у сумі 2031379, 00 грн. за договором підряду № 139/08 від 24.07.2008 року. Проти стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, 3% річних та збитків від інфляції заперечував.

Представник третьої особи 3 у судовому засіданні 28.12.2009 року надав пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що розписом Державного бюджету на 2009 рік за бюджетною програмою 2501170 «Розробка нових видів протезно-ортопедичних виробів та обслуговування інвалідів у стаціонарах при протезних підприємствах»Міністерству праці та соціальної політики України передбачено асигнування на січень-грудень поточного року в сумі 11000000, 00 грн. Відповідно до розподілів відкритих асигнувань, наданих головним розпорядником коштів, асигнування за зазначеною програмою спрямовані в сумі 9566900, 00 грн. або 87% планових призначень.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 28.12.2009 року не з’явився, проте через загальний відділ діловодства суду надав пояснення, згідно із якими зазначив, що загальне виконання укладених договорів ТОВ «Будівельні технології»становить 61233010, 00 грн.. Недофінансування за бюджетною програмою 2501170 станом на 01.01.2009 року склало 2031379, 00 грн. Крім того, Міністерство просило розглядати справу без участі свого представника.

У судове засідання 28.12.2009 представник третьої особи 2 не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні технології» (надалі –підрядник) та Промисловим об’єднанням (надалі –замовник) був укладений договір підряду № 139/08 (надалі - договір), за яким на підставі протоколу переговорів від 15.07.2008 року № 1/08 замовник доручає, а підрядник зобов’язується на свій ризик виконати власними та залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації та умов договору, роботи по будівництву, реконструкції та модернізації державних, у тому числі казенних протезно-ортопедичних підприємств та узгодженим календарним планом виконання робіт, здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи, ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли у підрядника у ході виконання робіт у гарантійні строки, а замовник зобов’язується оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт, передбачених даним договором, та витрати на їх виконання складають 23492157, 00 грн.

Згідно із п. 4.1 договору встановлено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як встановлено судом, договір № 139/08 від 24.07.2008 року був укладений в рамках бюджетної програми 2501170 «Розробка нових видів протезно-ортопедичних виробів та обслуговування інвалідів у стаціонарах при протезних підприємствах». Міністерству праці та соціальної політики України передбачено асигнування на січень-грудень поточного року в сумі 11000000, 00 грн. Відповідно до розподілів відкритих асигнувань, наданих головним розпорядником коштів, асигнування за зазначеною програмою спрямовані в сумі 9566900, 00 грн. або 87% планових призначень.

Позивач роботи по договору виконав належним чином, та в терміни, які передбачені відповідачем на загальну суму 23280 089, 60 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт проміжними платежами по мірі виконання робіт в обсязі 95% загальної вартості робіт.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що після виконання повного комплексу робіт по всіх об’єктах, вказаних у п. п. 1.2 договору, виправлення недоліків та усунення дефектів, приймання об’єктів реконструкції, та виконання підрядником умов, зазначених у п. 7.4 договору, замовник здійснює остаточний розрахунок з підрядником в розмірі 5% загальної вартості робіт.

Відповідач здійснив розрахунок з позивачем на загальну суму 21248710, 60 грн. Водночас роботи виконані згідно актів приймання виконаних підрядних робіт № 2 від 22.12.2008 року, № 6 від 22.12.2008 року, № 7 від 22.12.2008 року, № 11 від 22.12.2008 року, № 12 від 22.12.2008 року, № 13 від 22.12.2008 року, № 14 від 22.12.2008 року, № 15 від 22.12.2008 року та № 16 від 22.12.2008 року на загальну суму 2031379, 00 грн. залишилися не оплаченими.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 2031379, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови договору № 1/п від 08.05.2008 року свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач належним чином виконав роботи за договором на загальну суму 23492157, 00 грн., і ці роботи були прийняті відповідачем. Проте відповідач за роботи виконані згідно актів приймання виконаних підрядних робіт № 2 від 22.12.2008 року, № 6 від 22.12.2008 року, № 7 від 22.12.2008 року, № 11 від 22.12.2008 року, № 12 від 22.12.2008 року, № 13 від 22.12.2008 року, № 14 від 22.12.2008 року, № 15 від 22.12.2008 року та № 16 від 22.12.2008 року на загальну суму 2031379, 00 грн. не розрахувався.

Відповідач проти основної суми заборгованості не заперечував, проте зазначив, що заборгованість виникла внаслідок недофінансування бюджетної програми 2501170 «Розробка нових видів протезно-ортопедичних виробів та обслуговування інвалідів у стаціонарах при протезних підприємствах»у сумі 2031379, 00 грн.

Як встановлено судом, 02.06.2009 року листом № 920/02 Промислове об’єднання «Укрпротез»звернулося до Міністерства праці та соціальної політики України щодо погашення заборгованості у сумі 2031379, 00 грн. протягом 2009 року. В свою чергу Міністерство праці та соціальної політики України листом № 7121/0/14-09/04 від 24.06.2009 року звернулося до Міністерства фінансів України з проханням про виділення коштів для погашення зазначеної заборгованості у сумі 2031379, 00 грн.

Міністерство фінансів України відповіді на даний лист не надало. Кошти, на до фінансування бюджетної програми 2501170 «Розробка нових видів протезно-ортопедичних виробів та обслуговування інвалідів у стаціонарах при протезних підприємствах»не надійшли.

Крім того, довідки з Управління державного казначейства у Подільському районі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, відповідно до якої вказується, що станом на 01.01.2009 року в Управлінні Державного казначейства у Подільському районі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві була зареєстрована кредиторська заборгованість у сумі 2031379, 00 грн. за договором підряду № 139/08 від 24.07.2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, договір підряду є оплатним договором. Тобто обов’язок відповідача як замовника по договору № 139/08 від 24.07.2008 року оплатити прийняті роботи виникає згідно із положеннями закону та п. 1.1 договору № 139/08 від 24.07.2008 року.

При цьому в п. 5.1, 5.3 договору № 139/08 від 24.07.2008 року сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов’язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма чинного законодавства України передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обов’язковою умовою є те, щоб подія, з настанням якої підлягає виконанню зобов’язання, неминуче настала.

В свою чергу, в договорі № 139/08 від 24.07.2008 року сторони правочину погодили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт по мірі виконання робіт, проте фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач не є стороною у правовідносинах між Промисловим об’єднанням «Укрпротез» та державним органом, який виділяє кошти з Державного бюджету на фінансування видатків відповідача.

В свою чергу, Державне казначейство України зазначило, що відповідно до розподілів відкритих асигнувань, наданих головним розпорядником коштів, асигнування за програмою 2501170 «Розробка нових видів протезно-ортопедичних виробів та обслуговування інвалідів у стаціонарах при протезних підприємствах»спрямовані у сумі 9566900, 00 грн. або 87% планових призначень. Без повідомлення, коли буде до фінансована зазначена програма.

Тобто, подія, на яку посилаються сторони в пункті 4.1 договору № 139/08 від 24.07.2008 року, взагалі може не настати, не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

За таких обставин подія, яка зазначена сторонами в пункті 4.1 договору, не може бути визнана судом такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки державного органу, уповноваженого здійснювати фінансування видатків відповідача.

Суд відзначає, що включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку з оплати виконаних робіт, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 538 ЦК України встанволено, що сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Крім того, згідно із п. 1.3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у проектній документації та додатках до договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконаня робіт, у разі внесення замовником змін до проектної документації, у разі зменшення обсягів бюджетного фінансування на зазначені цілі.

Пунтком 3.4 договору встановлено, що замовник може у разі необхідності, обумовленої бюджетним фінансуванням зазначених робіт, прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконаних робіт, шляхом укладення додаткових угод до договору, у тому числі, до календарного плану виконання робіт, договірної ціни тощо.

Відповідачем не надано доказів того, що він повідомив позивача про зменшення обсягів бюджетного фінансування та не зупинив роти у зв’язку із зазначеним.

25.06.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 23/06-1 з вимогою сплатити суму заборгованості.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем у строк до 02.07.2009 року.

Тому вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2031379, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 53 831, 54 грн. та збитків від інфляції у розмірі 205169, 28 грн.

Відповідач вказує, що розрахувався за виконані роботи частково через відсутність відповідного бюджетного фінансування.

Посилаючись на вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення порушення зобов’язання, відповідач вважає, що згідно з частиною 2 статті 218 ГК України підстави господарсько-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) визначені у статті 217 ГК України як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/ або правові наслідки; такими засобами є відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання та не є господарськими санкціями.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи відповідача непереконливими та відхиляє їх.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем у строк до 02.07.2009 року, а тому 3% річних нараховуються починаючи з 03.07.2009 року.

Розрахунок 3 % річних:

2031379, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 139 (03.07.2009 року по 18.11.2009 року) / 365 = 23 207, 81 грн.

Таким чином, за перерахунком суду 3% річних становлять 23 207, 81 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

2031379, 00 грн. (заборгованість) * 100,5% (зведений індекс за липень-жовтень 2009 року) –2031 379, 00 грн. = 10 156, 90 грн.

Отже, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 10156, 90 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 367 679, 59 грн. та штраф у сумі 142196, 53 грн. відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України.

Згідно із ч. 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-          за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

-          за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У ході розгляду справи відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення штрафу та пені, у зв’язку із тим, що прострочення виконання зобов’язання щодо сплати вартості виконаних робіт виникло не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Водночас, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи те, що відповідач є бюджетною організацією та те, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв’язку із недофінансуванням бюджетної програми та беручи до уваги, що відповідач здійснив всі дії спрямовані на погашення суми заборгованості, суд дійшов висновку про зменшення суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 500, 00 грн. та суми штрафу, який підлягає стягненню з відповідача до 500, 00 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 530, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Промислового об’єднання «Укрпротез»(04070, м. Київ, вул.. Фролівська, 6/8, корп. 15; код ЄДРПОУ 03187683) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні технології»(61058, м. Харків, вул. Культури, 9, к. 1; код ЄДРПОУ 32217915) заборгованість у розмірі 2031379 (два мільйони тридцять одна тисяча триста сімдесят дев’ять) грн. 00 коп., пеню у сумі 500 (п’ятсот) грн. 00 коп., штраф у розмірі 500 (п’ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 23 207 (двадцять три тисячі двісті сім) грн. 81 коп., збитки від інфляції у сумі 10156 (десять тисяч сто п’ятдесят шість) грн. 90 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 18 811 (вісімнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 35 коп., та 174 (сто сімдесят чотири) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя           Дідиченко М.А.