Рішення № 7385296, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/30617.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/306                                                                                 17.12.2009

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Промметалсервіс»

додержавного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

простягнення 18318,20 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Хавін О.В. (довірність від 15.09.2009 року)

від відповідача:юрисконсульт Шевченко О.Г. (довіреність від 11.11.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промметалсервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»заборгованості за договором поставки №02/08/28/03 від 28.02.2008 року у сумі 18318,20 грн. (у тому числі 15458,4 гривень основного боргу та 2 859,80 гривень пені). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Відповідач у відзиві проти наявності суми основного боргу не заперечував, проте не погодився із розміром заявленої до примусового стягнення пені. Крім того, Відповідач просив суд відстрочити виконання прийнятого судового рішення.

14.10.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/306 та призначено її розгляд на 03.11.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 17.12.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резулятивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №02/08/28/03, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити круги мідні, круги латунні, мідь листову, труби мідні та іншу промислову продукцію, кількість та характеристики якої визначені додатком №1 до договору. Відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити поставлені йому товари.

Статтею 265 Господарського кодексу України та статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона зобов’язується передати у встановлений договором строк (строки) товар (товари) у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти його та сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач відповідно до договору поставки №02/08/28/03 від 28.02.2008 року передав Відповідачу товари на загальну суму 15476,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000212 від 04.09.2008 року та №РН-0000188 від 07.09.2008 року. Від імені Відповідача видаткові накладні підписані уповноваженими довіреностями серії ЯОШ №794894 від 04.09.2008 року та серії ЯОШ №794756 від 07.08.2008 року особи.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач передав Відповідачу товар на суму 15476,40грн.

Відповідно до пункту 7.2 договору №02/08/28/03 від 28.02.2008 року Відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 15 банківських днів з дня його одержання. Днем одержання товару вважається день підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Проте у встановлені договором строки отримані Відповідачем товари не були оплачені.

Заборгованість у сумі 15476,4 грн. Відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання Відповідачем, яке полягає у несвоєчасній сплаті Позивачу вартості переданого ним товару.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка є способом забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 11.4 договору №02/08/28/03 від 28.02.2008 року встановлено відповідальність Відповідача у випадку прострочення ним оплати отриманого товару, яка полягає у сплаті на користь Позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Суд перевірив розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення пені та вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Позивач не врахував зазначеної вимоги законодавства та надав суду розрахунок пені за більший період часу, ніж встановлений законом. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за період у шість місяців прострочки у сумі 1849,93 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита пропорційно до задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з будь-якого банківського рахунку, виявленого державною виконавчою службою під час виконання судового рішення, державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська,74, ідентифікаційний код 14294471) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промметалсервіс»(03056, м. Київ, вул. Гетьмана, 27, ідентифікаційний код 31861246) 15458,40 (п’ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят вісім гривень 40 коп.) основного боргу; 1849,93 грн. (одну тисячу вісімсот сорок дев’ять гривень 93 коп.) пені; 173,07 грн. (сто сімдесят три гривні 07 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.           Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 22.12.2009 року.