Ухвала суду № 73852920, 08.05.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5153/17

провадження № 1-м/361/1/18

08.05.2018

У Х В А Л А

08 травня 2018 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді - Міхієнкової Т.Л.

при секретарі - Гамалій О.В.

з участю прокурора - Ковальчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України щодо ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Вироком Курчатовського районного суду м. Челябінська від 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, пунктом «г» частини 4 статті 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років без позбавлення права займати відповідні посади або займатися відповідною діяльністю, без штрафу.

30.08.2017 року до Броварського міськрайонного суду Київської надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Курчатовського районного суду м. Челябінськау відповідність із законодавством України, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 1 ГУФСВП Росії по Челябінській області»; кінець відбуття строку покарання – 06.02.2023.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1.

04.07.2017 року наказом № 2149/5 Міністерства юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючись статтею 606 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 17.03.2017 за № 06-30767/17.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з'явився, в клопотанні просив розгляд даного клопотання провести за відсутності їх представника .

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання Міністерства юстиції України, вважав необхідним задовольнити клопотання про приведення вироку у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1, вважаючи його засудженим за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років без конфіскації майна. Строк покарання останньому рахувати з 29.08.2016 року, зарахувавши в строк відбуття покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України строк тримання під вартою з 07.02.2016 року по 29.08.2016 року.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України покарання, призначеного ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 602 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст.603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК, відмічає, що в Україні діє Закон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року» від 22.09.1995 року N 337/95-ВР.

Зазначена Європейська конвенція згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 610 Кримінального процесуального кодексу України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

З огляду на зазначені норми, суд констатує, що відповідальність за суспільно небезпечні діяння, за які засуджено ОСОБА_1 в Російській Федерації, передбачена також законодавством України.

Дії ОСОБА_1, засудженого вироком Курчатовського районного суду м. Челябінська від 29 серпня 2016 року до позбавлення волі строком на 7 років за вчинення злочину, кваліфіковані за частиною третьою статті 30 пунктом «г» частиною четвертою статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації(КК РФ) (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі) ).

Згідно вищевказаного вироку, предметом злочину, за який було засуджено ОСОБА_1,є наркотичний засіб, що містить у собі похідне N-метилефедрону - PVP (?-пірролідиновалерофенон), масою 14,29 г.

За інформацією, наданою науково-дослідними та експертними установами, хімічна речовина PVP (синоніми назви: a-PVP), а-пірролідиновалерофенон, alfa-pirrolidinovalerofenon, alpha-PVP), хімічна назва: 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (1-phenyl-2-(pyrrolidin-1-yl)pentan-1-one), станом на 16.03.2018 як самостійна позиція включена до списку № 2 Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, тому її обіг на території України підпадає під дію заходів контролю, регламентованих Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Розміри психотропної речовини PVP, що знаходиться в незаконному обігу, затверджені наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 512/4733, та становлять відповідно:

невеликі до 0,15 г;

великі від 1,5 г до 15,0 г;

особливо великі 15,0 г і більше.

За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність, а саме:

- закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин у великих розмірах і відповідно до діючого законодавства України кваліфікується ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 307 КК України і карається позбавленням волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктом «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.

Таким чином, враховуючи, що вчинене засудженим ОСОБА_2діяння за вироком суду Російської Федерації є злочином, відповідальність за який також передбачена Кримінальним кодексом України, і сам засуджений згодний на його передачу до України для подальшого відбуття покарання, слід дійти висновку, що є всі достатні та законні підстави для приведення вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України. Вирок Курчатовського районного суду м. Челябінська від 29.08.2016 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.30, п. «г» ч .4 ст. 228-1 КК РФ та призначено покарання у виді 7 (семи ) років позбавлення волі, слід привести у відповідність із законодавством України дотримуючись вимог пункту «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб, та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст .307 КК України до 7 (семи ) років позбавлення волі.

Оскільки санкція ч.4 ст. 228.1 КК РФ на відміну від ч. 2 ст. 307 КК України не передбачає додаткового покарання у виді конфіскації майна, її застосування погіршить становище засудженого, суд не вправі застосовувати до ОСОБА_1 такий вид додаткового покарання.

Строк покарання засудженому необхідно рахувати з 29.08.2016 року, зарахувавши у строк відбуття покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України строк тримання під вартою з 07.02.2016 року по 29.08.2016 року.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст. 372, 602, 609, 610, 614 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Вирок Курчатовського районного суду м. Челябінська від 29.08.2016 року,за яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30,п. «г» ч. 4 ст. 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації ( КК РФ), на підставі ч.1 ст. 62, ст. 64 КК РФ призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без позбавлення права займати відповідні посади або займатися відповідною діяльністю, без штрафу привести у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1 вважати засудженим за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, без конфіскації майна.

Строк покарання засудженому необхідно рахувати з 29.08.2016 року, зарахувавши у строк відбуття покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України строк тримання під вартою з 07.02.2016 року по 29.08.2016 року.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором - до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня проголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання її копії.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

Суддя Т.Л.Міхієнкова