Постанова № 73852805, 08.05.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/1421/17

Провадження № 22-ц/779/619/2018

Категорія 23

Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.

Суддя-доповідач Мелінишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

гол овуючого (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

учасники справи: позивач (апелянт) - ОСОБА_2, відповідачі - фізична особа - підприємець ОСОБА_3, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Долинського районного суду в складі судді Керніцького І.І., постановлену 27 березня 2018 року в м. Долині Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом, уточнивши його в подальшому, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договорів оренди частини нежитлових приміщень.

Ухвалою Долинського районного суду від 27 березня 2018 року за клопотанням відповідача ОСОБА_3 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №343/1116/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання в формально спільному сумісному майні подружжя права особистої приватної власності, поділ іншої частини майна подружжя та визнання договору купівлі-продажу із державною реєстрацією права власності на частину майна подружжя удаваним та фіктивним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду.

На її думку, зупиняючи провадження в справі суд не врахував постановлену ним ухвалу від 6 лютого 2018 року, якою відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 про об'єднання цих справ в одне провадження. Таку мотивовано тим, що предмети позову в справах є різними. Крім того, вважає, що реальний поділ майна не може вплинути на результати розгляду даної справи.

Також вказує, що в оскарженій ухвалі не зазначено в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №343/1116/17.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 посилається на обґрунтованість висновків суду. За змістом вимог в обох справах предметом позову є спірне торгово-офісне приміщення. Тому рішення в цивільній справі №343/1116/17 може вплинути на результат розгляду даної справи. Відповідно вважав, що ухвала про зупинення провадження в справі постановлена судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У зв'язку з чим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

За положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору в обох справах є торгово-офісне приміщення за адресою: м. Долина, пр. Незалежності, 10; обставини, встановлені у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, оскільки можуть повністю чи частково виключити задоволення позову в даній справі.

Проте, колегія суддів не погоджується з цим висновком з таких підстав.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

У справі, яка переглядається, заявлена позовна вимога про розірвання договорів оренди частини нежитлових приміщень.

Водночас у справі №343/1116/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 вирішується питання визнання права особистої приватної власності, поділ майна подружжя та визнання договору купівлі-продажу із державною реєстрацією права власності на частину майна подружжя удаваним та фіктивним.

Проте, на порушення вимог п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд першої інстанції не вказав, у чому саме полягає передбачена законом об'єктивна неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої цивільної справи, що перебуває у провадженні цього ж суду, які саме обставини можуть мати істотне значення для її розгляду.

Також суд не врахував, що не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Згідно статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договорів оренди частини нежитлових приміщень. 26 грудня 2017 року ухвалою Долинського районного суду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Долинського районного суду від 27 листопада 2017 року в цій справі задоволено. Заочне рішення Долинського районного суду від 27 листопада 2017 року скасовано, справу №343/1421/17 призначено до розгляду в позовному провадженні на 15 січня 2018 року (а.с.1-2, 73-74, 83-85,101).

В подальшому, як підтверджується матеріалами справи, 12 січня 2018 року ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги (а.с.114-115).

Встановлено, що ухвалою Долинського районного суду від 6 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про об'єднання в одне провадження цієї цивільної справи з іншою цивільною справою №343/1116/17 зважаючи на те, що предмети позову в них різні. Після чого ОСОБА_3 заявлено клопотання про зупинення провадження в даній справі до вирішення іншої.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Враховуючи викладене, суд вважає, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Долинського районного суду від 27 березня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин