Рішення № 73851800, 07.05.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14242/17

Провадження № 2/344/1612/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з наведеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що у період з 29.08.2008 року по 22.05.2017 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, жили однією сім'єю та вели спільне господарство. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.05.2017 року шлюб ніж ними розірвано. У шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.02.2014 року із позивача в користь відповідача було вирішено з 30.01.2014 року стягувати аліменти на утримання дітей, розмір яких є достатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку дітей (1/3 частка від усіх доходів але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно). Під час перебування у шлюбі, ними було придбано нерухоме майно, що зареєстровано за відповідачем, проте належить обом сторонам на праві спільної сумісної власності, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку, термоблоки зазначеного у плані літерою «А», житловою площею 63,7кв.м., загальною площею 109,7кв.м., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 36652158 на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, укладеного 18.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2318, що підтверджується відомостями Інформаційної довідки № 100550736 від 17.10.2017 року; земельна ділянка площею 0,0333га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 18.05.2013 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2320, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.12.2011 року на ім'я ОСОБА_9 із відповідною відміткою про перехід права власності. Домоволодіння знаходиться безпосередньо на вищезазначеній земельній ділянці. Джерелом придбання даного майна є кошти позивача. Пунктом 10 договору купівлі-продажу домоволодіння та абз. 5 договору купівлі-продажу земельної ділянки сторонами встановлено, що предмети продажу набуваються сторонами у шлюбі, отже є об'єктами спільної сумісної власності подружжя. На даний час відповідач з дітьми проживає окремо, згоди на добровільний поділ майна між сторонами не досягнуто. Вартість домоволодіння станом на 19.10.2017 року становить 860000грн., вартість земельної ділянки станом на 19.10.2017 року становить 104760грн., що підтверджується відповідними звітами про оцінку житлового будинку та про оцінку вартості земельної ділянки.На підставі наведеного просив суд здійснити поділ спільного майна подружжя: виділити ОСОБА_1 у власність 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку, термоблоки зазначеного у плані літерою «А», житловою площею 63,7кв.м., загальною площею 109,7кв.м., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 36652158, придбаного на договору купівлі-продажу домоволодіння, укладеного 18.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2318, та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0333га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2, придбаної на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 18.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2320, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.12.2011 року. Здійснити розподіл судових витрат.

05.02.2018 року позивач уточнив позовні вимоги, а саме прохальну частину позовної заяви, оскільки була допущена описка та неточно сформульовано позовну вимогу, просив суд у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку, термоблоки зазначеного у плані літерою «А», житловою площею 63,7кв.м., загальною площею 109,7кв.м., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 36652158, придбаного на договору купівлі-продажу домоволодіння, укладеного 18.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2318, вартістю 430000грн., та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0333га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2, придбаної на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 18.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2320, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.12.2011 року, вартістю 52380грн. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку, термоблоки зазначеного у плані літерою «А», житловою площею 63,7кв.м., загальною площею 109,7кв.м., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 36652158, придбаного на договору купівлі-продажу домоволодіння, укладеного 18.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2318, вартістю 430000грн., та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0333га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2, придбаної на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 18.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Квочак Л.Т., в реєстрі № 2320, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.12.2011 року, вартістю 52380грн. В іншій частині позовну заяву вважати незмінною (а.с.127).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_11 в судовому засіданні позов заперечив, посилаючись на відзив (а.с.135), просив в задоволенні позову відмовити, оскільки позивач звернувся із позовом про поділ майна подружжя, однак в кінцевому результаті не ставить вимогу про його поділ в натурі, а про визнання за ним права власності, що суперечить правовим підставам закладеного ним позову і не вирішує спору по суті.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.08.2003 року, який рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.05.2017 року розірвано (а.с.5-6).

У сторін від шлюбу народилось двоє дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з копією виконавчого листа, виданого Івано-Франківським міським судом 15.01.2015 року, на підставі рішення Івано-Франківського міського суду з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 з 30.01.2014 року стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходу щомісячно, але неменше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, визначеного державою для дітей відповідної вікової категорії (а.с.101).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу домоволодіння від 18.05.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т., та зареєстровано в реєстрі за № 2318, ОСОБА_8 18.05.2012 року придбала домоволодіння АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку, термоблоки, зазначеного у плані літерою «А», житловою площею 63,7кв.м., загальною площею 109,7кв.м (а.с.7-8), що підтверджується також копією витягу з державного реєстру правочинів від 18.05.2012 року (а.с.9).

Пунктом 10 Договору купівлі-продажу домоволодіння від 18.05.2012 року передбачено, що покупець на момент придбання домоволодіння, яке є предметом цього договору, перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Його згода на придбання домоволодіння викладена в заяві, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т. 18.05.2012 року за реєстровим № 2317.

Право власності на вищевказане домоволодіння зареєстровано за відповідачем, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 100550736 від 17.10.2017 року (а.с.10).

Відповідно до копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с.11-17) домоволодіння адресою: АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку, термоблоки, зазначеного у плані літерою «А», житловою площею 63,7кв.м., загальною площею 109,7кв.м.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.05.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т., та зареєстровано в реєстрі за № 2320, ОСОБА_8 18.05.2012 року придбала земельну ділянку площею 0,0333га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2 (а.с.60-61), що підтверджується також копією витягу з державного реєстру правочинів від 18.05.2012 року (а.с.62), копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.12.2011 року на ім'я ОСОБА_9 із відповідною відміткою про перехід права власності (а.с.65).

Пунктом 5 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.05.2012 року передбачено, що покупець на момент придбання домоволодіння, яке є предметом цього договору, перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Його згода на придбання домоволодіння викладена в заяві, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т. 18.05.2012 року за реєстровим № 2317.

Позивач зазначив, що джерелом придбання даного майна є його кошти, на підтвердження додав копію розписки, складеної продавцями перелічених об'єктів нерухомого майна, де зазначено, що позивач особисто вносив кошти в рахунок оплати за їх придбання (а.с.100).

Отже, домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0333га, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2, придбана під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (надалі СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічну норму містить і п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Судом з'ясовано обсяг спільного нажитого майна, це: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0333га, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2. Дані об'єкти нерухомого майна придбано 18.05.2012 року на спільні кошти подружжя.

Як вбачається із Звіту про оцінку житлового будинку, загальною площею 109,7 кв.м., який належить ОСОБА_8 на праві приватної власності по АДРЕСА_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТзОВ «ЕКА-Захід» 30.09.2017 року, ринкова вартість даного житлового будинку без урахування ПДВ становить 860000грн. (а.с.18-36,37-59).

Як вбачається із Звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки несільськогосподарського призначння площею 333кв.м., наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТзОВ «ЕКА-Захід» 20.10.2017 року, ринкова вартість земельної ділянки без урахування ПДВ становить 104760грн. (а.с.65-99).

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України закріплено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

01.02.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено пропозицію про поділ спільного майна подружжя, яку ОСОБА_2 отримала 07.02.2018 року (а.с.140,141).

В даній справі сторони не дійшли згоди щодо розподілу їх спільного майна, а тому воно підлягає поділу в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є обгрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню без визнання права власності на 1\2 частину спірного будинку та земельної ділянки за відповідачем, а тому слід визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0333 га, кадастровий номер НОМЕР_3 для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2, в порядку поділу спільного майна подружжя.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 60, 69 ч.1, 70 ч.1 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 368 ч.3 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, і/н НОМЕР_1, право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку, термоблоки зазначеного у плані літерою «А», житловою площею 63,7 кв.м., загальною площею 109,7 кв.м., в порядку поділу спільного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_1, і/н НОМЕР_1, право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0333 га, кадастровий номер НОМЕР_3 для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2, в порядку поділу спільного майна подружжя.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 07 травня 2018 року.