Постанова № 73851549, 08.05.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/811/17 Головуючий у 1-й інст. Бабич С. В.

Категорія 47 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря Ковальської Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №290/811/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Печанівська сільська рада Романівського району Житомирської області про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Бабича С.В. в смт Романів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по вул. Гордіївській, 1 у с. Печанівка Романівського району Житомирської області, шляхом знесення встановленої огорожі (паркану), який зведений на місці під’їзду до домоволодіння та відновлення старого паркану, котрий був знесений.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивувала тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Постановляючи ухвалу про закриття провадження суд посилався на те, що з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже ухвалено рішення суду, яке набрало законної сили. Однак, на момент винесення рішення суду за попереднім позовом – 11.02.2016, вона не була власником земельної ділянки, і тільки 07.07.2017 зареєструвала право власності на неї, у зв’язку з чим має право на підставі ст.391 ЦК України захищати своє право власності шляхом усунення перешкод у користуванні своєю земельною ділянкою, а не житловим будинком. А тому, предмет спору за позовом від 10.10.2017 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою зовсім інший, у зв’язку з чим не було підстав для закриття провадження у справі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка належить позивачці.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року провадження у справі закрито.

Закриваючи на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що в жовтні 2015 року ОСОБА_1 вже зверталася до Романівського районного суду Житомирської області із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, а саме житловим будинком з господарськими спорудами, розташованим на земельній ділянці по вул.Гордіївській, 1 у с. Печанівка Романівського району Житомирської області, в якому просила зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні позивачем цим будинком шляхом знесення паркану, який зведений на місці під’їзду до домоволодіння та відновлення старого паркану, який був знесений (справа №290/1038/15-ц). Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2016 року, яке набрало законної сили 06 квітня 2016 року, у задоволені вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна з огляду на таке.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановленні з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Звертаючись до суду у жовтні 2015 року (справа №290/1038/15-ц), позивачка заявляла позов, предметом якого була матеріально-правова вимога про усунення перешкод в користуванні власністю – житловим будинком з господарськими надвірними спорудами по вул. Гордіївській, 1 у с. Печанівка Романівського району Житомирської області.

На відміну від попередньої справи, у даній справі, предметом позову є інша матеріально-правова вимога - усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. Гордіївській, 1 у с. Печанівка Романівського району Житомирської області, право власності на яку ОСОБА_1 набула після набрання рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2016 року по справі №290/1038/15 законної сили.

Таким чином, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував підстави відмови у позові за попереднім рішенням та зміни, які відбулися після ухвалення рішення у предметі позову.

З огляду на це закриття судом провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суперечить змісту цієї норми та перешкоджає подальшому провадженню у справі щодо існуючого у сторін спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду підлягає скасуванню та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 08 травня 2018 року.

Головуючий

Судді