Постанова № 73850832, 08.05.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/1451/17 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 27 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

секретаря Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу 279/1451/17 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М. в м. Коростень,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року приватне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із даним позовом обґрунтовуючи його тим, що відповідно до договору №б/н від 18.02.2011 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Банк свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач зобов’язання згідно умов укладеного кредитного договору не виконував належним чином, у зв’язку з чим, станом на 31.01.2017 утворилась заборгованість у розмірі 47256 грн 70 коп., яка складається з 4152 грн 09 коп. заборгованість за кредитом; 37378 грн 10 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3000 грн заборгованість по пені та комісії; 500 грн штраф (фіксована частина); 2226 грн 51 коп. штраф (процентна складова). Враховуючи вищенаведене, позивач просив стягнути з відповідача нараховану суму заборгованості.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 42530 грн 19 коп. заборгованості та 1600 грн 00 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду, стягнувши з неї 3253 грн 02 коп. заборгованості за кредитом, 2665 грн 06 коп. відсотки за користування кредитом, 1000 грн пені та судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що банк в односторонньому порядку змінював процентну ставку за користування кредитними коштами без згоди позичальника та не повідомляв про таку зміну останню. Зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув увагу на розрахунок, згідно якого, сальдо поточної заборгованості за кредитом складає 3253 грн 02 коп. та неправомірно поклав у повному обсязі сплату судового збору на відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами кредитний договір на підставі заяви позичальника з ознайомленням відповідача при її складанні з Умовами та Правилами надання банківських послуг відповідає загальним вимогам чинності правочину, при підписанні вказаної заяви позичальника всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, заява позичальника та Умови містять усі передбачені діючим законодавством відомості. З цими умовами кредитного договору та настанням відповідальності у разі порушення умов повернення кредиту відповідач був ознайомлений та був згоден з ними, підписавши особисто заяву позичальника на укладення кредитного договору. Неналежне виконання умов договору призвело до заборгованості по сплаті кредиту.

Апеляційний суд вважає такі висновки правильними, проте не повністю погоджується із сумою стягнутої з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини. Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18.02.2011 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого, остання, отримала кредит в сумі 4700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредитний договір укладено шляхом підписання Анкети-заяви позичальника, в якій ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом позичальника у заяві.

За нормами ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, підпис під якими не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Окрім того, у ст. 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість, користувався кредитними коштами, тобто погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами.

У п.п. 2.1.1.2.1., 2.1.1.2.6. Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам'ятці клієнта / Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням яких клієнт і банк укладають Договір про надання банківських послуг.

Карта може бути використана держателем для оплати товарів і послуг, отримання/внесення грошових коштів у банківських установах і через банкомати, з метою інших банківських операцій, передбачених Договором.

Відповідно положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

За п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентах за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісії.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6. «Правил користування платіжною карткою» банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому тарифами Банку із розрахунку 360 календарних днів на рік.

Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» визначено розмір щомісячного платежу 7% від суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження руху коштів по картковому рахунку відповідача, а також того, що відповідач користувався вказаними коштами, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідну виписку по рахунку. Із виписки вбачається, що ОСОБА_1 не лише знімала грошові кошти, але й частково погашала заборгованість.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо упродовж цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_1 отримала кредитну картку та користувався нею, однак умови Договору не виконувала належним чином.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 18.02.2011 станом на 31.01.2017 утворилась заборгованість у розмірі 47256 грн 70 коп., яка складається з 4152 грн 09 коп. заборгованість за кредитом; 37378 грн 10 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, в тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість – 186 грн 73 коп.; 37191 грн 37 коп. несплачені проценти на прострочену заборгованість – комісія, в тому числі нарахована комісія 3000 грн; 2726 грн 51 коп. заборгованість по судовим штрафам.

Рішення суду оскаржується в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та нарахування відсотків за користування кредитом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що проведений позивачем розрахунок відсотків за користування кредитом не відповідає умовам укладеного сторонами договору.

На заперечення доводів апеляційної скарги банк надав розрахунок заборгованості по кредиту, згідно якого, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 4152 грн 09 коп. Заборгованість за відсотками становить 3862 грн. 76 коп., а тому зазначена сума заборгованості за відсотками підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не може вважатись законним і обґрунтованим в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та в силу положень ст.376 ЦПК України підлягає зміні, із зменшенням стягнутої заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь позивача з 42 530 грн. 19 коп. до 9 014 грн. 85 коп.

Відповідно до ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку із зміною рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі пропорційно до задоволених вимог в сумі 305 грн. 28 коп. (9014 грн. 85 коп. х 100 % : 47256 грн. 70 коп. = 19,08 %; 1600 грн. х 19,08 % :100% = 305 грн. 28 коп.).

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2017 року змінити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором з 42 530 грн. 19 коп. до 9 014 грн. 85 коп., судового збору з 1600 грн до 305 грн 28 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 96 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 08 травня 2018 року.

Головуючий

Судді