Ухвала суду № 73850005, 08.05.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/149/18

Провадження по справі 2/305/277/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бліщ О.Б.

секретаря – Вербещука В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бліщ О.Б.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог: Рахівська міська рада, Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області в особі відділу в Рахівському районі про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини нерухомого майна, яке перебуває в спільній частковій власності, із установленням обмежень в її користуванні та встановлення права користування чужою земельною ділянкою (земельного сервітуту).

Відповідачка ОСОБА_1, надала суду заяву про відвід судді Бліщ О.Б. Заяву про відвід судді мотивує тим, що предметом вказаної справи є визначення розміру земельної ділянки необхідної для обслуговування частини нерухомого майна та встановлення земельного сервітуту для обслуговування частини житлового будинку №31 по вул. Буркут в м.Рахові, Закарпатської області. Суддею Бліщ О.Б. вже розглядалася цивільна справа між цими ж самими сторонами. В ході розгляду справи №2-790/10 суддею Бліщ О.Б., на її думку, неодноразово порушувалися її процесуальні права з приводу чого вона неодноразово подавала скаргу на суддю Бліщ О.Б., заяви до правоохоронних органів про порушення відносно судді Бліщ О.Б. кримінальної справи. За наслідками розгляду справи, суддею Бліщ О.Б. визнано мирову угоду, яка перешкоджає їй у користуванні власністю та привела до того, що вона була змушена ще неодноразово звертатися до суду за захистом своїх прав з цивільними позовами, при розгляді яких судді Бліщ О.Б. нею також заявлялися відводи. Вважає, що в судді Бліщ О.Б. вже сформувалася своя думка щодо розгляду вказаного спору, тому просить відвести суддю Бліщ О.Б. від розгляду вказаної справи. Заяву про відвід судді просить вирішити у її відсутності.

Учасники судового розгляду погодилися з думкою головуючої Бліщ О.Б. про необхідність її самовідводу від розгляду справи.

Представник позивачки ОСОБА_2 М,М. в підготовче судове засідання не з'явився, надав суду клопотання,Ю в якому просить вказане засідання провести без його участі, клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Бліщ О.Б.залишає на розсуд суду.

Дослідивши заяву про відвід судді, заслухавши пояснення судді Бліщ О.Б., суд прийшов до наступного висновку.

Суддею Бліщ О.Б. в 2010 році розглядалася справи за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_4 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та визначення

порядку користування майном. За результатами розгляду вказаної справи Ухвалою суду від 20.09.10 за результатами розгляду справи між сторонам затверджено мирову угоду. ОСОБА_1 стверджує що з умовами мирової угоди вона не згідна. Вищевказана справа стосувалася нерухомого майна, а саме житлового будинку №31 (29) що по вул. Буркут, в м. Рахів, Закарпатської області. Справа, яка на даний час знаходиться на розгляді під головуванням судді Бліщ О.Б. стосується визначення порядку користування земельної ділянки, виділеної для обслуговування вищевказаного житлового будинку. Отже, вирішуючи раніше справу між цими ж самими сторонами з приводу одного того ж самого майна, суддя Бліщ О.Б. вже висловила свою думку, щодо спору, що виник між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб'єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об'єктивний - визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглянути справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, ніж передбачені у п.п.1-4 вказаної статті, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Так, встановлено, що у сторін може виникнути сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді цієї справи, оскільки суддя раніше розглянула справу між цими самими сторонами, про той же самий предмет спору, тобто вже висловила свою позицію у даних спірних правовідносинах. Тому, щоб уникнути зайвих сумнівів зі сторони відповідачки чи інших учасників справи у об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної справи, заяву про відвід слід задовольнити.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 36-41 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід головуючої судді Бліщ О.Б. задовольнити.

Відвести суддю Бліщ О.Б. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог: Рахівська міська рада, Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області в особі відділу в Рахівському районі про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини нерухомого майна, яке перебуває в спільній частковій власності, із установленням обмежень в її користуванні та встановлення права користування чужою земельною ділянкою (земельного сервітуту).

Дану справу передати в канцелярію суду для перерозподілу.

Ухвала проголошена, оскарженню не підлягає.

Головуюча: Бліщ О.Б.