Рішення № 738497, 19.06.2007, Господарський суд Кіровоградської області

У К Р А Ї НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2007 р.

Справа № 2/434

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/434

за позовом: Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кіровоград

до відповідача: комунального підприємства "Кіровоградводоканал", м.Кіровоград

про стягнення 22049530,29 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Слюсар О.В , довіреність № 529/21 від 10.07.06;

від позивача - Омелькін О.М, довіреність № 530/21 від 10.07.06

від відповідача - Гончаренко В.В , довіреність № 975/01 від 28.11.06 ;

Стольнікова В.І. – дов. від 15.06.2007р. / в судовому засіданні 15.06.2007р./

Обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" подано позов до комунального підприємства "Кіровоградводоканал" про стягнення 22049530,29 грн., з яких 11925898,21 грн. боргу за надані послуги з водопостачання за період з січня 2003р. по березень 2006р. включно, 3485883,54 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 5114360,72 коп. інфляційних збитків та 1523387,82 грн. - 3% річних з простроченої суми, згідно умов договорів від 19.11.1999р., 17.02.2003р., 27.07.2005р.

Відповідач заперечив позовні вимоги частково мотивуючи тим, що станом на жовтень 2006 року в межах строку позовної давності заборгованість з оплати основного боргу становить 6 385 427 грн. 58 коп. Наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних збитків та 3% річних проведено на суму заборгованості, строк позовної давності по стягненню частини якої сплив. Сума пені з врахуванням строку позовної давності на неї з 01.12.2005р. по 01.12.2006р. та суми боргу 6385427 грн. 58 коп., яку визнає позивач, повинна становити 717507 грн. 38 коп., за період з 04.04.2006р. по 30.11.2006р. Просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню на 50 %.

Нарахування 3% річних та інфляційних збитків повинно проводитися на суму боргу, що визнана відповідачем та становити відповідно - 336707грн. 38 коп. та 1 661 747 грн. 83 коп. Просить застосувати позовну давність та відмовити позивачеві в позові про стягнення 4800125 грн. 60 коп. боргу за період з січня по листопад 2003р. включно в зв’язку з пропуском строку позовної давності. Відмовити в стягненні 740345 грн. 03 коп., сплачені позивачеві за період з 1.12.2003р. по 1.04.2006р. та неправильно зараховані позивачем.

Розглянувши матеріали справи,, заслухавши пояснення представників сторін після оголошеної в засіданні суду 11.06. перерви до 15 та 19.06.2007р., господарський суд,-

В С Т А Н О В И В :

Між сторонами 29.11.1999р., укладено договір і 17.02.2003.р. укладено договір на постачання питної води на об’єкти відповідача, термін дії якого починається з 1.01.2003р. та вважається щорічно продовженим. Згідно умов договорів остаточний розрахунок за спожиту воду відповідач повинен здійснити до 30 числа поточного місяця.

Крім того, 27.07.2005р. між сторонами також укладено договір про постачання питної води N 47-001/21, в п.8.2. якого зазначено строк розрахунку за подану воду – до 5 числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до умов договорів позивач постійно забезпечував споживача – відповідача по справі питною водою в об’ємі та по графіку, обумовленими договорами та додатками до нього.

Із матеріалів справи вбачається, що за період з січня 2003р. по березень 2006р. відповідач одержував питну воду та сплачував її вартість частково. Залишок боргу становить, за твердженням позивача, 11925898 грн. 21коп., що підтверджується актами про подачу та приймання води та актами звірення розрахунків / а.с. 21-60 т. 1/.

При розгляді спору господарський суд керується п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який передбачає, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до п.10 правила ЦК України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності ЦК України, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.04, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник/ , який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності... , а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. / ст.. 526 ЦК України./

Відповідно до умов п.5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи вказані умови ЦК України та вимоги ст. 71 ЦК УРСР стосовно загального строку позовної давності в три роки, позовні вимоги від 1.12.2006р. про стягнення 4822050 грн. 80 коп. боргу, що виник за період з січня по листопад 2003р. включно зі строком оплати до 30.11.2003р. задоволенню не підлягають в зв’зку з пропуском строку позовної давності.

Згідно зі статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Аналогічне положення міститься і в статті 267 ЦК України. Разом з тим, ч.3 цієї статті передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

Про необхідність застосування строку позовної давності відповідач заявив до суду 23.01.2007р.

Посилання позивача на факт переривання, згідно ст. 264 ЦК України, перебігу позовної давності вчиненням відповідачем дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, яким є підписані повноважною особою відповідача акти звірення розрахунків між сторонами від 14.02.2003р., від 26.05.2003р., від30.09.2003р., від 9.10.2003р., від 0.01.2005р., від 14.02.2005р. /а.c. 114-120 т. 2 /, судом не приймається, виходячи із наступного.

В зазначених актах звірка розрахунків зводилась до виведення сальдо станом на конкретний період: на 1.01.2003р., 1.05.2003р. 1.09.2003р., 1.10.2003р., 1.01.2005р., 14.02.2005р. без зазначення суми боргу за період з січня по листопад 2003р. включно / а.с. 114-119 т. 2/, що не може бути прийнято судом, як визнання відповідачем заборгованості на суму 4 822 050 грн. 80 коп. за згаданий період.

Натомість, в актах звірення розрахунків за період з 1.01.2003р. по 1.04.2004р., за період з 1.01.2003р. по 1.04.206р. / а.с.2,3 т. 3 /, також підписаних повноваженими особами сторін, вбачається те, що відповідач не визнавав наявність заборгованості за період з січня по листопад включно 2003р.

Крім того, виходячи із приписів ч..ч. 2,3 ст. 5 Цивільного кодексу України / чинний з 1.01.2004р./, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків , що виникли з моменту набрання ним чинності.

В зв’язку з викладеним у суду відсутні підстави застосувати до правовідносин між сторонами, що виникли за період з січня по листопад 2003р. вимоги ст.. 264 ЦК України, аналог яким в ЦК УРСР відсутній .

Враховуючи строк виконання зобов’язання на суму 4 822 050 грн. 80 коп. – до 30.11.2003р., та сплив трьох річного строку позовної давності до цих позовних вимог 30.11.2006р., визнання боржником в акті / а.с. 18 т. 1/ звірення розрахунків між сторонами 30.11.2006р. боргу, в тому числі і на суму 4 822 050 грн. 80 коп., судом, як обставина, що перериває перебіг строку позовної давності, не приймається, оскільки така дія вчинена відповідачем після сплину трьохрічного строку позовної давності і не може його перервати, що є підставою для відмови в позові в цій частині , заявленому до суду 1.12.2006р.

Отже позовні вимоги про стягнення 4 822050 грн. 80 коп. боргу за період з січня по листопад 2003р. задоволенню не підлягають в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Докази оплати відповідачем позивачеві 7 103 847 грн. 41 коп. за період з грудня 2003р. по березень 2006 р. включно суду не подано.

Отже позовні вимоги про стягнення 7 103 847 грн. 41 коп. боргу за використану в період з грудня 2003р. по березень 2006р.включно воду, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що заборгованість за грудень 2003р. – липень 2005р. на загальну суму 7 294 711 грн. 64 коп. погашена шляхом перерахування коштів платіжним дорученням N4 від 11.09.2006р. на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006р. N 705, як погашення заборгованості за водопостачання за 2000-2004р.р. , в т.ч. і за спірний період, спростовується наступним.

Із листа Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 30.03.2007р., що є відповіддю на звернення відповідача, вбачається, що за період з 2000 р. по 30.03.2007р. на примусовому виконанні знаходяться накази господарського суду від 2.10.2001р.та від 10.12.2002р. про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на суму 18 641 416 грн. 79 коп., на виконання яких списано 706691 грн. 76 коп. Крім того, відповідно до договору N 705Е/231 від 14.08.2006р. про організацію взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006р. N 705 на виконання згаданих наказів господарського суду списано 7 294 711 грн. 64 коп. Після чого залишок на стягнутих коштів на користь ОКВП “ Дніпро-Кіровоград” станом на 30.03.2007р. становить 10 640 013 грн. 39 коп. / а.с. 140-142 т. 2/

Заперечення відповідача проти стягнення 740345 грн. 03 коп., які, на його думку, сплачені позивачеві за період з 1.12.2003р. по 1.04.2006р. та неправильно зараховані позивачем, судом не приймаються, виходячи із наявності нечіткого зазначення призначення платежу в платіжних документах відповідача та із вимог ст. 534 ЦК України, яка передбачає черговість погашення вимог за грошовими зобов’Язаннями та погашення боргу в третю чергу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3 % річних з простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 5114360 грн. 72 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2003р. по жовтень 2006р. включно, нарахованих на суму заборгованості за період з січня 2003р. по березень 2006р. включно та, починаючи з січня 2004р. додатково ще на суму заборгованості 10483922 грн. 13 коп., яка рахується як невиконані рішення суду 2001-2002р.р. згідно зведеного виконавчого провадження.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Сума боргу 10 483 922 грн. 13 коп.. виникла та рахується станом на момент винесення рішення суду від 10.12.2002р. N 11/268 і стягується на користь позивача в примусовому порядку органами виконавчої служби. Позивач використав своє право на звернення з позовом до суду на стягнення цієї заборгованості та збитків від інфляції в 2001-2002р.р.р,. Тобто строк позовної давності на стягнення збитків від інфляції на суму заборгованості, що була предметом спору по справі N 11/268 в грудні 2002р., на момент звернення з позовом 1.12.2006р. сплив.

Отже підстави для нарахування та стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних на суму заборгованості 10483922 грн. 13 коп. у суду відстуні.

Крім того, судом відмовлено в задоволенні позову про стягнення з відповідача 4822050 грн. 80 коп. боргу, що виник за період з січня по листопад 2003р. включно в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом строку позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги /стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо/.

Отже підстави для нарахування та стягнення збитків від інфляції та 3 % річних з суми заборгованості 4822050 грн. 80 коп. відсутні.

Враховуючи викладене, умови договорів 1999р. та 2003р. про остаточний розрахунок до 30 числа поточного місяця, умови договору 2005р. про остаточний розрахунок до 5 числа наступного за звітним місяця, дату звернення з позовом до суду – 1.12.2006р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення збитків від інфляції на суму 2038261 грн. 72 коп. та 3 % річних на суму 385107 грн. 74 коп.

Позовні вимоги про стягнення 3076099 грн. збитків від інфляції, 1138280 грн. 08 коп. 3 % річних задоволенню не підлягають, виходячи із наступного розрахунку.

Враховуючи невиконане зобов’язання / а.с. 18 т. 1 / по оплаті: 334032 грн. 17 коп. до 30.12.2003р., 533067 грн. 51 коп. до 30.01.2004р., 913374грн. 52 коп. – до 30.02.2004р., 1297892 грн. 08 коп. – до 30.03.2004р., 1772654 грн. 63 коп. – до 30.04.2004р., 2070464 грн. 30 коп. – до 30.05.2004р., 2520218 грн. 81 коп. – до 30.06.2004р., 2882548 грн. 90 коп. до 30.07.2004р., 3346498 грн. 84 коп. – до 30.08.2004р., 3489587 грн. 05 коп. – до 30.09.2004р., 3660979 грн. 63 коп. до 30.10.2004р., 3969535 грн. 87 коп. – до 30.11.2004р., 4161156 грн. 53 коп. – до 30.12.2004р., 4449908 грн. 23 коп. – до 30.01.2005р., 4553829 грн. 42 коп. – до 28.02.2005р., 5027903 грн. 49 коп. – до 30.03.2005р., 5329133 грн. 49 коп. – до 30.04.2005р., 5546547 грн. 34 коп. – до 30.05.2005р., 5663289 грн. 61 коп. – до 30.06.2005р., 5670253 грн. 94 коп. – до 5.08.2005р., 5726938 грн. 22 коп. – до 5.09.2005р., 5864443 грн. 84 коп. – до 5.10.2005р., 5993088 грн. 84 коп. – до 5.11.2005р., 6043794 грн. 45 коп. – до 5.12.2005р., 6054188 грн. 67 коп. – до 5.01.2006р., 6064582 грн. 89 коп. – до 5.02.2006р. 6174582 грн. 89 коп. – до 5.03.2006р., 6552900 грн. 09 коп. – до 5.04.2006р., 7103847 грн. 41 коп. – до 5.05.2005р. збитки від інфляції за період прострочення вказаних сум по жовтень 2006р. включно становлять 2038261 грн. 72 коп., а три проценти річних з прострочених сум, нарахованих за цей же період становлять 385107 грн. 74 коп. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3485883 грн. 54 коп., нарахованої за період з 1.11.2005р. по 30.11.2006р. / а.с. 83 т. 1/, на загальну суму боргу, що за твердженням позивача, рахувалась на цей період помісячно з врахуванням боргу, що виник станом на 1.01.2003р.

У відповідності до п. 5.2. договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за несвоєчасно виконані грошові зобов’Язання відповідач повинен сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вимоги статей 257, 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік, перед зверненням до суду, застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені.).

Крім того, вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування санкцій за прострочення виконання зобов’язання... припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

Враховуючи вимоги закону, період нарахування пені позивачем: з 1.11.2005р. по 30.11.2006р., дату звернення з позовом до суду 1.12.2006р., пеня повинна нараховуватися за період з 1.12.2006р. по 30.11.2006р.

Враховуючи викладене та кінцевий строк виконання зобов’язання по сплаті 116742 грн. 27 коп. за червень 2005р. – до 30.06.2005р., пеня в межах шестимісячного строку нарахування, строку позовної давності та періоду нарахування пені позивачем, пеня повинна бути нарахована за період з 1 по 30.12.2005р. та становити 1821 грн. 17 коп.,

З врахуванням аналогічних умов до нарахування пені за послідуючі періоди, умови розрахунку по договору 205р. – до 5 числа наступного місяця, строк пеня за прострочку сплати 6964 грн. 33 коп. – боргу за липень 2005р. за період з 1.12.2005р. по 30.01.2006р. становить 424 грн. 84 коп.; пеня за прострочку сплати 56684 грн. 28 коп. боргу за серпень 2005р. за період з 1.12.2005р. по 5.03.2006р. становить 2800 грн. 20 коп.; пеня за прострочку сплати 137505 грн. 62 коп. боргу за вересень 2005р. за період з 1.12.2005р. до 5.04.2006р. становить 9009 грн. 36 коп.; пеня за прострочку сплати 128645 грн. боргу за жовтень 2005р. за період з 1.12.2005р. по 5.05.2006р. становить 10435 грн. 68 коп.; пеня за прострочку сплати 50705 грн. 61 коп. боргу за листопад 2005р. за період з 6.12.2005р. по 5.06.2006р. становить 4798 грн. 77 коп.; за прострочку сплати 10394 грн. 22 коп. боргу за грудень 2005р. за період з 6.01. по 9.06.2006р. пеня становить 853 грн. 99 коп.; за прострочку сплати цієї суми за період з 10.06. по 5.07.2006р. / зміна ставки НБУ /пеня становить 117 грн. 24 коп.; за прострочку сплати 110000 грн. боргу за січень 2006р. пеня за період з 6.02. по 5.08.2006р. становить 9409 грн. 40 коп.; за прострочку сплати 378317 грн. 20 коп. боргу за лютий 2006р. пеня за період з 6.03. по 5.09.2006р. становить 32361 грн. 25 коп.; за прострочку сплати 561341 грн. 54 коп. боргу за березень 2006р. пеня за період з 6.04. по 5.10.2006р. становить 48017 грн. 15 коп. Всього пеня складає 120049 грн. 05 коп. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги про стягнення 3365834 грн. 49 коп. пені є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, враховуючи вищенаведене.

Посилання позивача на умови п.5.3. договору, які передбачають погоджений між сторонами строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки в три роки, як на підставу нарахування пені за рік з 1.11.2005р. по 30.11.2006р. судом не приймається, оскільки спростовується наступним.

Строк позовної давності та його перебіг, передбачений ст.ст. 258-261 ЦК України та порядок застосування штрафних санкцій, передбачений в ст.. 232 ГК України не є тотожними поняттями.

Тому при застосуванні строку позовної давності до вимог про стягнення пені в один рік, судом застосовано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нараховано штрафні санкції, порядок нарахування яких умовами п. 5.3. договору не визначені.

23.01.2007р. позивач заявив клопотання про заміну відповідача його правонаступником – товариством з обмеженою відповідальністю “ Водне господарство” м. Кіровоград, мотивуючи його умовами п.1.3. договору оренди N 42/17 цілісного майнового комплексу комунального підприємства “Кіровоградводоканал”, в якому зазначено, що орендар – ТОВ “Водне господарство” виступає правонаступником усіх прав та обов’язків комунального підприємства, у тому числі права вимоги та боргів.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Так, згідно з п. 11 ст. 37 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону.

Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації таких змін до установчих документів та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” стане правонаступником відповідача з моменту внесення відповідних змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” та державної реєстрації припинення комунального підприємства “Кіровоградводоканал”.

Сторонами не надано доказів вибуття відповідача –комунального підприємства “Кіровоградводоканал”, у встановленому, рішенням господарського суду у даній справі, правовідношенні, внаслідок реорганізації цього підприємства, зокрема, не надано доказів внесення відповідних змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” та доказів державної реєстрації припинення комунального підприємства “Кіровоградводоканал”.

Тому у суду відсутні підстави для здійснення заміни відповідача його правонаступником - ТОВ “ Водне господарство”.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати по забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 5, 258, 264, 267, 526, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ч.1.ст.. 231, ч.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства “Кіровоградводоканал” м. Кіровоград вул. Озерна балка, 3 а (п/р 26003728 в АППБ “ Аваль ” м. Кіровоград МФО 323538 код 05398770) на користь обласного комунального виробничого підприємства “Дніпро - Кіровоград” м. Кіровоград вуд. 50 років Жовтня, 19-а (р/р 2600530070526 в КОФ УСБ м. Кіровограда МФО 323293 код 03346822) 7103847 грн. 41 коп. боргу, 2038261 грн. 72 коп. збитків від інфляції, 385107 грн. 74 коп. 3 % річних, 120049 грн. 05 коп. пені, 25500 грн. державного мита, 118 грн. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні позову про стягнення 4822050 грн. 80 коп. боргу, 3076099 грн. збитків від інфляції, 1138280 грн. 08 коп. 3 % річних, 3365834 грн. 49 коп. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя