Рішення № 7384929, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/64423.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», Закритого акціонерного товариства збагачувальної фабрики «Краснолуцька»про стягнення 504,00 грн., за участю представників позивача – не з’явився, відповідача-1 –Майданіка В.В., довіреність №345-НЮ від 03.02.2009, відповідача-2 –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі – відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства збагачувальної фабрики «Краснолуцька»(далі – відповідач-2) про стягнення з відповідачів на корить позивача, пропорційно ступеня вини кожного з них, збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 504,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.11.2009 року.

Позивач зазначав, що 16.05.2009 року на підставі укладеного з ТОВ «Тера-Нова»договору №1.146 від 13.12.2006 року відповідач-2 як вантажовідправник відвантажив 65 т вугілля антрацит марки АМ по залізничній накладній №51625490 напіввагон № 67896860.

Комерційним актом АА 003335/50 від 22.05.2009 року було виявлено нестачу вугілля у зазначеному напіввагоні у розмірі 2,5 т.

Посилаючись на те, що з вини відповідачів йому заподіяні збитки у розмірі вартості втраченого вугілля за вирахуванням норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто, позивач просив задовольнити позов та стягнути з останніх на свою користь 504,00 грн. збитків, а також понесені по справі господарські витрати.

28.10.2009 року через канцелярію суду відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, де просив суд в позові до ЗАТ ГЗФ «Краснолуцька»відмовити в повному обсязі.

Через канцелярію суду 19.11.2009 року відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, де просив суд в позові ВАТ «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.12.2009 року представник відповідача-1 надав доповнення до відзиву на позовну заяву.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання 23.12.2009 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників позивача та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача-1, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача 1 підлягають задоволенню з наступних підстав, а до відповідача 2 –не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 13.12.2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тера-Нова»був укладений договір №1.146, згідно з яким ТОВ «Тера-Нова»зобов’язалося передати позивачу вугілля, а позивач прийняти та оплатити одержаний товар з відстрочкою платежу 10 банківських днів з моменту прибуття вугілля. Поставку вугілля передбачено проводити залізничним транспортом.

На виконання умов згаданого договору ТОВ «Тера-Нова»забезпечило постачання на адресу позивача вугілля антрацит марки АМ, яке було оплачено останнім на підставі рахунку № СФ-0000031 від 20.05.2009 року платіжними дорученнями №2007 від 26.05.2009р. на суму 100 000,00 грн., №2018 від 27.05.2009р. на суму 100 000,00 грн., вантажовідправником якого є відповідач-2. Згідно залізничної накладної №51625490 обсяг вугілля вказаний 65т, вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що підтверджено підписом його представника.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи доказами.

Комерційним актом AА 003335/50 стверджується те, що відповідачем-1 фактично передано позивачу 62,5 т вугілля в технічно та комерційно справному вагоні при непорушеному маркуванні вантажу вапном, замість попередньо оплачених 65 т вугілля.

У комерційному акті зазначено, що навантаження у вагоні №67896860 рівномірне по усій довжині та ширині вагона нижче рівня бортів на 400 мм. без слідів вантажу на бортах вагона. Двері та люки міцно зачинені. Недостача кількості вантажу у вагоні поміститись могла. На поверхні вантажу наявне непошкоджене маркування вапном, що відповідає перевізному документу.

З урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача становить 1,2 т. вугілля вартістю 504,00 грн.

На запит суду Станція Красний Луч Донецької залізниці надала виписку з книги обліку контрольних зважувань ГУ-78, якою підтверджується, що у вагон № 67896860 вантажовідправником (відповідачем-2) завантажено 65000,00 кг. вугільної продукції.

Отже, відповідач-2 передав відповідачу-1 для перевезення вугілля на всю суму попередньої оплати позивача обсягом 65т, і тому правові підстави для задоволення позовних вимог до Закритого акціонерного товариства «Краснолуцька»відсутні.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом встановлено, що комерційний акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Згідно ст. 105 Статуту залізниць України, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач-1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Таким чином, недостача сталася з вини перевізника, так як, виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення.

Отже, позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»як перевізника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у розмірі 504,00 грн. вартості нестачі 1,2 т вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Правові підстави для покладення на Закрите акціонерне товариство збагачувальну фабрику «Краснолуцька»відповідальності у вигляді відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі вугілля відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідача 2 не підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-1.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»задовольнити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»(21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, код 01880670) 504 (п’ятсот чотири) грн. 00 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові до Закритого акціонерного товариства збагачувальної фабрики «Краснолуцька»відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя Чебикіна С.О.