Постанова № 73846500, 08.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

копія

Справа № 149/365/18

Провадження № 22-ц/772/1062/2018

Категорія: 50

Головуючий у суді першої інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Міхасішина І.В., Копаничук С.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3

на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 березня 2018 року, ухвалене в місті Хмільнику під головуванням судді Войнаревича М.Г., повний текст якого складений цього ж дня,

в справі №149/365/18

за позовом ОСОБА_4 (позивач)

до ОСОБА_3 (відповідач),

про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася в міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову посилалася на те, що під час шлюбу з відповідачем у них народилася дитина – донька ОСОБА_5, 26 жовтня 2007 року, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні, так як в січні 2012 року шлюб між сторонами було розірвано.

Оскільки її витрати на утримання дитини полягають не лише в забезпеченні її харчуванням, одягом, засобами для навчання і розвитку, а й у витратах, пов’язаних із лікуванням й профілактикою захворювання дитини, а також додатковим розвитком її здібностей, а відповідач в добровільному порядку не надає допомоги на її утримання, просила стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи стягнення від дня подачі заяви до суду і до досягнення донькою повноліття.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 березня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 зі всіх видів його доходу у розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з 19 лютого 2018 року і до досягнення донькою повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 704,80 грн. судового збору.

Не погодившись із рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, його прийняття в результаті неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, порушення норм процесуального і неправильного застосування норм матеріального права, просить його скасувати та постановити нове, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що визначаючи розмір аліментів суд першої інстанції всупереч вимогам статті 182 СК України не врахував, що з вересня 2017 року і по даний час він працює і його середній заробіток складає біля 2365 грн., а відтак стягнутий судом розмір аліментів перевищує його дохід. Крім того, в нього у власності відсутнє будь-яке нерухоме майно, за рахунок якого він міг би утримувати дитину, а він несе витрати на утримання дружини ОСОБА_6, яка також потребує лікування. На зазначені обставини і докази, що їх підтверджують, він звертав увагу у відзиві на позовну заяву, який суд першої інстанції не врахував, так як розглянув справу раніше його надходження.

Від позивача ОСОБА_4 суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити рішення Хмільницького міськрайонного суду від 15 березня 2018 року без змін, а скаргу – без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову в даній справі визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176000 грн.), спір у ній не належить до категорій, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (частина 4 статті 274 ЦПК України), а тому справа з урахуванням її конкретних обставин може бути розглянута без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, позовних вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає не повністю.

Судом встановлено, а сторонами не заперечуються наступні обставини справи.

Сторони по справі є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується її свідоцтвом про народження (а.с. 4).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2012 року шлюб між ними розірвано, вони проживають окремо, а неповнолітня ОСОБА_5 проживає з матір’ю та перебуває на її утриманні (а.с. 5, 6).

Зазначені обставини справи встановлені судом і сторонами не заперечуються.

Спір у сторін виник з приводу розміру аліментів, що їх має сплачувати відповідач ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно з статтями 180, ч. 1, 3 статті 181 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини будуть аліменти в розмірі 3000 грн. щомісячно.

При цьому суд першої інстанції всупереч вимогам частини 1 статті 278 ЦПК України, відповідно до якої відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не переконався в тому, що відповідачем отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі і з дня її одержання сплив встановлений законом строк.

Відповідач ОСОБА_3 стверджує про те, що отримав копію ухвали 26 лютого 2018 року, а відтак в останній день строку – 13.03.2018 року подав свій відзив на позовну заяву, заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які надійшли до суду 19.03.2018 року.

В матеріалах справи відсутня розписка відповідача про отримання ним копії ухвали, а відомості про відстеження поштового відправлення (а.с. 18) стосуються поштового відправлення за номером 2200001710563, яке направлялося не відповідачеві, а позивачу ОСОБА_7

Відтак додані відповідачем до відзиву на позовну заяву докази приймаються апеляційним судом відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України, оскільки вони не були долучені до матеріалів справи й не враховані судом першої інстанції з незалежних від відповідача причин.

При цьому зазначені докази мають істотне значення для правильного вирішення, справи, так як суд першої інстанції допустив неповне з’ясування обставин справи, встановлені ним обставини в частині спроможності сплати відповідачем аліментів в розмірі, про який просила позивач, є недоведеними, внаслідок чого неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, згідно з статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна. грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів на доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

По справі встановлено, що ОСОБА_5 дійсно знаходиться на диспансерному обліку в сімейного лікаря з приводу сколіозу поперекового відділу хребта, вкорочення правої нижньої кінцівки на 1 см, в зв’язку з чим їй рекомендовані лікувальна фізкультура, масаж, ортопедичне взуття і санаторно-курортне лікування, проте конкретний розмір витрат, необхідних або фактично здійснених для такого лікування позивачем не визначений.

Крім того, позивач не позбавлена права на стягнення таких витрат, як додаткових і викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо) відповідно до вимог статті 185 СК України.

Так само до додаткових витрат, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини, належить витрати на отримання ОСОБА_5 консультацій з англійської мови в мережі навчальних центрів «Школа Гарант» (ФОП ОСОБА_8В.), а також навчання в КПНЗ Хмільницька школа мистецтв у 3 класі сольного співу, щомісячна оплата в яких складає 460 грн. і 130 грн. відповідно.

Щодо матеріального становища дитини, то вона перебуває на утриманні матері, яка в даний час не працює й має обмежені можливості утримувати спільну з відповідачем дитину, так як одержує допомогу при народженні іншої дитини, що призначена з 01.05.2015 року по 31.05.2018 року й складає лише 860 грн. щомісячно.

Стан здоров’я платника аліментів є задовільним, а його доведені доходи (матеріальний стан) складаються із заробітної плати в ФОП ОСОБА_9, яка за вирахуванням військового збору та суми податку на доходи фізичних осіб становить біля 3000 грн. на місяць (а.с. 28).

При цьому в ОСОБА_3 відсутнє нерухоме майно (а.с. 27), а суду не надано доказів наявності чи відсутності у нього рухомого майна, грошових коштів тощо.

Апеляційний суд відкидає посилання апелянта на те, що він нібито змушений утримувати свою дружину, яка хворіє, так як відповідно до пункту 3 частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів підлягає врахуванню не просто хвороба, а визнана в установленому законом порядку непрацездатність дружини, належних і допустимих доказів наявності якої відповідачем суду не надано (а.с. 29-31).

Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку на 2018 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII й складає: з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року – 1860 грн., з 01.07.2018 року по 30.11.2018 року – 1944 грн., з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року – 2027 грн.

Отже враховуючи обставини, що передбачені статтею 182 СК України, апеляційний суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини буде розмір аліментів в сумі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення та ухвалення апеляційним судом нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 369, 376, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду від 15 березня 2018 року змінити в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, й встановити, що стягненню підлягають аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи з 19.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття та з індексацією цієї суми відповідно до закону.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_2Судді:/підпис/ ОСОБА_10 Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду/підпис/ ОСОБА_11 ОСОБА_2