Рішення № 7384641, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/38909.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Конте Україна" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна"

Простягнення 268 451,79 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаВасиленко Г.М. предст. (дов. № 28 від 25.09.2009 р.)

Від відповідачане зявився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна" про стягнення основного боргу у розмірі 268 451,79 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 501/10/07-пт/168 від 20.10.2007 р.

Ухвалою суду від 06.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/389 та призначено розгляд справи на 11.11.2009 р.

11.11.2009 р. судове засідання не відбулось в звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 19.11.2009 р. розгляд справи призначено на 09.12.2009 р.

Відповідач у судове засідання 09.12.2009 р. не зявився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2007 р. між сторонами укладено договір поставки № 501/10/08-пт/168 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязувався продати, а відповідач зобовязувався прийняти й оплатити товари народного споживання, в асортименті, кількості та за ціною згідно з Специфікаціями.

Згідно п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється позивачем до магазину відповідача.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставка товару здійснюється транспортом позивача.

Згідно п.8.2. Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 30.01.2009 р.) оплата товару здійснюється протягом 45 днів з моменту поставки.

Позивачем належним чином виконувались умови Договору та поставлялась продукція на адресу відповідача, у відповідності до видаткових накладних, про отримання яких свідчать підписи з боку відповідача.

Однак відповідачем поставлений товар оплачувався не своєчасно та не в повному обсязі.

Станом на день розгляду спору, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 268 451,79грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 268 451,79грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»(01023, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, Код 34356884, р/р 26007201309185 у ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конте Україна»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код 32771122, р/р 26000032533701 в Харківському від. КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 268 451 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста пятдесят одну) грн. 79 коп. основного боргу, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 52 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В.Прокопенко