Постанова № 73846354, 08.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/15353/17

Провадження № 22-ц/772/989/2018

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 рокуСправа № 127/15353/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Якименко М.М., Шемети Т.М.

за участі секретаря Кирилюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року, постановлену у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4, про відшкодування майнової та моральної шкоди, зі складенням її повного тексту 26 березня 2018 року у м. Вінниці суддею цього суду Жмудем О.О.,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_3 пред’явила до Міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр» (далі – МКП «Медичний стоматологічний центр») позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи його тим, що 05 січня 2017 року вона звернулась до лікаря МКП «Медичний стоматологічний центр» ОСОБА_4 за наданням стоматологічних послуг. У процесі лікування ОСОБА_3 було встановлено дві пломби із наданням на них гарантії строком на 6 місяців.

03 квітня 2017 року ОСОБА_5 повторно звернулась до лікаря ОСОБА_4 у зв’язку із тим, що один із зубів, на який було встановлено пломбу, розколовся, на що лікар їй повідомила, що саме цей зуб вона їй не лікувала і що його пломбування було проведено ще багато років тому, при цьому провела його тимчасове пломбування. Після чого зуб почав непокоїти позивача, у в’язку з чим вона неодноразово зверталась до ОСОБА_4, яка проводила заходи щодо його лікування і 18 квітня 2017 року провела його остаточне пломбування, при цьому рекомендувала цей зуб протезувати шляхом встановлення коронки.

28 квітня 2017 року лікарю-стоматологу ОСОБА_4 оголошено догану у зв’язку з невнесенням нею в амбулаторну картку ОСОБА_3Д записів про проведене 05 січня 2017 року її лікування.

Позивач вважає, що необхідність протезування зуба зумовлено ненаданням їй якісних медичних послуг, тому, враховуючи сплачені нею кошти за лікування та рентген зуба, а також вартість коронки, яку необхідно встановити, просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в загальному розмірі 1 501 грн. 50 коп., а також відшкодувати завдану їй моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

У березні 2018 року ОСОБА_4 подала до суду клопотання про призначення у справі комплексної судово-медичної експертизи про визначення ступеня втрати здоров’я позивача та визначення кваліфікованості дій лікаря, що надавав медичні послуги.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року клопотання про призначення експертизи задоволено, на вирішення експертів поставлено такі питання: чи правильно визначений діагноз лікарем-стоматологом ОСОБА_3, чи була втрачена жувальна ефективність через відсутність зубів у ОСОБА_3, чи наявна у ОСОБА_3 патологічна стертість твердих тканин зубів, чи відповідає лікування ОСОБА_3 клінічному протоколу, чи відповідає лікування відповідній нозології, чи присутній у ротовій порожнині ОСОБА_3 пролікований п’ятий верхній премоляр справа. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Не погодившись із постановленою ухвалою, позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, призначити попередню експертизу задіяних медичних документів на предмет достовірності викладеної у них інформації. У випадку, якщо апеляційний суд дійде висновку про доцільність проведення призначеної судом першої інстанції експертизи, то призначити та провести її у м. Києві.

Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указу Президента України № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Вінницької області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Вінницького апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у м. Вінниці.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3-5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно зі ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Суд першої інстанції, керуючись наведеними нормами процесуальними права, з’ясувавши думку учасників справи щодо призначення заявленої у клопотанні експертизи та враховуючи обов’язковість призначення цієї експертизи, зважаючи на предмет позову та необхідність спеціальних знань для з’ясування обставин, що мають значення для справи, дійшов вірного висновку про її призначення, визначивши при цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 103 ЦПК України зміст питань з яких має бути проведена ця експертиза.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, які за своїм змістом фактично зводяться до тверджень про те, що висновок експерта не може бути об’єктивним, оскільки експертне дослідження в частині щодо правильності призначеного ОСОБА_3 лікування буде проводитись на підставі медичних документів, які, як вона вважає, не відповідають дійсності, і тому просила призначити у справі попередню експертизу задіяних медичних документів на предмет достовірності викладеної у них інформації.

На виконання вимог п. 6 ч, 1 ст. 365 ЦПК України суддею-доповідачем у цій справі вирішено клопотання ОСОБА_3 про призначення попередньої експертизи задіяних медичних документів на предмет достовірності викладеної у них інформації, у задоволенні якого відмовлено, оскільки такого клопотання до суду першої інстанції вона не заявляла, висновок такої експертизи є новим доказом, який не був поданий до суду першої інстанції, а тому він не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції (не може бути призначено таку експертизу), оскільки цей учасник справи не надав доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно залежали від нього.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що інформація, яка міститься у медичних документах, на які посилається скаржник, є підробленою та не відповідає дійсності, тому на даний час немає підстав для висновку про можливість надання необ’єктивного висновку експерта.

Твердження скаржника про те, що вона зверталась до суду першої інстанції із заявою про призначення зазначеної попередньої експертизи спростовується матеріалами справи та фонограмою судових засідань, які проводились під час розгляду справи – такого клопотання у передбаченому цивільним процесуальним законодавством порядку вона не заявляла.

Також апелянт не погоджується з експертною установою, якій оскаржуваною ухвалою доручено проведення призначеної судово-медичної експертизи. Як вбачається з фонограми судового засідання від 19 березня 2018 року, сторони не досягли згоди щодо установи, в якій буде проводитись експертиза, тому суд першої інстанції, вислухавши думку позивача щодо заперечення нею проведення експертизи запропонованою третьою особою установою – Вінницьким обласним бюро судово-медичної експертизи, визначив для її проведення експертну установу відповідно до вимог ч. 3 ст. 103 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що вказаною експертною установою не може бути проведено незалежну експертизу, зводяться до її особистої оцінки того, що між відповідачем та цією установою існує домовленість, оскільки до неї телефонував ОСОБА_6 та запропонував пройти експертизу в присутності багатьох лікарів.

У судовому засіданні від 19 березня 2018 року в суді першої інстанції позивач пояснила, що ОСОБА_6 є головою об’єднання стоматологів, тому такі її висновки щодо недовіри проведення експертизи вказаній установі є її особистими припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами, тому обґрунтованих підстав для заміни експертної установи немає.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України вказану ухвалу слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 – 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : М.М. Якименко

ОСОБА_7

Повний текст постанови виготовлено 08 травня 2018 року.