Вирок № 73845669, 07.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/1993/17

Провадження №11-кп/772/324/2018

Категорія: 18

Головуючий у суді 1-ї інстанції Штифурко Л. А.

Доповідач:Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Федчука В.В.,

суддів : Ващук В.П., Мішеніної С.В.,

зі секретарем Міхневич І.А.

за участю:

прокурора - Миколайчука Д.Г.,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020310000579, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2017 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.12.2017, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горишівка Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого

Визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку с. Торків Тульчинського району Вінницької області, українку, громадянку України, з середньо-спеціальною освітою, заміжню, непрацюючу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, маючу на утриманні неповнолітню дитину, раніше несудиму

Визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання з речовими доказами.

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 22 жовтня 2017 року близько 15:30 год. ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою зі своєю дружиною ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), на власному мотоблоку марки «ZUBR HT-135Е» із причепом, без реєстраційного номеру поїхали в с. Сільницю до поля № 1, яке належить СТОВ «Авангард», на якому росла кукурудза. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, впевнившись в тому, що за ними ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, шляхом вільного доступу здійснили крадіжку кукурудзи в качанах вагою 400 кг., згідно довідки СТОВ «Суворовське» станом на 22.10.2017 року вартість 1 тонни кукурудзи в качані становить 3000 грн., які помістили в 11 поліетиленових мішки. Після цього вказані мішки з кукурудзою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 помістили на причіп власного мотоблоку, який був схований на окраїні лісового масиву, де і були затримані працівниками СТОВ «Авангард». Таким чином ОСОБА_4та ОСОБА_3 виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі.

В апеляційній скарзі заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. ставиться питання про скасування вироку Тульчинського районного суду від 07.12.2017 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України в частині призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.

Просить ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15,ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік. Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, та зобов'язати її періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. В решті вирок залишити без змін.

Апеляційна скарга заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. мотивована тим, що відповідно до ч.3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби до інвалідів першої і другої групи.

Як вбачається з вироку Тульчинського районного суду ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, а саме сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, якому станом на 07.12.2017 виповнилось 7 років.

Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора Янківа О.Ф., обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченій ОСОБА_3 та ОСОБА_6, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Янківа О.Ф. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду, щодо доведеності винуватості обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, є правильним і ніким на оскаржується.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що судом дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення по даному кримінальному провадженні об'єктивної істини.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення особі обвинуваченої внаслідок м'якості, є слушними.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо порушень судом закону України про кримінальну відповідальність знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду та є безумовними підставами для скасування вироку суду в частині призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі, не оспорюючи фактичних обставин справи, та кваліфікації вчиненого злочину, зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.

Так, відповідно до ч.3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх ,вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.

Як вбачається з вироку Тульчинського районного суду ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, а саме сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, якому станом на 07.12.2017 виповнилось 7 років.

Однак, суд першої інстанції при ухваленні вироку та призначенні ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 15,ч.2 ст. 185 КК у виді 1 року 6 місяців обмеження волі допущено неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, а саме вимог ч.3 ст. 61 КК України, відповідно якої покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Санкцією ч.2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді арешту, або у виді обмеження волі, або позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 раніше несудима, ніде не працює, шкода нею та її чоловіком ОСОБА_4 повністю відшкодована, а тому апеляційний суд вважає, що достатнім та доцільним, з передбачених санкцією ч.2 ст. 185 КК України покарань, є призначенням обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбуванням покарання з випробуванням та іспитовим строком.

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.12.2017, підлягає скасуванню в частині призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.

Керуючись ст. ст. 404, 405,407,409,413,414,420 КПК України, апеляційний суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. задовольнити.

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.12.2017 року, щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України - скасувати в частині призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3

Визнати винною ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку терміном на один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ст. 76 КК України та зобов'язати її періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Врешті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного суду на протязі 3-х місяців з дня його проголошення.

Судді:

Федчук В.В. Ващук В.П. Мішеніна С.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя: