Рішення № 7384556, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/62002.12.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Вінницьке управління механізації і автотранспорту» до Закритого акціонерного товариства «КСУМ»

Провизнання договору купівлі-продажу № 01/04-10-07 з додатками недійсним                                                                                            Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Скобара О.Д., Щетинін А.С . –предст.,

Від Відповідача Махмудова О.С., Костюк.Ю.В. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»з позовом про визнання Договору купівлі-продажу № 01/04-10-07 від 04.10.2007 з додатками, укладеного між Позивачем та Закритим акціонерним товариством «КСУМ», недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Відкрите акціонерне товариство «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»зазначає, що кран баштовий Yangong FO/23В, який є предметом спірного Договору, мав приховані недоліки та містив невідповідність вимогам законодавства з охорони праці та промислової безпеки до моменту укладення Договору купівлі-продажу № 01/04-10-07 від 04.10.2007, про які Позивача не повідомив при укладенні останнього. Тому, в силу ч. 1 ст. 229 ЦК України Позивач просив визнати Договір купівлі-продажу № 01/04-10-07 від 04.10.2007 недійсним, наслідком чого є обов’язок Відповідача повернути Позивачу у натурі все, що він одержав на виконання цього правочину.

Закрите акціонерне товариство «КСУМ»позов не визнає.

          25.11.2009 Позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі Державного підприємства «Вінницький експертно-технічний центр» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

          Суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі Державного підприємства «Вінницький експертно-технічний центр»третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки спірний договір не створює жодних прав та обов’язків для останнього, а виготовлення Державним підприємством Вінницький експертно-технічний центр»висновку експертизи № 21727350-09-01-0117.07 щодо спроможності суб’єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки (експлуатувати баштовий кран моделі FO/23В, зав. № 2007В093, реєстр. № 5156) з додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки було розроблено згідно з договором від 26.02.2008 № ДГ-0531.

Крім того, 25.11.2009 Позивач просив залучити Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки між останнім та Позивачем укладено кредитний договір № 7407К50 від 04.12.2007 для оплати за баштовий кран Yangong FO/23В.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»не є стороною спірного договору, а правовідносини, що випливають з кредитного договору № 7407К50 від 04.12.2007, створюють обов’язки для Позивача та Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в межах виконання останнього.

Також, Відкрите акціонерне товариство «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»клопотало про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з мотивів його необґрунтованості, оскільки рішення у справі ніяким чином не вплине на права та обов’язки цього комітету щодо сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»(далі –Покупець) та Закритим акціонерним товариством «КСУМ»(далі –Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 01/04-10-07 від 04.10.2007 з Додатком № 1 (далі –Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець прийняти та оплатити кран баштовий Yangong FO/23В.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу, та відповідно у тексті договору погоджені усі істотні умови необхідні для виконання договорів даного виду, а також ті по яких сторонами досягнуто згоди.

За Актом приймання-передачі від 29.12.2007 на підставі Договору Відповідач передав, а Позивач прийняв згідно з Додатком № 1 баштовий кран Yangong FO/23В в кількості однієї одиниці.

Позивач на виконання умов Договору провів частковий розрахунок з Відповідачем за поставку баштового крану в сумі 1 350000,00 грн.

Позивач зазначає, що кран баштовий Yangong FO/23В, який є предметом спірного Договору, мав приховані недоліки та містив невідповідність вимогам законодавства з охорони праці та промислової безпеки до моменту укладення Договору купівлі-продажу № 01/04-10-07 від 04.10.2007. Позивач вважає, що такими діями Відповідач ввів його в оману, а тому просив визнати Договір недійсним.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 у справі № 8/128-08 за позовом Закритого акціонерного товариства «КСУМ»до Відкритого акціонерного товариства «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»про стягнення 73830,40 грн. позов задоволено частково: стягнуто 64000,00 грн. заборгованості, 850,50 грн. –3% річних від суми заборгованості та 8832,00 грн. інфляційних втрат.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.03.2009 у справі № 8/128-08 від 26.03.2009 зазначене рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін та встановлено наступне.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені ст. 678 Цивільного кодексу України. У разі виявлення суттєвих недоліків у товарі покупець має право відмовитися від договору, тобто, в односторонньому порядку припинити договір купівлі-продажу чи вимагати заміну товару на якісний.

Водночас, Відкритим акціонерним товариством «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»не подано доказів, які б свідчили про його відмову від Договору №01/04-10-07 від 04.10.2007 в односторонньому порядку у зв’язку з виявленням суттєвих недоліків, або ж доказів звернення останнього з вимогою до Відповідача про заміну товару на якісний.

Житомирським апеляційним господарським судом встановлено, що переданий товар не є неякісним, у розумінні визначення якості як сукупності характеристик продукції, які стосуються її здатності задовольнити встановлені і передбачені потреби, оскільки відповідно до первинного технічного огляду крану (запис у паспорті від 29.12.2007), який мав на меті визначити можливість вводу в експлуатацію крана, на підставі аналізу проведеного ПТО вважається можливим введення в експлуатацію крана. Тобто, за якісними характеристиками кран відповідав вимогам, які дозволяли використовувати його за призначенням.

Про те, що кран баштовий стаціонарний типу FO/23B відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.03-02 «Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», ГОСТ 13556-91, свідчить також сертифікат відповідності серії ВБ за № 954664, який був переданий Позивачу разом з іншими необхідними документами при передачі майна новому власнику згідно з актом приймання-передачі від 24.12.2007.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2009 № 8/128-08 постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.03.2009 та рішення Господарського суду вінницької області від 11.11.2009 у справі № 8/128-08 залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що Договір купівлі-продажу № 01/04-10-07 від 04.10.2007 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, укладеним у повній відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Частиною 1 ст. 229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/11 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»у вирішенні спорів про визнання угод недійсними на підставі статті 57 Цивільного кодексу господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди. Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.

Таким чином, доводи Позивача суперечать наявним доказам, встановленим обставинам справи та спростовуються чинним законодавством, а відтак позовні вимоги щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 01/04-10-07 від 04.10.2007 задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 25.12.2009