Вирок № 73845448, 07.05.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/553/18

Провадження № 1-кп/163/58/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря - Костюк Р.М.,

прокурора - Лісовецького О.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Штомпеля В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль кримінальне провадження №22018030000000009 про обвинувачення

ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 офіційно неодруженого, з вищою освітою, згідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочи-

ну), передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (ОСОБА_1), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого контрабандного переміщення через митний кордон України наркотичного засобу, таємно від пасажира ОСОБА_4, з яким слідували в одному транспортному засобі, з метою утруднення виявлення, приховав у себе на голові, під шапкою, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, після чого, 16.01.2018, о 01 год. 51 хв., в'їхавши в якості водія автомобіля марки «Peugeot 5008», р.н.з. НОМЕР_1, в пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС, що в с. Старовойтове Любомльського району Волинської області, по смузі руху «червоний коридор», під час проходження митного контролю про наявність наркотичного засобу не вказав у митній декларації та не повідомив інспекторам Волинської митниці під час усного опитування, однак, під час спільного митно-прикордонного огляду, на його голові, під шапкою, інспектором Волинської митниці ДФС та інспектором прикордонної служби було виявлено прозорий поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження темно-зеленого кольору, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 4,75 г, який він намагався контрабандно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки в ході проведення прикордонно-митного контролю зазначений наркотичний засіб був виявлений та вилучений слідчим.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (Таблиця № 1, Список № 1).

Дії ОСОБА_1, згідно обвинувального акту, кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, як умисне вчинення закінченого замаху на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, тобто спробі його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

На стадії досудового розслідування між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області Семенюком А.Я., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1, за участі захисника Штомпеля В.О., укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами вказаної угоди, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, за фактичними обставинами та в обсязі, викладеними у повідомленні про підозру, кваліфікації таких його дій не оспорює, а також зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення під час судового провадження.

Сторонами погоджено наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих покарання обставин та узгоджено покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, із застосуванням ч.ч.1, 2 ст.69 КК України, визначивши ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 4630 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 78710 (сімдесят вісім тисяч сімсот десять) гривень, без конфіскації майна.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, сторонами віднесено: щире каяття останнього, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків внаслідок вчинення злочину та незначна вага наркотичного засобу, а також враховано дані про його особу, а саме: його вперше притягнення до кримінальної відповідальності, перебування на утриманні малолітньої дитини та особи похилого віку, що у сукупності з пом'якшуючими обставинами істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та свідчить про наявність підстав для застосування положень ст.69 КК України та призначення більш м'якого виду основного покарання, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.305 КК України, а саме у виді штрафу та не призначення додаткового покарання, що передбачене у санкції цієї статті, тобто без конфіскації майна.

Сторони підтвердили, що ознайомлені з наслідками укладення даної угоди та наслідками її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений повністю визнав інкриміноване йому обвинувачення, ствердив добровільність укладення угоди і не заперечив проти її затвердження, погодився на призначення узгодженого покарання.

Прокурор та захисник обвинуваченого вважали наявними підстави для затвердження угоди.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що також виходить із вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також, роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, дійшов висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого щодо визнання винуватості та укладення відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок.

Відповідно до ст.468, ч.4 ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, та, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості за викладених вище обставин може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_1, є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а також не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України є правильною.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає положенням ст.ст.53, 65, 66, 69 КК України.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, передбачені ст. 66 КК України, відсутність обставин, передбачених ст.67 КК України, інші обставини, що пом'якшують покарання винного, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого злочину, які у підготовчому судовому засіданні знайшли своє підтвердження та їх сукупність суд розцінює як таку, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, та свідчить про наявність підстав для призначення останньому більш м'якого виду покарання, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.305 КК України.

Отже, виходячи з наведеного, суд вважає за можливе при призначенні покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України застосувати до ОСОБА_1 положення ч.ч.1, 2 ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.305 КК України, та призначити йому основне покарання у виді штрафу в узгодженому сторонами угоди розмірі, який відповідає вимогам ст.53 КК України, та без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Не призначення додаткової міри покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, у виді конфіскації майна також відповідає приписам ч.2 ст.59, п.2 ч.1 ст.65 КК України та правовій позиції Верховного Суду України від 04.04.2011 у справі №5-1кс11, так як дії обвинуваченого не мали корисливого мотиву.

Обвинувачений також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст.476 КПК України.

Таким чином, на переконання суду, умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Виходячи з викладеного, угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23.03.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 (ОСОБА_1) застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 79290 гривень.

Клопотання про скасування чи зміну, обраного обвинуваченому, запобіжного заходу у вигляді застави сторонами кримінального провадження не заявлено, а тому, до вступу вироку в законну силу, його слід залишити без змін.

Захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні подав заяву ОСОБА_6 про зарахування внесеної нею застави, визначеної обвинуваченому, в рахунок погашення майнових стягнень: узгодженої міри покарання у виді штрафу та судових витрат, яку просив задовольнити.

Враховуючи позицію учасників судового провадження, суд вважає, що заявлене захисником клопотання підлягає до задоволення, оскільки узгоджується з положеннями ч.11 ст.182 КПК України та не суперечить вимогам КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що понесені, у зв'язку з доведеністю вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 (ОСОБА_1) злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з останнього на користь держави.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 474-475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 23.03.2018 у кримінальному провадженні №22018030000000009, укладену начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області Семенюком А.Я. та підозрюваним ОСОБА_1, за участі захисника Штомпеля В.О., затвердити.

ОСОБА_1 (ОСОБА_1) визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.ч.1, 2 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 4630 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 78710 (сімдесят вісім тисяч сімсот десять) гривень, без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 (ОСОБА_1), до вступу вироку в законну силу, залишити попередній у вигляді застави.

Речові докази:

- особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 4,75 г. (за виключенням речовини, використаної у процесі проведення експертного дослідження), та полімерний пакет, у якому знаходився даний наркотичний засіб, які зберігаються в кімнаті речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, - знищити.

Документи:

- копії сторінок паспорта громадянина Республіки Франція НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата видачі - 21.12.2016, дійсний до 20.12.2026; контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії НОМЕР_3; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2018/410181 від 16.01.2018; митну декларацію громадянина Республіки Франція ОСОБА_1, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 (ОСОБА_1) в дохід держави 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні процесуальних витрат за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Після набрання вироком законної сили заставу, внесену ОСОБА_6, згідно квитанції №0.0.997594508.1 від 26.03.2018 року (банк платника - відділення №40 філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 18), у справі №161/4313/18, на розрахунковий рахунок 37310041002504 (МФО 820172, код ЄДРПОУ 26276277, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ) в сумі 79290 (сімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто) гривень - звернути в рахунок виконання, призначеного ОСОБА_1 (ОСОБА_1), покарання у виді штрафу в розмірі 78710 (сімдесят вісім тисяч сімсот десять) гривень, та процесуальних витрат в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні, а решту суми застави в розмірі 8 (вісім) гривень - повернути заставодавцю ОСОБА_6.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук