Постанова № 73844641, 05.05.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3112/17

Провадження № 3/163/26/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2018 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря судового засідання - Костюк Р.М.,

представника Волинської митниці ДФС - ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, - ОСОБА_2,

захисника особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №4355/20500/17 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії МЮ №011162, виданий Здолбунівським РВ УМВС України в Рівненській області 26.07.2004 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 25.11.2017 року приблизно о 02 год. 30 хв., слідуючи з України в ОСОБА_4 через митний пост “Ягодин” Волинської митниці ДФС по смузі руху «червоний коридор», в якості водія автомобіля марки «Мерседес», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, в порушення постанови Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, намагався незаконно, з приховуванням від митного контролю, перемістити через митний кордон України іноземну валюту в сумі 1000,00 доларів США, що по офіційному курсу НБ України станом на 25.11.2017 року становить 26861,44 гривень, яка знаходилась в салоні автомобіля, за столиком, у передньому сидінні зі сторони пасажира, тобто у спосіб, що утруднює виявлення, та була виявлена під час митного огляду за допомогою застосування технічних засобів митного контролю (галогенного ліхтаря), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

ОСОБА_2 в суді факт приховування ним валюти від митного контролю не визнав та пояснив, що під час проходження митного контролю, на запитання інспектора митниці щодо наявності у нього валюти – євро, він відповів, що таку валюту має та подав митну декларацію. Євро знаходились у нього в кишені. На запитання інспектора митниці щодо наявності іншої валюти, він повідомив, що має долари США, та на прохання інспектора показав їх місце знаходження, а саме з правої сторони за столиком в салоні автомобіля, загорнуті в папір білого кольору, та для того, щоб їх побачити необхідно сісти на сидіння автомобіля. Крім цього вказав, що валюту він переміщував вперше та знав про можливість переміщення 10000 євро, відповідно й вважав, що дозволено переміщувати аналогічну кількість доларів США. При відібранні пояснень на митниці він розгубився та пояснення писав під диктовку інспектора митниці ОСОБА_5

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_2 переміщувану ним валюту не приховував, особисто показав інспектору митниці про місце її знаходження, а інспектор митниці застосовував ліхтар лише для того, щоб цю валюту подивитись, при цьому у протоколі про ПМП не зазначено про спосіб приховування цієї валюти. Вважає, що такі дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ознаками ст.472 МК України, як недекларування валюти у повному обсязі, а не за ч.1 ст.483 МК України.

У призначене на 15:30 год. 05.05.2018 року судове засідання ОСОБА_2 та його захисник не з?явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками захисника про отримання судових повісток. Разом з цим, захисник ОСОБА_3 05.05.2018 року надіслав на електронну адресу суду письмові пояснення, у яких вказав, що наявний у справі протокол про ПМП не може бути доказом у справі, оскільки складений особою, яка не займала відповідної посади головного державного інспектора митниці. Також не є належним та допустимим доказом акт огляду, оскільки у матеріалах справи відсутнє письмове рішення керівника органу доходів і зборів на проведення огляду транспортного засобу, як того вимагає ч.3 ст.338 МК України, що вказує на здійснення огляду без законних на те підстав. Крім цього, при проведенні митного контролю із складанням відповідних документів, свідки, поняті та експерти не залучались, відповідно й у справі відсутні пояснення свідків та висновки експертів, які могли б бути доказами у справі, а допитані судом свідки, в силу ст.501 МК України, є представниками органу доходів і зборів, тому їх показання не можуть бути прийняті до уваги при ухваленні судового рішення. Повторно зазначив, що ОСОБА_2 грошових коштів від митного контролю не приховував, а у своїх поясненнях останній мав на увазі про залишення грошових коштів в автомобілі на такому місці, яке не дозволить іншим особам (не працівникам митниці) їх бачити без відкриття дверцят авто, щоб не провокувати їх викрадення. Оскільки ОСОБА_2 подав відповідну декларацію, у якій зазначив невірну суму валюти, яку мав при собі, такі його дії підлягають кваліфікації за ознаками ст.472 МК України, а не за ч.1 ст.483 МК України, тому просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного правопорушення.

Представник Волинської митниці ДФС висловив позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та просив накласти на останнього стягнення в межах санкції даної норми та стягнути судовий збір. Щодо особи, яка складала протокол про ПМП, вказав, що в протоколі допущено помилку в частині назви посади, яку обіймав ОСОБА_6 станом на 25.11.2017 року, оскільки у протоколі вказано посаду «головний державний інспектор ВМО4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС», хоча в дійсності останній на той час обіймав посаду державного інспектора ВМО4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС, однак в силу своїх посадових прав та обов?язків був уповноваженою особою на складання протоколу про ПМП.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, його захисника, показання свідків, позицію представника Волинської митниці ДФС та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Особливості переміщення валютних цінностей регламентовані Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі Інструкція).

Відповідно до розділу 2 Інструкції, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів становить 90 календарних днів починаючи з дня зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах).

Тобто, з огляду на вказані положення Інструкції в розрізі вимог ч.4 ст.374 МК України, при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення валюти понад 10000 євро, громадяни зобов'язані подати письмову декларацію та підтверджуючі документи про зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) та квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, на ту суму, що перевищує еквівалент у 10000 євро.

У справі встановлено, що ОСОБА_2 слідував через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» (а.с.4).

З поданої до митного контролю митної декларації ОСОБА_2 від 25.11.2017 року вбачається, що ним задекларовано валюту в сумі 10000 євро. Окрім цього, у цій же декларації останнійвласноручним підписом засвідчив свою обізнаність з тим, що повідомлення у митній декларації недостовірних відомостей тягне за собою відповідальність згідно із законом (а.с.7).

Актом про проведення огляду транспортного засобу стверджено, що в результаті повного митного огляду автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRІNTER 313 CDI», р.н.з. ВК8093ВТ, та особистих речей громадян, який проводився державним інспектором Сарапіним В.С., у ОСОБА_2 було виявлено у внутрішній кишені куртки задекларовані 10000 євро, які останній пред’явив самостійно та які не перевищують встановлену норму на вивезення для громадян, а також виявлено 1000 доларів США, які були приховані від митного контролю за декоративним конструктивним столиком, вмонтованим в сидіння переднього пасажира, та перевищують встановлену норму на вивезення для громадян (а.с.5).

Місце виявлення в автомобілі 1000 доларів США також зафіксовано у фото-таблицях за результатами фотографування під час здійснення митного огляду (а.с.6).

Цим же актом стверджено, що валюта, яка не перевищує встановлену норму на вивезення, органом доходів і зборів не затримувалась.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка державний інспектор Волинської митниці ДФС ОСОБА_6 суду показав, що під час здійснення ним митного контролю у ОСОБА_2 він запитав ціль поїздки та надав йому митну декларацію для заповнення. Після подання йому заповненої декларації, у ОСОБА_2 знову запитав чи не переміщує він іншої валюти, на що останній повідомив, що не переміщує. Крім цього, на його неодноразові запитання щодо наявності, окрім задекларованої валюти, інших коштів, ОСОБА_2 повідомив, що таких не має. В подальшому, підійшовши до автомобіля, під час його огляду побачив, що в одному сидінні є конструктивний столик та відтягнувши наявний на ньому елемент (пиндик), столик розклався, де під обшивкою він виявив валюту – 1000 доларів США, при цьому використовував галогенний ліхтар, оскільки була ніч. Також зазначив, що у нерозкладному положенні столика, валюти видно не було.

У письмових поясненнях від 25.11.2017 року, які відбирались головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил УПМП Волинської митниці ДФС ОСОБА_5, ОСОБА_2 власноручно вказав, що у митній декларації він задекларував 10000 євро, а 1000 доларів США не вказав та сховав їх за столиком у передньому сидінні з боку пасажира, оскільки їхав за товаром, для придбання якого не вистачало коштів. Також вказав про свою обізнаність з порядком і нормою валюти, яка дозволена до переміщення (а.с.8).

Допитаний в якості свідка головний державний інспектор Каліщук А.В. суду показав, що він здійснював провадження у даній справі, роз?яснив ОСОБА_2 його права, будь-яких заяв чи клопотань останній не заявляв, в тому числі щодо захисника, відібрав у нього письмові пояснення, в ході яких лише задавав питання, а ОСОБА_2 усе писав власноручно.

Аналізуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_2 органом доходів і зборів кваліфіковано за ч.1 ст.483 МК України вірно, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів…

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 03.06.2005 року № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" роз’яснив, що використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). При розмежуванні правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.340 ( ст.472 – недекларування товарів) та ст.352 (ст.483 - переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю) МК України, необхідно мати на увазі, що дії особи можуть бути визнані недекларуванням товарів, транспортних засобів тільки в тому разі, коли особа не мала намірів приховати товар від митного контролю.

Факт декларування ОСОБА_2 валюти у точній кількості, яка дозволена до переміщення без подання передбачених постановою Правління НБУ №148 від 27.05.2008 року документів, беззаперечно вказує на його обізнаність з правилами переміщення валюти через митний кордон України, а місце знаходження понад норми валюти, спосіб та можливість її виявлення, письмові пояснення ОСОБА_2 та застосування інспектором митниці технічних засобів митного контролю для їх виявлення, у своїй сукупності без сумніву вказують на спрямованість намірів останнього на приховування цієї валюти від митного контролю з метою її вивезення з митної території України всупереч встановленому порядку.

Доказів дотримання ОСОБА_2 умов переміщення валюти понад дозволену норму, що наведені у постанові Правління НБУ №148 від 27.05.2008 року, зокрема в частині подання митному органу відповідних документів, у справі немає та в судовому засіданні не надано.

Не приймати до уваги письмових пояснень ОСОБА_2, у яких він визнав факт приховування валюти, у суду підстав також немає, оскільки на підставі показань свідка ОСОБА_5 встановлено, що такі пояснення ОСОБА_2 є добровільними та власноручними, а пояснення, дані останнім в судовому засіданні, суд оцінює не інакше, як обраний спосіб самозахисту з метою уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Посилання ОСОБА_2 на те, що при усному опитуванні інспектором митниці він повідомив про наявність у нього 1000 доларів США, суд до уваги не приймає, оскільки вони нічим, окрім його слів, не підтверджуються, та спростовуються показаннями свідка ОСОБА_6 та іншими, зібраними у справі доказами.

Отже, судом встановлено, що при усному опитуванні інспектором митниці, яке передувало процедурі митного огляду автомобіля, ОСОБА_2 про наявність у нього понад нормованої валюти не заявив та ця валюта була виявлена інспектором митниці самостійно уже на стадії повного митного огляду транспортного засобу за ознаками приховування від митного контролю у спосіб, що утруднює виявлення.

З приводу доводів сторони захисту щодо неналежності та недопустимості зібраних у справі доказів, суд зазначає таке.

Статтею 490 МК України визначено, що протокол про порушення митних правил мають право складати:

1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або керівником митниці.

З протоколу про порушення митних правил №4355/20500/17 від 25.11.2017 року встановлено, що він складався головним державним інспектором ВМО4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_6

Згідно наданого на запит суду повідомлення Волинської митниці ДФС від 04.05.2018 року за вих. №322/11/03-70-04 та копії наказу Волинської митниці ДФС від 03.10.2017 року №588-о, станом на 25.11.2017 року, тобто дату складання вищевказаного протоколу про ПМП, ОСОБА_6 обіймав посаду державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС.

Відповідно до копії посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС, з якою ОСОБА_6 ознайомився та отримав її копію у день переведення його на цю посаду (06.10.2017 року) з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС, ОСОБА_6 уповноважений на здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України (п.2.11) та забезпечує проведення заходів щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України, ініціює та складає протоколи про порушення митних правил (п.2.25).

Окрім цього, в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.11.2017 року №205010/2017/410231Е, посада ОСОБА_6, як особи, що проводила митний огляд транспортного засобу та складала даний акт, вказана правильно «державний інспектор».

З огляду на викладене слід дійти висновку, що протокол про порушення митних правил в силу ст.490 МК України складений уповноваженою особою, а вказана у ньому назва посади особи, яка його складала, є помилкою, яка сама по собі не підтверджує факту складання протоколу не уповноваженою на те особою, а також не спростовує викладених у ньому фактів та обставин, з якими ОСОБА_2 ознайомився, не маючи будь-яких доповнень та зауважень (а.с.1-3).

Щодо наявного у справі акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.11.2017 року №205010/2017/410231Е, то він складений з дотриманням вимог ч.ч.1, 6, 9, 10 ст.338 МК України.

Так, огляд транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ SPRІNTER 313 CDI», р.н.з. ВК8093ВТ, проводився державним інспектором митниці ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_2, який будь-яких зауважень щодо його змісту не висловлював, а посилання захисника на ч.3 ст.338 МК України та відсутність у матеріалах справи рішення керівника органу доходів і зборів про огляд транспортного засобу є безпідставним, оскільки дана норма містить вичерпний перелік випадків, у яких вимагається рішення керівника органу доходів і зборів на проведення такого огляду, однак цей перелік на випадок, що має місце у даній справі, не поширюється.

Згідно ст.497 МК України, у провадженні у справах про порушення митних правил, серед інших, беруть участь представники органів доходів і зборів.

Відповідно до ст.501 МК України, представник органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у справі про порушення митних правил, підтримує позицію цього органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, під час розгляду зазначеної справи судом. Представник органу доходів і зборів здійснює свої повноваження в суді на підставі належно оформленої довіреності, виданої органом доходів і зборів.

Отже, дана норма стосується виключно представництва органу доходів і зборів в суді.

Згідно довіреності, представником Волинської митниці ДФС у даній справі в суді є ОСОБА_1

Допитані судом в якості свідків співробітники Волинської митниці ДФС: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, хоча й здійснювали провадження справи про порушення митних правил, однак в розумінні ст.501 МК України не є представниками органу доходів і зборів в суді.

В той же час, жодна норма МК України, в тому числі ст.504 МК України «Свідок у справі про порушення митних правил», не містить будь-яких обмежень чи заборони щодо допиту в якості свідка посадової особи органу доходів і зборів, яка здійснювала провадження у справі про ПМП.

Також суд зауважує, що допит свідків в судовому засіданні здійснювався під присягою з попередженням про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, при цьому, фактів, які б давали підстави ставити під сумнів показання цих свідків або ж оговорювати особу, яка притягується до відповідальності, з їх сторони в ході судового розгляду не встановлено.

З наведених підстав, аргументи сторони захисту щодо показань допитаних судом свідків є власним тлумаченням норм МК України, яке є помилковим та на увагу суду не заслуговують.

Відтак, протокол про порушення митних правил, акт огляду та показання допитаних судом свідків, є належними та допустимими доказами в розумінні ст.495 МК України, які в сукупності з іншими дослідженими у справі доказами відтворюють обставини проходження ОСОБА_2 митного контролю та виявлення факту допущення ним порушення митних правил.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов переконливого висновку про спрямованість намірів ОСОБА_2 на переміщення валюти через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, з використанням способу, що утруднює виявлення, та, відповідно, доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Вирішуючи питання про вид та міру відповідальності ОСОБА_2 за порушення митних правил, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного та ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, те, що він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, та приходить до висновку, що на останнього слід накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст. 483 МК України у виді штрафу в розмірі 100% вартості безпосередніх предметів правопорушення, якими є валюта в сумі 1000доларів США, з їх конфіскацією.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.483 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 26861 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят одна) гривня 44 копійки з конфіскацією в дохід держави 1000 (однієї тисячі) доларів США, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №4355/20500/17 від 25.11.2017 року і прийнятих 27.11.2017 року бухгалтерією Волинської митниці ДФС, згідно квитанції до прибуткового касового ордера за №79.

Штраф в розмірі 26861 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят одна) гривня 44 копійки підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_7