Рішення № 7384460, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/594 (1/131-09)12.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Скіфплюс» До           Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

Пророзірвання банківського договору на обслуговування бізнес-пакету № 29 та стягнення 19071,49 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Гончар Н.М. –дов.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19071,49 грн. вкладених коштів та проценти за користування коштами.

В процесі розгляду справи уточнив позовні вимоги, а саме просить розірвати договір на обслуговування бізнес-пакету № 29 від 04.11.2008р., укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та Голопристанською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфплюс». Крім того просить стягнути з відповідача вкладені кошти в сумі 19071,49 грн., а також відсотки за користування ними в сумі 1372,86 грн.

Відповідач ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, з матеріалами справи представник відповідача Гелеску К.І. ознайомився 30.10.2009р..

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіф плюс»в особі Голопристанської філії та ВАТ КБ «Надра» в особі начальника відділення № 16 укладено договір на обслуговування бізнес-пакету № 29.

Предметом даного Договору є надання комплексного обслуговування клієнта по бізнес-пакету «Базовий»у відділеннях банку (п.2.1) при оформленні та обслуговуванні послуг Бізнес-пакету(п.2.2): відкритті клієнту поточних та прибуткових рахунків для зберігання коштів.

Пунктом 4.2.2 Договору сторонами передбачено, що позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках та отримувати їх (п.4.2.3), а також вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших платежів, обумовлених Договором (п.4.2.5), в той час, в обов'язки банку входило ( п.4.3.4) забезпечення повного збереження та повернення вкладу з нарахованими відсотками по прибутковому рахунку шляхом зарахування таких сум на поточний рахунок клієнта та здійснювати прийом та видачу готівки (п.4.3.11).

Незважаючи на виконання позивачем прийнятих зобов'язань, зі сторони банку зобов’язання не виконані.

Так, 02.02.2009 р. позивач звернувся до Відповідачів із заявою про видачу з поточного рахунку коштів в сумі 19000,00 грн. (вих.№ 25 від 02.02.2009 p.). Листом № 637 від 26.03.2009 р. банк підтвердив факт знаходження коштів на поточному (картковому) рахунку та повідомив про можливість отримати готівку через банкомати Надра банку та в касах відділень, не вчинивши при цьому жодних дій, спрямованих на виплату коштів.

Суду не надано доказів, що на час слухання справи, кошти отримані позивачем.

29.05.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування коштів та повідомив банк про розірвання договору. Оскільки у договорі не вказано строк повернення коштів, суд вважає, що відповідач мав перерахувати кошти відповідно до припису ст.530 ЦК України до 07 червня 2009 р. (з врахуванням поштового пробігу).

Однак, банком не повернуто товариству ні кошти, ні проценти.

Відповідно до п. 4.3.12 договору, банк прийняв на себе зобов'язання здійснювати плату на залишок коштів на Поточному та прибутковому рахунках Клієнта відповідно до п.п. 5.7 та 6.3 договору, за яким плата на залишок коштів на поточному рахунку клієнта здійснюється відповідно до тарифів.

Відсотки нараховуються за залишками коштів, які знаходилися на Поточному рахунку на кінець кожного операційного дня та зараховуються на Поточний рахунок у перший робочий день місяця наступного за поточним....При розрахунку відсотків приймається метод факт/факт, який полягає у нарахуванні відсотків за залишком коштів на поточному рахунку, виходячи з фактичної кількості днів перебування коштів на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

04 листопада 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіф плюс»та ВАТ КБ «Надра»в особі начальника відділення № 16 укладено договір на обслуговування бізнес-пакету № 29.

Пунктом 4.2.2. договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з дотриманням встановленого порядку та режиму функціонування рахунку, за винятком випадків, передбачених законодавством та цим договором.

Згідно п. 4.3.9 та п.4.3.11,. договору банк зобов’язаний виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу грошових коштів з рахунку.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до розділу 10 договору, клієнт має право на розірвання договору, повідомивши про це іншу сторону..

29.05.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування коштів та повідомив банк про розірвання договору. Оскільки у договорі не вказано строк повернення коштів, суд вважає, що відповідач мав перерахувати кошти відповідно до припису ст.530 ЦК України до 07 червня 2009 р. (з врахуванням поштового пробігу).

Однак, банком не повернуто товариству ні кошти, ні проценти.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Дослідивши критерій істотності порушення умов договору про обслуговування бізнес-пакету, суд приходить до висновку, що відповідач порушив права Позивача, які потребують захисту.

За таких обставин, враховуючи наявність з боку Відповідача істотних порушень умов договору, зважаючи на положення ст. 651 ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання договору про обслуговування бізнес-пакету № 29 та необхідності задоволення позову в цієї частині.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобов’язання передбачені Договором, суд вважає, що відповідач, окрім основної суми боргу-19071,49 грн., має сплатити відсотки в розмірі 10 % річних за користування коштами з поточного рахунку, як це передбачено п.2.1 тарифів бізнес-пакету «Базовий».

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку Відповідача за Договором.

Відмова банку видати з поточного рахунку коштів суперечить як укладеному між сторонами договору, так і чинному законодавству.

Так, відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, який має пріоритет перед іншими актами цивільного законодавства, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України. Постанови НБУ є підзаконними актами і не мають права змінювати Закон, оскільки зміни до Закону вносяться тільки на підставі Закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача..

Керуючись ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір на обслуговування бізнес-пакету № 29 від 04.11.2008р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) та Голопристранською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфплюс»(75000, м. Херсон, вул.. Старостіна, 55, код ЄДРПОУ 35788591).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфплюс»(75000, м. Херсон, вул.. Старостіна, 55, код ЄДРПОУ 35788591) 19071 (дев’ятнадцять тисяч сімдесят одну) грн.. 49 коп. боргу, 1372 (одну тисячу триста сімдесят дві) грн.. 86 коп. відсотків, 289 (двісті вісімдесят дев’ять ) грн.. 44 коп. державного мита 312 (триста дванадцять) грн.. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                           І.І.Борисенко