Ухвала суду № 73843342, 08.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 822/2304/17

08 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Білогірського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ч. 3 ст. 298 КАС України Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 26 березня 2018 року залишено її без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши підстави для поновлення строку та надавши відповідні докази на підтвердження зазначених підстав, а також надати документ про сплату судового збору.

Відповідно до п. 13 ч. 1 Перехідних положень КАС України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Так, судом встановлено, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду була прийнята 23 листопада 2017 року. Відтак, до даних правовідносин застосовуються строки, які були чинні до набрання чинності редакції КАС № 2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Судом встановлено, що ухвалою Вінницького апеляційного від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без руху та надано десятиденний термін для сплати судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2018 року задоволено клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку на усунення недоліків та продовжено такий строк до 22 січня 2018 року.

19 лютого 2018 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України повернуто скаржнику у зв'язку із не усуненням вищезазначених недоліків.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року апелянтом отримано 27 лютого 2018 року.

Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся 19 березня 2018 року.

На виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Дане клопотання обгрунтоване тим, що у зв'язку з великою завантаженістю юридичного підрозділу та підготовкою повторної апеляційної скарги, останню було направлено до суду лише 19 березня 2018 року.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Суд прийшов до висновку, що не свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення доводи відповідача щодо великого навантаження на працівників податкового органу, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів останнього повинні вирішуватись з урахуванням такого фактора та жодним чином не повинно впливати на його процесуальний обов'язок дотримання цього строку.

Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити зазначене судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Навпаки, наведені обставини в обґрунтування заяви про поновлення строку апеляційного оскарження лише свідчать про відсутність у відповідача наміру оскаржити в апеляційному порядку судове рішення в межах строку, встановленого КАС України.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, підстави, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, визнаються неповажними.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що апелянтом при подані апеляційної скарги не надано належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження та не усунено даний недолік, у відкритті апеляційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Білогірського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.