Рішення № 73842039, 08.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1601/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши справу в порядку спрощеного провадженні (у письмовому провадженні) за адміністративним позовом Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми “Сіверянка” про стягнення суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми “Сіверянка” про стягнення суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 108985,78 грн., мотивуючи тим, що відповідач в добровільному порядку кошти не сплатив.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма “Сіверянка” (код ЄДРПОУ 00310143) є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.02.2018 № НОМЕР_1.

На день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за жовтень-грудень 2017 року в розмірі 108985,78 грн.

На час розгляду адміністративної справи докази сплати боргу відсутні.

Відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція) визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій'' та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'':

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів ''б''-''з'' статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. (пункт 6.7 Інструкції).

Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, при цьому єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, 2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачу направлялись розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у визначений строк, однак, визначена в розрахунках сума не перерахована.

Наявність вказаної заборгованості за відповідачем підтверджується розрахунками суми заборгованості (а.с.11-12).

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6,14,242,243,246,255,295,370 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14000) до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми “Сіверянка” (вул. Шевченка, 246-А, м. Чернігів, 14020) про стягнення суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми “Сіверянка” (код ЄДРПОУ 00310143) на користь Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України на р/р 25607300037163 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 40378209) суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 108985,78 грн. (сто вісім тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 78коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.05.2018.

Суддя І.І. Соломко