Ухвала суду № 73842005, 08.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 травня 2018 р. м. Чернівці cправа № 824/283/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюк О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк О.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився,

третіх осіб не з'явились,

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (ділі - позивач), звернувся в суд з позовом до Державного реєстратора юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк", в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 32246858 від 03.11.2016 року.

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 32248759 від 03.11.2016 року.

- скасувати запис про право власності № 17308011 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення № 32246858 від 03.11.2016 року.

- скасувати запис про право власності № 17310033 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення № 32248759 від 03.11.2016 року.

10 квітня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 08 травня 2018 року.

08 травня 2018 року в судовому засіданні судом поставлене на обговорення питання, щодо підсудності вказаного позову Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату і час судового засідання та не повідомив про причину неявки.

Представник позивача в судовому засідання заперечував щодо закриття провадження в справі, вважає що дана справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду, оскільки однією із сторін цього спору є суб'єкт владних повноважень.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

В призначене судове засідання треті особи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату і час судового засідання та не повідомили про причину неявки.

Відповідно до частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом встановлено наступне.

18 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Приватбанк" укладений договір іпотеки №E/V092915-1, згідно якого Банку в іпотеку передано житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельні ділянки загальною площею 0,4375 га, що розташовані в с.Топорівці Новоселицького району.

25 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено також договір іпотеки № Е/У092915-2, згідно якого Банку в іпотеку було передано будівлі, що розташовані в АДРЕСА_2.

09 вересня 2016 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області прийняте рішення, згідно якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № Евід 09 червня 2009 року звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та земельні ділянки загальною площею 0,4375 га, з яких 1 - для будівництва і обслуговуванню житлового будинку, господарських будівель і споруд, 2 - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Топорівці Новоселицького району Чернівецької області, шляхом їх продажу ПАТ КБ "ПриватБанк" із застосування процедури продажу, встановленої ст.38 ЗУ "Про іпотеку", з укладанням від свого імені, як іпотекодержателя, договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з усіма правами продавця без необхідності отримання для продажу будь-якого іншого окремого уповноваження іпотекодавця, за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час виконанню рішення суду.

31 січня 2017 року Апеляційним судом Чернівецької області вказане рішення суду залишено без змін.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 117031632, яка була отримана 14.03.2018 року у приватного нотаріуса Чернівецького ьгіеького нотаріального округу Холоменюк О.І., 03.11.2016 р. державним реєстратором Карвацькою Галиною Федорівною зареєстровано право власності на будинок за ПАТ КБ "ПриватБанк".

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру оборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 117034227, яка отримана 14.03.2018 року у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О.І., 03.11.2016 р. державним реєстратором Карвацькою Галиною Федорівною зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди за ПАТ КБ "ПриватБанк".

Позивач вважає, що оскаржуваня реєстраційні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а записи про державну реєстрацію права на спірний будинок та будівлі комерційного призначення за ПАТ КБ "ПриватБанк" є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем в порушення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року за № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не з'ясовано і не перевірено відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, за положеннями частини 3 вказаної статті, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Поряд із цим, статтею 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Водночас, згідно з частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року №1618-IV суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини виникають з приводу правомірності звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто вони пов'язані із невиконанням, на думку позивача, публічним акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" умов укладених договорів від 18 червня 2009 року за реєстровим №1351, та від 25 червня 2009 року за реєстровим №1286, посвідчених приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Бежаном А.В., згідно вимог Закону України "Про іпотеку".

Отже заявлений спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільно-процесуального законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 14 червня 2016 року в справі №21-41а16 та від 11 квітня 2017 року у справі №21-3632а16, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі №826/14433/16 (К/9901/7474/18).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Поряд із цим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що слід закрити провадження у справі.

При цьому, ч.1 ст. 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На виконання вищенаведених норм суд роз'яснює позивачеві, що заявлений до розгляду спір може бути поданий до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

З огляду на викладене та керуючись статтями 183, 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №824/283/18-а за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Ухвалу в повному обсязі складено 08 травня 2018 р.

Суддя Боднарюк О.В.