Рішення № 73841989, 18.04.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/210/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Кіщук О.І.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивачка) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.08.2017 р. №П-2762/0-2374/6-17, щодо відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позову позивачка вказувала, що в липні 2017 р. її представником подано до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище “Біля курятника”, Кельменецького району (за межами населеного пункту). 30.08.2017 р. листом № П-2762/0-2374/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовило їй у задоволені заяви у зв`язку з тим, що під час розгляду поданих нею матеріалів встановлено, невідповідність вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Таку відмову позивачка вважає безпідставною та не обґрунтованою, оскільки в порушення норм Земельного кодексу України та Закону України “Про звернення громадян” відповідач не зазначив вимогам яких саме законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правовим актів не відповідають подані матеріали і у чому саме полягає така невідповідність. У відмові також не конкретизовано чи всі матеріали не відповідають вимогам законів та прийняти відповідно до них нормативно-правових актів чи якийсь окремий документ та відсутнє роз`яснення порядку оскарження відмови.

Ухвалою суду від 27.02.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №824/210/18-а з викликом сторін та встановлено строк для подання відзиву на позов.

Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - відповідач) надало до суду відзив, у якому вказував, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню виходячи з наступного. У відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України підставами відмови органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної та комунальної власності у власність може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем вказано невідповідність місця розташування об`єкта, а також порушення критеріїв визначення пріоритетності надання дозволів. Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №126-од від 12.07.2017 р. затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються для передачі у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у ІІІ кварталі 2017 р. на території Чернівецької області. Оскільки, на момент звернення позивачки із заявою спірна земельна ділянка була відсутня у вказаному переліку, відповідач вважає, що місце розташування земельної ділянки не відповідало вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У відзиві на адміністративний позов відповідач також наголошував, що повноваження щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідача і суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріплених Кодексом адміністративного судочинства України критеріям не втручається в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, а може тільки допустити обмежене втручання в дискрецію суб`єкта владних повноважень шляхом зобов`язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов`язків.

До початку судового розгляду справи по суті позивачем подано відповідь на відзив, а відповідачем надано заперечення в порядку передбаченому ст. ст. 163-164 КАС України.

В ході судового розгляду справи по суті представник позивачки підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд, задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 (07.10.1956 р. н., місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1., Чернівецька обл., РНОКПП НОМЕР_1) (а.с. 12).

15.02.2017 р. позивачка звернулася із заявою до Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, в якій просила висловити позицію щодо отримання нею дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у її власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

Вказана заява зареєстрована 15.02.2017 р. за вх. №9 (а.с. 13).

За наслідками розгляду заяви, ХІ сесія VІІ скликання Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 17.02.2017 р. висловила позитивну позицію щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі якої позивачці може бути передано земельну ділянку орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту) (а.с. 14)

У липні 2017 р. позивачка звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею, 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради “Біля курятника”, Кельменецького району (за межами населеного пункту). Вказана заява зареєстрована відповідачем за №П-2762/0/5-17 від 31.07.2017 р. (а.с. 53).

За наслідками розгляду заяви, 30.08.2017 р. Головним управління Держгеокадастру у Чернівецькій області листом №П-2762/0-2379/6-17 надано позивачці відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

В обґрунтування відмови відповідач вказав, що подані позивачкою матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (а.с. 16, 53 на звороті).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Частиною 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, вищевказаною статтею передбачено вичерпний перелік документів, які подаються громадянами, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені у ст. 118 ЗК України орган уповноважений розглядати ці питання надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Отже, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 545/808/17.

З матеріалів справи видно, що 15.02.2017 р. позивачка звернулася із заявою до Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, в якій просила висловити позицію щодо отримання нею дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у її власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

За наслідками розгляду заяви, 17.02.2017 р. на ХІ сесії VІІ скликання Мошанецькою сільською радою Кельменецького району Чернівецької області висловлено позитивну позицію щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі якої позивачці може бути передано земельну ділянку орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

Дослідженням вищевказаної позиції судом встановлено, що у пункті 4 зазначено, що інших клопотань на отримання земельної ділянки у власність або користування не надано. У пункті 9 зазначено відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проекту землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту.

У липні 2017 р. позивачка звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею, 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради “Біля курятника”, Кельменецького району (за межами населеного пункту). До заяви додано: копію паспорта позивачки, копію ідентифікаційного коду, викопіювання із проекту меж сільської ради та позицію Мошанецької сільської ради (а.с. 14, 15, 51, 52, 53).

За наслідками розгляду заяви, 30.08.2017 р. відповідач листом №П-2762/0-2379/6-17 надав позивачці відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

Дослідженням оскаржуваної відмови судом встановлено, що відповідачем не обґрунтовано відмову у наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки та не вказано підстав відмови у наданні такого дозволу, виключний перелік яких встановлений у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Крім того, судом встановлено, що у оскаржуваній відмові відповідачем не конкретизовано, яким саме вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає місце розташування спірної земельної ділянки.

З урахуванням встановлених по справі обставин та наведених норм права, які регулюють спірні правовідносин, суд приходить до переконання, що відмовляючи позивачці в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач діяв всупереч вимог Конституції України та Земельного кодексу України, не на підставі та не у межах повноважень передбачених законом, а також без урахування всіх обставин по справі.

Суд не бере до уваги посилання відповідача зазначені у відзиві на позов та запереченнях про невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 р. “Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними” (далі - Постанова №413) та наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №126-од від 12.07.2017 р. якими затверджено перелік земельних ділянок, які пропонується для передачі у власність у ІІІ кварталі 2017 р. у Чернівецькій області, як на підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, з наступних підстав.

Так, постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними” від 07.06.2017 р. №413 (далі - Постанова №413) затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Пріоритетами управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними є: забезпечення паритету інтересів суспільства, територіальних громад та держави під час здійснення повноважень з розпорядження землями; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності переважно на умовах оренди на строк не більш як сім років; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду виключно на земельних торгах (в тому числі тих, строк дії оренди яких припиняється), крім установлених законом випадків; оформлення державними підприємствами, установами та організаціями права користування земельними ділянками, які ними фактично використовуються, у строк до 1 січня 2018 року; забезпечення здійснення заходів з охорони земель, збереження і відтворення родючості ґрунтів; забезпечення відкритості, прозорості, прогнозованості, передбачуваності, послідовності діяльності Мінагрополітики та Держгеокадастру під час формування та реалізації державної політики у сфері земельних відносин; запобігання виникненню корупційних факторів.

Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою: Sбп = Sаук x 0,25, де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук - площа земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів щодо: перегляду принципів формування, наповнення та використання цільових фондів для здійснення заходів з охорони земель; запровадження електронних земельних торгів; запровадження принципу “мовчазної згоди” у разі затвердження нормативної грошової оцінки земель, якщо районна рада протягом одного місяця з дня надходження технічної документації з нормативної грошової оцінки не прийняла рішення про її затвердження або не надала обґрунтованої відмови у такому затвердженні; електронної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі; передачі права розпорядження землями державної власності об’єднаним територіальним громадам; усунення дублювання функцій державного контролю за використанням та охороною земель та державного екологічного контролю, встановивши, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, а також за збереженням родючості ґрунтів має здійснювати виключно Держгеокадастр та його територіальні органи; посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства та недотримання заходів з охорони земель і збереження ґрунтів шляхом підвищення адміністративних штрафів; становлення чіткого порядку дій державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель під час здійснення контролю; інших питань реалізації цієї Стратегії.

У разі надання дозволів на розроблення документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру до набрання чинності цією Стратегією на умовах, що суперечать положенням цієї Стратегії, затвердження такої документації здійснюється до кінця кварталу, що настає за кварталом, в якому була схвалена ця Стратегія.

Судом встановлено, що на виконання вимог Постанови №413, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області винесено наказ “Про затвердження переліку земельних ділянок, які пропонуються для передачі у власність у ІІІ кварталі 2017 р. у Чернівецькій області” №126-од від 12.07.2017 р., яким наказано затвердити перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються для передачі у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації у ІІІ кварталі 2017 р., що додається (а.с. 29-30).

Дослідженням інформації про перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 р. у Чернівецькій області, яка є Додатком до наказу №126-од від 12.07.2017 р. встановлено можливість розпорядження земельними ділянками у Чернівецькій області, в тому числі у Кельменецькому районі: Нелиповецька сільська рада (2 земельних ділянки), Грушовецька сільська рада (2 земельні ділянки) (а.с. 30).

Вказана інформація, як стверджував відповідач, була оприлюднена Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області на офіційному веб-сайті.

Судом встановлено, що у сформованому відповідачем переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у III кварталі 2017 року на території Чернівецької області, відсутні земельна ділянка в межах Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

Наказом №276-од Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 09.11.2017 р. “Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 20.09.2017 р. №205-од ” наказано внести зміни до наказу від 20.09.2017 р. №205-од щодо переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються для передачі у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації у IV кварталі 2017 р. (а.с. 31).

Як вказував представник відповідача у судовому засіданні, вказана інформація також була оприлюднена Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області області на офіційному веб-сайті.

Дослідженням інформації про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у IV кварталі 2017 р. на території Чернівецької області встановлено, що спірна ділянка у вказаному переліку відсутня (а.с. 31 на звороті).

Як зазначено вище, ст. 118 ЗК України встановлюється вичерпний перелік підстав відмови для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. До того ж у зв'язку із затвердженням постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними зміни до ЗК України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.

Як вбачається зі змісту Стратегії, Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру мають розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії. На момент виникнення спірних правовідносин відповідні нормативно-правові акти не прийняті.

З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, що така ділянка не входить до переліку земель, який сформований відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, є неправомірною та такою, що не відповідає ст. 118 ЗК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Отже, відповідно до вимог ст. 118 ЗК України Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених ст. 118 ЗК України. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. в справі № 545/808/17.

З огляду на обставини встановлені судом та враховуючи, те що ЗК України встановлений вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а також враховуючи те, що Постанова № 413 тільки затверджує стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на Постанову №413, як на підставу відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою суперечить нормам ЗК України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вказано вище, дослідженням оскаржуваної відмови судом встановлено, що відповідачем не обґрунтовано відмову у наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки та не вказано підстав відмови у наданні такого дозволу, виключний перелік яких встановлений ст. 118 ЗК України та не конкретизовано, яким саме вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає місце розташування спірної земельної ділянки.

З огляду на дані обставини справи, суд не бере до уваги посилання відповідача на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, а саме посилання відповідача у відзиві про невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 р. “Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними” (далі - Постанова №413) та наказам Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №126-од від 12.07.2017 р. та №274-од від 09.11.2017 р., як на підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Щодо доводів представника відповідача, в обґрунтування своєї правової позиції на те, що неможливо встановити місце розташування спірної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Дослідженням викопіювання з проекту меж Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області встановлено, що у земельної ділянки, яка межує із спірною земельною ділянкою визначений кадастровий номер (7322086400:02:003:0464). З огляду на дані обставини, суд приходить до висновку, що місце розташування спірної земельної ділянки можливо чітко встановити (а.с. 15).

Суд також не бере до уваги інші доводи відповідача, оскільки вони не спростовують протиправність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

З метою захисту порушених прав позивачки, виходячи з принципу правової визначеності у спірних правовідносинах, керуючись положеннями ст. 245 КАС України, суд зобов’язує Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (вх. № П-2762/0/5-17 від 31.07.2017 р.) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

При цьому суд звертає увагу відповідача, що під час повторного розгляду клопотання позивачки про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки, він зобов'язаний розглянути вказану заяву враховуючи правовий висновок суду наведений в даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачкою сплачено судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1409,60 грн (704,80 грн х 2), що підтверджується квитанцією №49 від 22.02.2018 р. (а.с. 3).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 1409,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.08.2017 р. №П-2762/0-2374/6-17, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (вх. № П-2762/0/5-17 від 31.07.2017 р.) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника" Кельменецького району (за межами населеного пункту).

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (вул.Героїв Майдану, буд. 194А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 39909396) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (с. Мошанець, Кельменецький р-н, Чернівецька обл., РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 1409,60 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.К. Левицький

Рішення в повному обсязі складено 07 травня 2018 р. (враховуючи вихідні та святкові дні, а також перебування судді у відрядженні та відгулі).